Постанова
іменем України
29 червня 2023 року
м. Київ
справа № 453/1361/18
провадження № 51-1997 км 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника (в режимі відеконференції) ОСОБА_6,
представника цивільного відповідача
ПАТ "Креді Агріколь Банк" ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140300000004, за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки та мешканки АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, частинами 2, 4 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України,
за касаційними скаргами захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_8 та представника ПАТ "Креді Агріколь Банк" ОСОБА_7 на вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 березня 2021 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 14 червня 2022 року.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 березня 2021 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 5 ст. 191, частинами 2, 4 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна та з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, на строк 3 роки.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до ПАТ "Креді Агріколь Банк" задоволено частково.
Ухвалено стягнути з ПАТ "Креді Агріколь Банк" на користь потерпілого ОСОБА_9 80 000 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 5 000 грн на відшкодування моральної шкоди, а також на користь потерпілого ОСОБА_10 172 400 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 5 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Згідно з вироком ОСОБА_8 визнано винуватою у тому, що вона вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України, за наступних обставин.
Відповідно до наказу від 28 січня 2002 року № 12-к ОСОБА_8 прийнято на роботу в АТ "Індустріально-експортний банк" (далі - АТ "Індексбанк"), правонаступником якого є ПАТ "Креді Агріколь Банк" (далі - Банк), на посаду керуючого відділенням у м. Сколе, розташованого за адресою: Львівська область, м. Сколе, вул. майдан Незалежності, 1-А.
Згідно з посадовою інструкцією керуючого Першим відділенням ПАТ "Креді Агріколь Банк" у м. Сколе від 13 грудня 2013 року, затвердженою директором відділення "Західний Макро-регіон" ПАТ "Креді Агріколь Банк" ОСОБА_11, ОСОБА_8 є матеріально відповідальною особою та на неї покладені відповідні завдання та обов`язки, які визначені у вказаній посадовій інструкції.
Отже ОСОБА_8 обіймала посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України була службовою особою.
Судом першої інстанцій встановлено, що ОСОБА_8, будучи службовою особою - керуючою Першим відділенням Банку у м. Сколе, перебуваючи у приміщенні вказаного відділення Банку в м. Сколе Львівської області на вул. Майдан Незалежності, 1а, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами, у невстановлений досудовим розслідуванням день та час висунула незаконні вимоги касиру Першого відділення Банку в м. Сколе ОСОБА_12 видати з каси, без оформлення будь-яких видаткових документів, грошові кошти, а саме:
- наприкінці вересня 2017 року - в сумі 10 000 доларів США та 20 000 Євро;
- наприкінці листопада 2017 року - 6 000 доларів США та 5 000 Євро;
- на початку грудня 2017 року -59 439 доларів США та 31 650 Євро.
В свою чергу ОСОБА_12, яка не була обізнана зі злочинними намірами ОСОБА_8, маючи вільний доступ до готівкових коштів, які знаходяться у касі відділення Банку, видала ОСОБА_8 вказані суми грошових коштів без оформлення видаткових касових документів. У кінці цих операційних днів ОСОБА_8, достовірно знаючи, що залишок готівкових коштів не відповідає касовим оборотам за операційний день, в порушення вимог п. 22 "Процедури виконання касових операцій в ПАТ "Креді Агріколь Банк" (далі - Процедура виконання касових операцій), з метою приховання своїх злочинних дій, не провела звірку касових операцій за день та залишку готівки і цінностей по кожній валюті, що повинні дорівнювати оборотам за операційний день та залишкам на кінець операційного дня та своїм особистим підписом підтвердила завідомо неправдиві відомості, внесені у Книгу обліку готівки операційної каси та інших цінностей банку без вказування сум незаконних видатків, якими заволоділа ОСОБА_8 в особистих інтересах.
Станом на 28 грудня 2017 року грошові кошти, якими з каси відділення Банку за вищевказаних обставин незаконно заволоділа ОСОБА_8, остання не повернула, і в кінці цього ж дня підтвердила своїм особистим підписом неправдиві відомості, внесені у Книгу обліку готівки операційної каси та інших цінностей банку, без зазначення загальної суми незаконного видатку у розмірі 75 439 доларів США та 56 650 Євро, якими в період з вересня 2017 року по 28 грудня 2017 року ОСОБА_8 заволоділа та розпорядилась на власний розсуд.
