ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2023 року
м. Київ
справа №240/6023/18
адміністративне провадження № К/9901/19406/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів - Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 (суддя Панкеєва В.А.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2019 (колегія суддів: Моніч Б.С., Капустинський М.М., Охрімчук І.Г.) у справі №240/6023/18 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування п.45 рішення №104 від 26.10.2018, зобов`язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 45 рішення Міністерства оборони України про відмову позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності з 22.12.2016 внаслідок поранення, контузії, що пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26.10.2018 №104 з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 20.03.2018 у справі № 295/3091/17, від 21.08.2018 у справі №278/2478/17, від 25.09.2018 у справі №820/2764/16, від 26.09.2018 у справі №711/6129/17, від 13.12.2018 у справі №623/1711/17, про право особи звільненої із військової служби, в тому числі строкової, на отримання одноразової грошової допомоги на дату встановлення вищої групи інвалідності незалежно від часу звільнення з військової служби та встановлення інвалідності вперше, відповідно до Закону №2011-XII в редакції, чинній із 01.01.2014 та Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року N 975;
- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити позивачу, як особі після її звільнення з військової служби, одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням йому інвалідності 2 групи внаслідок поранення, контузії, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності а саме 22.12.2016, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року N 975.
2. Позов обгрунтовано тим, що відповідачем порушено його право на соціальний захист та отримання належної йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому з 22.12.2016 2 групи інвалідності, яка настала внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04.03.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2019, позов задоволено в повному обсязі.
4. Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
5. Ухвалою Верховного Суду від 15.08.2019 відкрито касаційне провадження.
6. У відзиві на касаційну скаргу представник позивача просить відмовити в її задоволенні, а судові рішення залишити без змін.
7. Відповідно до розпорядження № 902 від 13.06.2023 у зв`язку зі звільненням судді -учасника колегії - ОСОБА_2 (рішення ВРП від 08.06.2023 № 622/0/15-23 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку"), що унеможливлює її участь у розгляді позовних заяв, призначено повторний автоматизований розподіл.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2023 призначено склад колегії суддів: Бучик А.Ю., Рибачук А.І., Тацій Л.В.
8. У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження.
9. Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Судами встановлено, що ОСОБА_1 брав участь в бойових діях з серпня 1986 року по 16.05.1988 у складі військової частини польова пошта НОМЕР_1 на території Республіки Афганістан при проходженні строкової військової служби.
11. Зі змісту Витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії встановлено, що поранення (контузія), захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Висновками акту судово-медичного дослідження від 13.10.2011 №164 встановлено, що при судово-медичному обстеженні у позивача було виявлено рубці на голові, лівій руці та правій нозі, які є слідами загоєння ран, що утворилися від дії тупих твердих предметів з достатньо обмеженою контактуючою поверхнею, можливо в результаті осколкових поранень, за обставин та в терміни, що вказує обстежений (березень 1987 року).
Довідкою МСЕК серія 10 ААА №732974 від 26.12.2011 ОСОБА_3 встановлено третю групу інвалідності, захворювання пов`язане з виконанням обов`язків військової служби. Датою чергового переогляду зазначено 26.12.2016.
12. Під час повторного огляду 13.01.2017 позивачу довідкою МСЕК від 13.01.2017 серія 12 ААА №901394 встановлено другу групу інвалідності з 22.12.2016.
Водночас позивач ні як інвалід ІІІ групи, ні як інвалід ІІ групи одноразову грошову допомогу, інших компенсаційних виплат відповідно до законодавства, у зв`язку з встановленням йому вказаних груп інвалідності, не отримував.
13. 04.07.2018 позивач звернувся із заявою до Житомирського військового комісаріату про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням другої групи інвалідності з 22.12.2016.
До вказаної заяви позивачем, на виконання приписів п.11 Порядку № 975, було долучено всі необхідні документи, в тому числі і посвідчені копії витягу із протоколу засідання ЦВЛК від 14.11.2011 № 2001, копію акту судово-медичного обстеження бюро судово-медичної експертизи Житомирської обласної ради від 17.10.2011 № 3681, довідки Житомирської обласної МСЕК № 2 серія 10 ААА № 732974 від 26.12.2011 та серія 12 ААА № 901394 від 13.01.2017, які свідчать про причину та обставини отримання позивачем поранення (контузія) в 1987 році, копію військового квитка, копії паспорту та ідентифікаційного номеру, картку реквізитів рахунку банку.
14. Житомирським обласним військовим комісаріатом вказані документи у повному обсязі щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи внаслідок поранення, контузії, захворювань пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, було направлено до Міністерства оборони України.
15. Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26.10.2018 року №104, затвердженим Міністром оборони України, позивачу відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги.
Мотивуючи підстави для визнання відсутності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги відповідач зазначив, що остання призначається особам, звільненим із строкової військової служби, у разі якщо інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби, настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби. Позивачу інвалідність встановлено понад 3-місячний термін.
Також відповідач, наголосив, що згідно з абзацом другим пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей " та пункту 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975, у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, а позивачу зміна групи інвалідності встановлена понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності.
16. Не погоджуючись з таким рішенням комісії Міністерства оборони України, позивач звернувся до суду із цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що Порядком № 975 передбачено право на доплату одноразової грошової допомоги протягом двох років з моменту первинного встановлення інвалідності при тій умові, що військовослужбовцю вже призначалась і виплачувалась така одноразова допомога, а як встановлено судами, така допомога позивачу взагалі не виплачувалась. Відтак суд вважає, що відповідачем неналежним чином розглянуто заяву позивача про призначення одноразової грошової допомоги в зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності, яка настала 22.12.2016 внаслідок поранення, контузії, захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, а відтак вважає, що наявні підстави для визнання протиправним рішення Міністерства оборони України щодо відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності, внаслідок поранення, контузії, захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.
ІV.ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
18. Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивач проходив строкову військову службу, ІІІ група інвалідності йому первинно встановлена 26.12.2011, а тому відповідно до частини 6 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції, чинній на момент встановлення інвалідності, граничний термін отримання інвалідності, яка б давала підстави для виплати позивачу допомоги у разі інвалідності, сплинув після закінчення трьох місяців з моменту звільнення зі служби, що вказує на відсутність правових підстав для нарахування та виплати позивачу зазначеної допомоги.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає таке.
19. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-ХІІ (у редакції, чинній на час звернення позивача до відповідача - 04.07.2018) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
21. Статтею 16 Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності - 26.12.2011) передбачалося, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби під час проходження військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, що визначається у відсотках від загальної суми допомоги на випадок загибелі (смерті), встановленої пунктом 5 цієї статті.