ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2023 року
м. Київ
Справа № 990/166/22
Провадження № 11-48заі23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Катеринчук Л. Й., Кишакевича Л. Ю., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А.
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє через представника - адвоката Кулачка Тараса Миколайовича, на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 березня 2023 року (судді Кравчук В. М., Бучик А. Ю., Єзеров А. А., Мороз Л. Л., Рибачук А. І.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії й
УСТАНОВИЛА:
1. У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії Президента України щодо скерування для розгляду до Кабінету Міністрів України (далі - Кабмін) його звернення від 01 листопада 2022 року про надання допомоги у постачанні для потреб Збройних Сил України безпілотних літальних апаратів (далі - БпЛА) українського виробництва, підтримки вітчизняних виробників БпЛА, про використання інфраструктури міста Києва для оборони держави та створення консультативно-дорадчого органу;
- зобов`язати Президента України розглянути це звернення та повідомити про результати розгляду.
Позивач вважає, що Президент України є вищою посадовою особою у сферах національної безпеки та оборони держави. Офіс Президента України мав розглянути порушені у зверненні питання та видати відповідне рішення. Передача звернення Кабміну є безпідставною; Офіс Президента України не обґрунтував брак повноважень у Президента України на розгляд звернення та наявності відповідної компетенції саме у Кабміну.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що Президент України протягом серпня 2022 року - лютого 2023 року розглянув петиції, які зібрали 25 тисяч підписів громадян, у яких порушувалися комплексні питання у сфері оборони держави. Розгляд Президентом України звернень можливий в рамках його конституційних повноважень щодо здійснення керівництва у сферах національної безпеки та оборони.
Офіс Президента України зазначає, що Президент України не допустив протиправних дій або бездіяльності під час розгляду звернення ОСОБА_1, оскільки виходив з вичерпних повноважень, визначених у статті 106 Конституції України, щодо здійснення, зокрема, керівництва у сферах національної безпеки та оборони держави, тоді як Кабмін серед іншого забезпечує обороноздатність та національну безпеку України.
Позивач порушив у зверненні комплекс питань, які стосувалися надання допомоги у постачанні для потреб Збройних Сил України БпЛА українського виробництва, підтримки вітчизняного виробника, а також використання для оборони держави інфраструктури міста Києва.
На виконання доручення Прем`єр-міністра України від 29 листопада 2022 року звернення ОСОБА_1 було опрацьоване Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості України (далі - Мінстратегпром) та Міністерством оборони України (далі - Міноборони); про результати розгляду поінформовано автора звернення та Офіс Президента України.
2. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 02 березня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовив.
3. ОСОБА_1 не погодився із цим рішенням суду і через свого представника - адвоката Кулачка Т. М. звернувся до Великої Палати Верховного Суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та задовольнити позовні вимоги.
Вважає помилковим висновок суду першої інстанції стосовно того, що суд не вправі зобов`язувати Президента України видати указ про створення консультативно-дорадчого органу, оскільки позивач обрав інший спосіб захисту порушеного права - зобов`язати відповідача розглянути його звернення та повідомити про результати розгляду, а не видати відповідний указ.
Не вважає втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень винесення судом рішення про зобов`язання вчинити дії, натомість втручанням, з його погляду, було б ухвалення рішення за заявою заявника замість такого суб`єкта. Такий підхід відповідає практиці Верховного Суду, приклади якої позивач наводить в апеляційній скарзі.
На користь слушності своїх доводів називає згадування судом в оскарженому рішенні того, що Президент України очолює наділену дискрецією Раду національної безпеки і оборони України (далі - РНБО України). До того ж Офіс Президента України вправі в установленому порядку скликати наради, створювати робочі групи. З огляду на це покликається на відсутність належного обґрунтування судом першої інстанції неможливості відповідачем розглянути його звернення по суті в частині створення наради та поінформування позивача про результати розгляду і ухвалене в межах дискреційних повноважень рішення.
Вкотре наголошує на неоднаковості підходів при розгляді Президентом України звернень громадян та електронних петицій з подібних питань, про що він згадував у відповіді на відзив, а цей аргумент, з його погляду, був безпідставно відхилений судом.
Зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції щодо окреслення повноважень Президента України у сфері національної безпеки та оборони на користь того, що він не міг по суті розглянути звернення позивача, однак за конституційними приписами відповідач є керівником у цій сфері, а тому, на думку позивача, це наділяє його широкою дискрецією, яку він не використовує повною мірою, ухиляючись від розгляду по суті тих питань, з якими до нього звертаються громадяни України.
Вважає, що формальний підхід до розгляду таких звернень підриває довіру до Президента України як гаранта додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
4. Відповідач через свого представника подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що вона (апеляційна скарга) задоволенню не підлягає, позаяк доводи, викладені в ній, не спростовують правильності висновків суду, що зроблені у світлі усталеної практики Верховного Суду, конституційних приписів щодо повноважень Президента України та порядку розгляду звернень громадян.
З огляду на викладене відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
5. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 30 березня 2023 року відкрила провадження у справі, а 06 квітня 2023 року призначила справу до розгляду в порядку письмового провадження.
6. Обставини справи коротко можна викласти так.
01 листопада 2022 року ОСОБА_1 через Державну установу "Урядовий контактний центр" (далі - ДУ "Урядовий контактний центр") звернувся до Президента України із заявою, у якій зазначив, що він є керівником Громадського об`єднання "Всеукраїнська федерація власників безпілотників" (далі - ГО "Всеукраїнська федерація власників безпілотників"). Генеральний штаб України (далі - Генштаб) та Міноборони не розглядає можливість розробки українськими виробниками БпЛА, посилаючись на те, що такі вироби не пройшли визначальних відомчих випробувань і що розробка та надання робочої конструкторської документації, розрахунково-калькуляційних матеріалів та технічних умов триватиме три роки по кожній моделі БпЛА.
Прохальна частина заяви складалася з кількох пунктів:
- запропонувати Генштабу та Міноборони скасувати зазначені вимоги, приймати до експлуатації БпЛА українських виробників після одноденного випробування на відкритих умовах;
- дозволити встановлення на монумент "Батьківщина-Мати" антен для визначення та керування БпЛА, "що дозволить контролювати та керувати переміщенням дронів в Києві та передмісті, а в деяких випадках з дальністю сигналу аж до Мінська";
- задіяти приміщення стадіону "Олімпійський" (м. Київ) "для виробничих цілей та створення хабу військових розробок та надати їх в користування українським виробникам military tech продукції безкоштовно на час військового стану";
- "створити нараду" за ініціативою Президента України, за участю Генштабу, Міноборони та Міністерства цифрової трансформації України (далі - Мінцифри), та ГО "Всеукраїнська федерація власників безпілотників" для підтримки українських military tech розробників.
01 листопада 2022 року ДУ "Урядовий контактний центр" листом № ТР-14741830/В повідомила про надіслання звернення до Офісу Президента України.
24 листопада 2022 року Офіс Президента України листом № 46-01/638 повідомив ОСОБА_1, що його звернення скеровано до Кабміну для розгляду.
ОСОБА_1 не погодився з переданням звернення на розгляд Кабміну і тому звернувся до суду.
7. Велика Палата Верховного Суду дослідила наведені в апеляційній скарзі доводи, перевірила матеріали справи, переглянула оскаржуване судове рішення і не виявила порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й направити справу для вирішення питання про відкриття провадження.
8. Суд першої інстанції, коли ухвалював рішення про відмову в задоволенні позову, виходив з такого.
За положеннями Основного Закону Президент України не формує потреби вимог (пріоритетів) під час здійснення оборонних закупівель товарів, робіт чи послуг оборонного призначення, не організовує державні закупівлі для потреб Збройних Сил України та не надає тактико-технічні (технічні) завдання виконавцям державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель; не випробовує зразки озброєння і військової техніки та не приймає на озброєння (постачання, експлуатацію) Збройних Сил України озброєння, військову та спеціальну техніку; не встановлює порядок запровадження та застосування військових стандартів. Такими та іншими повноваженнями у військовій сфері відповідно до пункту 4 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабміну від 26 квітня 2014 року № 6, наділено Міноборони - центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабміном.