29 грудня 2017 року ревізійною комісією у складі трьох осіб з числа працівників відділення "Західний макро-регіон" ПАТ "Креді Агріколь Банк" на підставі розпорядження № 295 від 28 грудня 2017 року було проведено ревізію цінностей, що знаходилися у сховищі операційної каси Першого відділення Банку у м. Сколе, під час якої встановлено нестачу грошових коштів у розмірі 75 439 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 29 грудня 2017 року становило 2 117 346,41 грн, та 56 650 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 29 грудня 2017 року становило 1 897 491,75 грн. Загальна сума грошових коштів, якими заволоділа ОСОБА_8, становить 4 014 838, 16 грн.
Внаслідок вчинення у вказаний спосіб злочинних дій, ОСОБА_8 завдала ПАТ "Креді Агріколь Банк"матеріальної шкоди на загальну суму 4 014 838, 16 грн, що більше ніж у шістсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та згідно з п. 4 примітки до ст. 185 КК України є особливо великим розміром.
Крім того, ОСОБА_8, будучи службовою особою, у період з вересня 2017 року по 28 грудня 2017 року (точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи у приміщенні Банку, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересів служби, з метою прикриття своїх протиправних дій, спрямованих на заволодіння грошовими коштами з каси відділення Банку на загальну суму 75 439 доларів США та 56 650 Євро (що згідно з курсом НБУ станом на 29 грудня 2017 року становило - 4 014 838,16 грн), умисно підтверджувала завідомо неправдиві відомості, внесені в офіційні документи - Книгу обліку готівки та інших цінностей операційної каси відділення Банку, що посвідчує факт наявності грошових коштів у касі Банку та, згідно з приміткою до ст. 358 КК, є офіційним документом.
Так, ОСОБА_8 достовірно знаючи, що залишок готівкових коштів не відповідає касовим оборотам за операційний день та залишкам на кінець операційного дня, в порушення вимог п. 22 Процедури виконання касових операцій, виконувала підпис в графі "Керівник", чим підтверджувала неправдиві відомості, внесені у Книгу обліку готівки та інших цінностей операційної каси, без зазначення незаконних видатків грошових коштів в сумі 75 439 доларів США та 56 650 Євро, якими сама заволоділа в особистих інтересах, надаючи вказаному документу офіційних реквізитів.
Окрім цього, ОСОБА_8, перебуваючи у приміщенні відділення Банку, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою ОСОБА_13, з якою перебувала в довірливих відносинах, оскільки була з нею знайома протягом тривалого часу, з метою особистого збагачення, використовуючи надані їй повноваження, всупереч інтересам Банку та вимогам п.п. 2.1, 2.2, 4.2 Посадової інструкції керуючого Першим відділенням ПАТ "Креді Агріколь Банк" у м. Сколе від 13 грудня 2013 року (далі - Посадова інструкція), п.п. 5.1.2.2 та п.п 5.1.9 Правил комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 28 липня 2016 року (далі - Правила комплексного банківського обслуговування фізичних осіб), склала та видала завідомо підроблені договори банківського вкладу фізичної особи "Строковий" шляхом виконання в даних документах машинописного тексту, завірення таких документів своїм особистим підписом та відтиском печатки ПАТ "Креді Агріколь Банк" "ДЛЯ ПРАВОЧИНІВ № 177", в які внесла завідомо неправдиві відомості про відкриття ОСОБА_13 вкладного рахунку № НОМЕР_1 та внесення грошових коштів, та передала примірники вказаних завідомо підроблених договорів банківського вкладу ОСОБА_13, однак, як було встановлено, ці договори в облікових системах Банку не обліковувались, вказані вкладні рахунки на ім`я ОСОБА_13 не відкривались, а відповідно, грошові кошти на такі вкладні рахунки ОСОБА_8 або іншими працівниками банку не вносилися.
Так у невстановлений досудовим розслідуванням час, за обставин, зазначених у вироку, ОСОБА_8 склала та видала:
- 29 липня 2016 року - договори № 1247045520/8117, № 1247045520/8118, № 1247045520/8119, № 1247045520/8120, № 1247045520/8121, в які внесла завідомо неправдиві відомості про внесення у загальному розмірі 20 000 доларів США та 30 000 Євро, однак, отримавши від ОСОБА_13 зазначені грошові кошти, на вказаний вкладний рахунок не внесла, а заволоділа ними та розпорядилась в особистих інтересах;
- 3 жовтня 2016 року - договори № 1247045520/3038, № 1247045520/3039, в які внесла завідомо неправдиві відомості про внесення грошових коштів у загальному розмірі 60 000 доларів США та 30 000 Євро, натомість отримала від ОСОБА_13 грошові кошти в сумі 40 000 доларів США, однак на вказаний вкладний рахунок не внесла, а заволоділа ними в особистих інтересах;
- 5 січня 2017 року - договори № 1247045520/33, № 1247045520/34, в які внесла завідомо неправдиві відомості про внесення грошових коштів в сумі 60 000 доларів США;
- 6 лютого 2017 року - договори № 1247045520/189, № 1247045520/190, в які внесла завідомо неправдиві відомості про внесення грошових коштів в сумі 60 000 доларів США та 30 000 Євро.
- 9 березня 2017 року - договори № 1247045520/10043, № 1247045520/10044, в які внесла завідомо неправдиві відомості про внесення грошових коштів в сумі 60 000 доларів США та 30 000 Євро.
- 29 серпня 2017 року - договори № 1247045520/9002, № 1247045520/9003, в які внесла завідомо неправдиві відомості про внесення грошових коштів у загальному розмірі 70 000 доларів США та 30 000 Євро, натомість отримала від ОСОБА_13 грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, які на вказаний вкладний рахунок не внесла, а заволоділа ними та розпорядилась в особистих інтересах.
- 4 жовтня 2017 року - договори № 1247045520/10047, № 1247045520/10048, в які також внесла завідомо неправдиві відомості про внесення грошових коштів в 70 000 доларів США та 30 000 Євро.
Внаслідок вказаних протиправних дій об`єднаних одним умислом та вчинених за обставин, які свідчать про умисел вчинити їх у особливо великому розмірі, ОСОБА_8 шляхом зловживання довірою заволоділа грошовими коштами ОСОБА_13 в сумі 70 000 доларів США, що згідно з курсом НБУ на момент заволодіння становить 2 024 600 грн, та 30 000 Євро, що згідно з курсом НБУ на момент заволодіння становить 825 000 грн (загальна сума - 2 849 600 грн), що станом на момент вчинення в шістсот і більше разів перевищувала неоподатковуваний мінімум доходів громадян та відповідно до п. 4 примітки до ст. 185 КК України становила особливо великий розмір.
Окрім цього, ОСОБА_8, маючи злочинний умисел на складання та видачу завідомо неправдивих офіційних документів, будучи службовою особою, перебуваючи у приміщенні Банку, діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою приховання від ОСОБА_13 наміру заволодіти її грошовими коштами, всупереч інтересам Банку, у невстановлений досудовим розслідуванням час, склала та видала завідомо підроблені договори банківського вкладу фізичної особи "Строковий" № 1247045520/8117, № 1247045520/8118, № 1247045520/8119, № 1247045520/8120, № 1247045520/8121 від 29 липня 2016 року, № 1247045520/3038, № 1247045520/3039 від 03 жовтня 2016 року, № 1247045520/33, № 1247045520/34 від 05 січня 2017 року, № 1247045520/189, № 1247045520/190 від 06 лютого 2017 року, № 1247045520/10043, № 1247045520/10044 від 09 березня 2017 року, № 1247045520/9002, № 1247045520/9003 від 29 серпня 2017 року, № 1247045520/10047, № 1247045520/10048 від 04 жовтня 2017 року, шляхом виконання в даних документах машинописного тексту, завірення таких документів своїм особистим підписом та відтиском печатки ПАТ "Креді Агріколь Банк" "ДЛЯ ПРАВОЧИНІВ № 177", в які внесла завідомо неправдиві відомості про відкриття ОСОБА_13 вкладного рахунку № НОМЕР_1 та внесення грошових коштів у загальній сумі 70 000 доларів США та 30 000 Євро, однак дані договори в облікових системах Банку не обліковувались, вказаний вкладний рахунок на ім`я ОСОБА_13 не відкривався, а зазначені кошти на вкладний рахунок ОСОБА_8 або іншими працівниками банку не вносилися.