Мінстратегпром керується у своїй діяльності Положенням про Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України, затвердженим постановою Кабміну від 07 вересня 2020 року № 819, як центральний орган виконавчої влади, також координований Кабміном, зокрема, забезпечує формування та реалізацію військово-промислової політики в оборонно-промисловому комплексі, державного оборонного замовлення; формування та реалізацію державної політики у сфері військово-технічного співробітництва.
Зважаючи на наведене та те, що позивач порушує у зверненні питання закупівлі (поставок) для Збройних Сил України засобів військового призначення (БпЛА), організації локалізованого виробництва таких засобів, встановлення військового обладнання на інфраструктурних об`єктах, суд виснував, що ці питання не належать до повноважень Президента України. Натомість такі питання вирішують центральні органи виконавчої влади в особі Міноборони та Мінстратегпрому.
Стосовно ініціювання Президентом України створення консультативно-дорадчого органу суд зважив, що Рекомендацією № Р (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам щодо реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, визначено поняття дискреційних повноважень - сукупність прав та обов`язків державних органів, їх посадових та службових осіб, що дають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один із кількох варіантів прийняття рішень, передбачених проектом акта.
Президент України на основі та на виконання Конституції та законів України видає укази і розпорядження, які є обов`язковими до виконання на території України (частина третя статті 106 Конституції України), застосовує надані йому Конституцією України повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами.
Тобто ніхто, зокрема й суд, не може зобов`язувати Президента України видати указ про створення консультативно-дорадчого органу ("створити нараду") у складі Генштабу, Міноборони та Мінцифри із залученням громадських організацій, оскільки такі повноваження є дискреційними.
Мало того, Президент України очолює РНБО України, яка є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України, має дискрецію на прийняття рішень з питань забезпечення безпеки та оборони держави.
Офіс Президента відповідно до покладених на нього завдань організовує прийом громадян, які звертаються до Президента України, розгляд звернень громадян, а також звернень органів місцевого самоврядування, політичних партій та громадських об`єднань (у тому числі професійних спілок), підприємств, установ, організацій, здійснює облік і аналіз таких звернень, на основі аналізу звернень розробляє та подає Президентові України пропозиції щодо розв`язання порушених у них проблем (підпункт 22 пункту 4 Положення про Офіс Президента України, затвердженого Указом Президента України від 25 червня 2019 року № 436/2019).
Із цього суд зробив висновок, що Офіс Президента України відповідно до частини третьої статті 7 Закону № 393/96-ВР обґрунтовано скерував звернення ОСОБА_1 за належністю до Кабміну, який координує діяльність Міноборони та Мінстратегпрому, додавши, що з доданих Офісом Президента України до відзиву на позов копій листів Мінстратегпрома від 29 грудня 2022 року № 1.2-4.2.2/5929 та Міноборони від 15 грудня 2022 року на ім`я голови ГО "Всеукраїнська федерація власників безпілотників" видно, що ОСОБА_1 повідомили про результати розгляду його звернення.
9. Зі змісту доводів та вимог позовної заяви й апеляційної скарги ОСОБА_1 випливає, що публічно-правовий спір між ним та Президентом України виник у зв`язку з тим, що, з погляду позивача, глава держави протиправно не розглянув адресоване йому як повноважному, належному і компетентному державному органу звернення про надання допомоги у постачанні для потреб Збройних Сил України БпЛА українського виробництва, підтримки вітчизняних виробників БпЛА, про використання інфраструктури міста Києва для оборони держави та створення консультативно-дорадчого органу.
Звідси слід надати відповідь на питання, чи зобов`язаний Президент України розглянути письмове звернення фізичної особи з означених питань тільки тому, що Президент України є вищою посадовою особою у сферах національної безпеки та оборони державиі за положеннями статті 7 Закону № 393/96-ВР не мав підстав переадресовувати таке звернення іншому компетентному органу державної влади.
Відповідно до статті 40 Конституції України всі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно зі статтею 1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.