Також ОСОБА_8, у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у приміщенні відділення Банку, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою ОСОБА_10, з яким перебувала в довірливих відносинах, оскільки знайома з останнім протягом тривалого часу, з метою особистого збагачення, використовуючи надані їй повноваження, всупереч інтересам Банку та вимогам п.п. 2.1, 2.2, 4.2 Посадової інструкції, п.п. 5.1.2.2 та п.п. 5.1.11 Правил комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, склала та видала завідомо підроблені договори, шляхом виконання в даних документах машинописного тексту, завірення таких документів своїм особистим підписом та відтиском печатки ПАТ "Креді Агріколь Банк" "КАСА № 228", а саме:
- 16 грудня 2016 року - договір банківського вкладу фізичної особи "Строковий" № 1247045420/5022, в який внесла завідомо неправдиві відомості про відкриття ОСОБА_10 вкладного рахунку № НОМЕР_2 та внесення грошових коштів в розмірі 59 000 грн, після чого передала примірник вказаного договору ОСОБА_10, а натомість отримала від нього грошові кошти в сумі 59 000 грн, які на вказаний вкладний рахунок не внесла, а заволоділа ними в особистих інтересах;
- 24 січня 2017 року - договір банківського вкладу фізичної особи "Строковий" № 1247045420/5948, в який внесла завідомо неправдиві відомості про відкриття ОСОБА_10 вкладного рахунку № НОМЕР_2 та внесення грошових коштів в сумі 36 000 грн, після чого передала примірник вказаного договору ОСОБА_10, а натомість отримала від нього грошові кошти в сумі 36 000 грн, які на вказаний вкладний рахунок не внесла, а заволоділа ними в особистих інтересах;
- 9 лютого 2017 року - договір банківського вкладу фізичної особи "Строковий" № 1247045420/5948, в який внесла завідомо неправдиві відомості про відкриття ОСОБА_10 вкладного рахунку № НОМЕР_2 та внесення грошових коштів в сумі 77 400 грн, після чого передала примірник вказаного договору ОСОБА_10, а натомість отримала від останнього грошові кошти в сумі 77 400 грн, які на вказаний вкладний рахунок не внесла (внаслідок того, що такий рахунок не відкривався), а заволоділа ними в особистих інтересах.
Однак вказані договори в облікових системах Банку не обліковувалися та відповідно на рахунки грошові кошти не вносилися.
Внаслідок вказаних протиправних дій, об`єднаних одним умислом, ОСОБА_8, шляхом зловживання довірою, заволоділа грошовими коштами ОСОБА_10 в сумі 172 400 грн, чим відповідно до п. 2 примітки до ст. 185 КК України завдала істотної шкоди потерпілому, оскільки станом на момент вчинення злочину дана сума становила понад двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Окрім цього, ОСОБА_8, маючи умисел на складання та видачу завідомо неправдивих офіційних документів, будучи службовою особою, у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у приміщенні Банку, діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою приховання від ОСОБА_10 наміру заволодіти його грошовими коштами, всупереч інтересам Банку, склала та видала завідомо підроблені договори банківського вкладу фізичної особи "Строковий" № 1247045420/5022 від 16 грудня 2016 року, № 1247045420/5948 від 24 січня 2017 року, № 1247045420/5948 від 09 лютого 2017 року, шляхом виконання в даних документах машинописного тексту, завірення таких документів своїм особистим підписом та відтиском печатки ПАТ "Креді Агріколь Банк" "КАСА № 228", в який внесла завідомо неправдиві відомості про відкриття ОСОБА_10 вкладного рахунку № НОМЕР_2 та внесення грошових коштів у загальній сумі 172 400 грн, однак дані договори в облікових системах Банку не обліковувалися та відповідно на рахунок грошові кошти не вносилися.
Також ОСОБА_8, 24 листопада 2017 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у приміщенні Банку, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою ОСОБА_9, з яким перебувала в довірливих відносинах, оскільки була з ним знайома протягом тривалого часу, з метою особистого збагачення, використовуючи надані їй повноваження, всупереч інтересам Банку та вимогам п.п. 2.1, 2.2, 4.2 Посадової інструкції, п.п. 5.1.2.2 та п.п 5.1.11 Правил комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, склала та видала завідомо підроблений договір банківського вкладу фізичної особи "Строковий" № 1247045520/1840, шляхом виконання в даному документі машинописного тексту, завірення такого документу своїм особистим підписом та відтиском печатки ПАТ "Креді Агріколь Банк" "ДЛЯ ПРАВОЧИНІВ № 177", в який внесла завідомо неправдиві відомості про відкриття ОСОБА_9 вкладного рахунку № НОМЕР_2 та внесення грошових коштів в розмірі 80 000 грн, однак даний договір в облікових системах Банку не обліковувався та відповідно на рахунок грошові кошти не вносилися.
Після чого, ОСОБА_8 реалізуючи свій злочинний умисел до кінця, того ж дня перебуваючи на ділянці автодороги М 06 Київ-Чоп поблизу с. Нижнє Синьовидне Сколівського району Львівської області, передала примірник завідомо підробленого договору банківського вкладу фізичної особи "Строковий" ОСОБА_9, а натомість отримала від останнього грошові кошти в сумі 80 000 грн, які на вказаний вкладний рахунок не внесла, а заволоділа ними в особистих інтересах.
Внаслідок вказаних протиправних дій об`єднаних одним умислом, ОСОБА_8, шляхом зловживання довірою, заволоділа грошовими коштами ОСОБА_9 в сумі 80 000 грн, чим завдала істотної шкоди потерпілому, оскільки станом на момент вчинення, відповідно до п. 2 примітки до ст. 185 КК України дана сума становила сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Окрім цього, ОСОБА_8, маючи умисел на складання та видачу завідомо неправдивого офіційного документа, будучи службовою особою, 24 листопада 2017 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у приміщенні Банку, діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою приховання від ОСОБА_9 наміру заволодіти його грошовими коштами, всупереч інтересам Банку, склала та видала завідомо підроблений договір банківського вкладу фізичної особи "Строковий" № 1247045520/1840, шляхом виконання в даному документі машинописного тексту, завірення такого документу своїм особистим підписом та відтиском печатки ПАТ "Креді Агріколь Банк" "ДЛЯ ПРАВОЧИНІВ № 177", в який внесла завідомо неправдиві відомості про відкриття ОСОБА_9 вкладного рахунку № НОМЕР_2 та внесення грошових коштів в розмірі 80 000 грн, однак дані договори в облікових системах Банку не обліковувалися та, відповідно, на рахунок грошові кошти не вносилися.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 14 червня 2022 року апеляційні скарги захисника ОСОБА_6, прокурора ОСОБА_14 та представника цивільного відповідача ПАТ "Креді Агріколь Банк" ОСОБА_7 залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
Вимоги, викладені у касаційних скаргах, та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У своїй касаційній скарзі захисник ОСОБА_6, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх вимог захисник вказує, що під час судового розгляду в суді першої інстанції було порушено таємницю нарадчої кімнати, оскільки суддя ОСОБА_15, після виходу суду до нарадчої кімнати, відразу її покинув, вийшов з приміщення суду та повернувся лише перед виходом колегії суддів для проголошення вироку. При цьому захисник зауважує, що суддя ОСОБА_15 перед поверненням до нарадчої кімнати був помічений на вході у приміщення суду, спілкувався із захисником та працівниками судової охорони. Разом з тим захисник звертає увагу, що факт відсутності судді під час ухвалення вироку був зафіксований камерами відеоспостереження, відеозапис яких було долучено стороною захисту до апеляційної скарги, однак суд апеляційної інстанції таке порушення проігнорував та не дослідив наданий відеозапис.
Водночас захисник вказує, що судом було залишено поза увагою надані стороною захисту рішення судів у цивільній справі за позовом ОСОБА_13 до ПАТ "Креді Агріколь Банк", згідно з якими встановлено преюдиційний факт того, що між ОСОБА_13 та банком було укладено договори банківського вкладу та внесено на банківські рахунки грошові кошти у готівковій формі у сумі 70 000 доларів США та 30 000 євро, що також підтверджується і показаннями самої ОСОБА_13 . При цьому захисник зауважує, що з метою перевірки наведеної обставини стороною захисту було заявлено клопотання про допит свідка ОСОБА_16, однак місцевий суд безпідставно відмовив у його задоволенні.
Разом з тим захисник стверджує, що суддя ОСОБА_15 у судовому засіданні наголошував стороні захисту про те, що рішення судів у цивільній справі за позовом ОСОБА_13 будуть враховані при ухваленні вироку в нарадчій кімнаті, однак з урахуванням доводів про порушення таємниці нарадчої кімнати та у зв`язку з тим, що вказані судові рішення були залишені місцевим судом поза увагою, то захисник вважає, що суддя ОСОБА_15 не приймав участі у нараді суддів щодо вироку.
Крім того, захисник зазначає, що судом першої інстанції під час ухвалення вироку не було перевірено обставини справи та наявні в матеріалах провадження докази, а саме:
- суд залишив не вирішеним клопотання сторони захисту про тимчасовий доступ до речей і документів, щомістяться в матеріалах кримінального провадження №12018140000000601 від 15 листопада 2018 року, які підтверджували показання потерпілого ОСОБА_10 у суді першої інстанції, про те, що належні йому кошти знаходились на рахунках в банку, ним не знімалися і ОСОБА_17 не передавалися;
- судом не надано належної оцінки договорам банківського вкладу, які були укладені між потерпілим ОСОБА_10 та АТ "Індекс-Банк", з яких вбачається, що кошти потерпілого знаходились на рахунках в банку і ним не знімались та не передавались ОСОБА_8 ;
- судом було проігноровано клопотання сторони захисту про проведення судово-почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів, наданих потерпілим ОСОБА_9 про те, що кошти ним вносились безпосередньо в банк;
- судом не зазначено у вироку, яким саме способом відбулося заволодіння грошовими коштами потерпілих;
- судом не було надано належної оцінки показанням потерпілого ОСОБА_10 про те, що він коштів ОСОБА_8 не передавав, а гроші знаходились на різних рахунках банку, які в подальшому було акумульовано в одну валюту;
- судом не було надано оцінки показанням потерпілого ОСОБА_9 в частині того, що грошові кошти ОСОБА_8 він не передавав, а під час зустрічі з обвинуваченою лише підписав новий договір вкладу, а також не було надано оцінки документам, які подані представником потерпілого про внесення коштів в банк.
Вищевказані докази, на переконання захисника, свідчать про те, що ОСОБА_8 гроші від потерпілих не отримувала, оскільки їх кошти знаходились на рахунках в банку, що в свою чергу, на думку захисника, також свідчить про відсутність в діях засудженої складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та спростовує висновки суду першої інстанції, викладені в обвинувальному вироку.
Ураховуючи наведене, захисник наголошує, що судом першої інстанції належним чином не було встановлено наявності в діях ОСОБА_8 обману або зловживання довірою по відношенню до потерпілих, а також не встановлено які саме дії обвинуваченої вплинули на рішення потерпілих передати їй як посадовій особі кошти, і чи взагалі ці кошти були їй передані.
Одночасно захисник зазначає, що наведені порушення не були усунуті в ході апеляційного розгляду. При цьому суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив стороні захисту у задоволенні клопотання про повторний допит потерпілих, проведення судово-почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів, наданих потерпілим ОСОБА_9, належним чином не обґрунтувавши своє рішення.
Також у своїй касаційній скарзі захисник зазначає, що висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, не відповідають фактичним обставинам справи, які були встановлені під час судового розгляду та суперечать наявним в матеріалах провадження доказам, які були досліджені судом.
Так, на переконання захисника, посилання у вироку на те, що ОСОБА_8 отримала від потерпілої ОСОБА_13 грошові кошти у сумі 70 000 доларів США та 30 000 євро, спростовуються показаннями самої потерпілої, яка під час допиту в суді зазначала, що вказані кошти вона обвинуваченій не передавала, оскільки вони були внесені на рахунки в банку за довго до вчинення інкримінованих засудженій злочинів, однак таким поясненням потерпілої суд першої інстанції належної оцінки не надав та виклав її показання лише в частині, необхідній для ухвалення обвинувального вироку.
Одночасно захисник посилається на безпідставність врахування судом першої інстанції як доказу, надане прокурором, повідомлення про відсутність в системі банку договорів банківського вкладу укладених з ОСОБА_13, обґрунтовуючи свою позицію тим, що вказаний документ не був перевірений стороною обвинувачення та не підтверджується іншими доказами, наявними в матеріалах справи.
Також захисник зазначає, що висновки суду першої інстанції, про обман зі сторони ОСОБА_8, що мав місце у вигляді внесення до депозитних договорів неправдивих відомостей про відкриття потерпілим вкладних рахунків, є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_8 підписала депозитні договори з потерпілими ОСОБА_13, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 як керівник Першого відділення ПАТ "Креді Агріколь Банк" у м. Сколе, що, в свою чергу, на думку захисника, свідчить про виникнення цивільно-правових відносин між потерпілими та банком. При цьому захисник стверджує, що засуджена не могла жодним чином вплинути на процес відкриття рахунків потерпілих, оскільки відповідно до Посадової інструкції керівника Першого відділення ПАТ "Креді Агріколь Банк" в м. Сколе, до повноважень ОСОБА_8 не входить обов`язок здійснення банківських операцій по відкриттю або закриттю рахунків.
Крім того, захисник вказує, що висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ґрунтуються на недопустимих доказах, які були здобуті з порушенням вимог КПК України.
На підтвердження своїх доводів захисник зазначає, що в основу вироку було покладено висновок судово-економічної експертизи від 02 серпня 2018 року № 2039, який був проведений на підставі акту ревізії цінностей, що знаходились у сховищах операційної каси Першого відділення ПАТ "Креді Агріколь Банк" в м. Сколе від 29 грудня 2017 року. При цьому зауважує, що даний акт було складено на підставі перевірки, яка була проведення на виконання вимоги слідчого, що суперечить положенням кримінального процесуального законодавства, чинним станом на 2018 рік, відповідно до яких слідчий був позбавлений можливості призначати документальні перевірки. Разом з тим захисник вказує, що наведений акт ревізії не був відкритий стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України, а також не надавався для дослідження суду першої інстанції.
Також факт причетності обвинуваченої до нестачі валютних цінностей банку, на переконання захисника, спростовується даними, зазначеними у Книзі обліку готівки операційної каси та інших цінностей банку, згідно з якою в записі від 28 грудня 2017 року не міститься підпису ОСОБА_8 .
Разом з тим захисник наголошує, що стороною обвинувачення не було належним чином встановлено та доведено в суді першої інстанції походження коштів банку, у заволодінні якими ОСОБА_8 визнано винуватою.
За таких обставин захисник вважає, що висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, є необґрунтованими, невмотивованими та безпідставними.
Крім того, захисник звертає увагу, що сума матеріального збитку в рамках даного кримінального провадження не підтверджується відповідним експертним дослідженням, як того вимагають положення КПК України.
Також захисник зазначає, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні проведене поза межами встановленого законом строку, що на його переконання, було підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, а покликання сторони обвинувачення на те, що ОСОБА_8 перебувала у розшуку, нічим, крім самого факту її оголошення у розшук, не обґрунтоване і не підтверджене та суперечить правовій позиції Верховного Суду з огляду на те, що відсутні відповідні повістки та корінці про їх отримання.
Одночасно захисник ОСОБА_6 стверджує, що суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу сторони захисту без задоволення, а вирок місцевого суду без зміни, належним чином свої висновки не обґрунтував, а допущені судом порушення, на які захисник звертав увагу, не усунув та, як наслідок, постановив незаконне та необґрунтоване рішення, яке суперечить вимогам ст. 419 КПК України.
У своїй касаційній скарзі представник цивільного відповідача ПАТ "Креді Агріколь Банк" ОСОБА_7, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить рішення судів попередніх інстанцій в частині стягнення з ПАТ "Креді Агріколь Банк" на користь потерпілого ОСОБА_9 80 000 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 5 000 грн на відшкодування моральної шкоди, а також на користь потерпілого ОСОБА_10 172 400 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 5 000 грн на відшкодування моральної шкоди змінити, та відмовити у задоволенні цивільних позовів потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у повному обсязі. При цьому вказує, що в силу положень ст. 62, ч. 1 ст. 128 КПК України та ст. 1172 ЦК України ПАТ "Креді Агріколь Банк" не може бути у цьому кримінальному провадженні цивільним відповідачем, а тому заподіяну злочинами шкоду необхідно стягувати безпосередньо із засудженої ОСОБА_8, оскільки заволодіння грошовими коштами потерпілих остання не могла здійснювати під час виконання саме службових обов`язків.
На обґрунтування своїх доводів представник зауважує, що посадовою інструкцією ОСОБА_8 не було передбачено прийняття грошових коштів від клієнтів. При цьому звертає увагу, що потерпілий ОСОБА_10 під час допиту не вказував, кому саме та яким чином передавав грошові кошти, і чи взагалі кошти передавалися саме ОСОБА_8 .
Також представник, посилаючись на Процедуру відкриття, використання та закриття поточнихта вкладних (депозитних) рахунків фізичних осіб у національній та іноземних валютах від 23 червня 2014 року № 1956 (далі - Процедура), зауважує, що укладення депозитних договорів та прийняття готівки від клієнтів здійснюється виключно в приміщенні банку за участю менеджера з продажів, який здійснює безпосереднє обслуговування клієнтів, касирів відділення та керуючого відділенням. При цьому зазначає, що у поясненнях ОСОБА_9, як потерпілого у справі, є покликання на те, що ним та ОСОБА_8 договір № 1247045520/1840 підписувався у невідомому місці, в невідомий час у машині ОСОБА_9, а не в приміщенні банку.
Одночасно, на переконання представника ПАТ "Креді Агріколь Банк" ніяких збитків в частині заволодіння грошовими коштами клієнтів саме під час виконання своїх трудових обов`язків ОСОБА_8 вчинено бути не могло, оскільки вона не є особою, яка безпосередньо здійснює прийняття/видачу готівкових коштів. При цьому представник зазначає, що відносини, які виникли між потерпілими та засудженою, за своєю правовою природою є особистими, а не такими, що виникли під час виконання службових обов`язків ОСОБА_8 . Дана позиція, на думку представника цивільного відповідача, підтверджується також і тим, що кваліфікація кримінального правопорушення ОСОБА_8 по епізодам стосовно потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є саме за ч. 2 ст. 190 КК України, а не ст. 191 КК України, яка є спеціальною щодо зловживань службовим становищем.
За таких обставин представник ПАТ "Креді Агріколь Банк" вважає, що висновки суду першої інстанції, з якими безпідставно погодився суд апеляційної інстанції, щодо можливості задоволення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є необґрунтованими.
Крім того, представник наголошує, що суди попередніх інстанцій безпідставно задовольнили цивільні позови суду ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в частині стягнення з ПАТ "Креді Агріколь Банк" моральної шкоди, оскільки надані суду потерпілими документи про нанесення їм психологічних страждань та моральних переживань не відповідають періодам виявлення нестачі коштів у банку на депозитних рахунках. Тобто умови, передбачені ст. 1167 ЦК України, у відносинах між ОСОБА_9, ОСОБА_10 та банком відсутні.
Від учасників судового провадження заперечень на касаційні скарги захисника ОСОБА_6 та представника цивільного відповідача ПАТ "Креді Агріколь Банк" ОСОБА_7 не надходило.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав свою касаційну скаргу та просив її задовольнити. Що стосується касаційної скарги представника цивільного відповідача ПАТ "Креді Агріколь Банк" - ОСОБА_7, то захисник ОСОБА_6 поклався на розсуд суду.
Представник ПАТ "Креді Агріколь Банк" ОСОБА_7 підтримав свою касаційну скаргу та заперечував щодо задоволення касаційної скарги захисника ОСОБА_6 .
Прокурор ОСОБА_5 заперечувала щодо задоволення поданих касаційних скарг, просила рішення судів попередніх інстанцій залишити без зміни, а касаційні скарги захисника та представника цивільного відповідача - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційних скаргах доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга захисника ОСОБА_6 не підлягає задоволенню, а касаційну скаргу представника ПАТ "Креді Агріколь Банк" ОСОБА_7 слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
З урахуванням зазначеного, Верховний Суд під час розгляду кримінального провадження позбавлений можливості надавати оцінку доказам, перевіряти правильність такої оцінки та виходить лише з тих фактичних обставин, які були встановлені судами попередніх інстанцій.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК України.
Можливості скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій через неповноту судового розгляду (ст. 410 КПК України) та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України) чинним законом не передбачено.
З огляду на вищезазначене, доводи касаційної скарги захисника щодо оцінки доказів, неповноти судового розгляду та невідповідності висновків судів попередніх інстанцій фактичним обставинам кримінального провадження, а саме надання неправильної оцінки наявним в матеріалах кримінального провадження договорам банківського вкладу, які були укладені між потерпілим ОСОБА_10 та АТ "Індекс-Банк", не є предметом перегляду у касаційному провадженні.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 94 КПК України суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок суду першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про доведеність винуватості засудженої ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України, зроблено з додержанням вимог ст. 23 КПК України на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до вимог ст. 94 цього Кодексу.
Зокрема, ухвалюючи обвинувальний вирок, місцевий суд послався на показання:
- потерпілого ОСОБА_9, який зазначав, що обвинувачену знає давно, у телефонній розмові домовився з нею про зустріч 24 листопада 2017 року з метою внесення депозиту в банк де вона працювала, однак по дорозі у нього поламався автомобіль, тому ОСОБА_8, підготувавши всі необхідні документи для оформлення депозиту, під`їхала до нього сама, сіла в автомобіль, де вони підписали вказаний договір у двох екземплярах, потерпілий передав їй кошти у сумі 80 000 грн та вони роз`їхались, при цьому ОСОБА_8 чек на зазначену суму йому не надала, а в подальшому у грудні 2017 року потерпілий звернувся в банк, щоб отримати чек про внесення коштів, однак йому повідомили, що ОСОБА_8 на роботі відсутня, його коштів у банку немає, а вказаної угоди не зареєстровано;