ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2023 року
м. Київ
справа № 715/3085/21
провадження № 51-1160 км 22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 1 листопада 2022 року, якою ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 24 січня 2022 року у кримінальному провадженні № 22013270000000043 залишено без змін.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Глибоцький районний суд Чернівецької області ухвалою від 24 січня 2022 року відмовив у задоволенні заяви захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 про застосування до неї Закону України "Про амністію у 2011 році" у кримінальному провадженні № 22013270000000043 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 332, ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Захисник ОСОБА_6, не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, оскаржив її до суду апеляційної інстанції.
Чернівецький апеляційний суд ухвалою від 01 листопада 2022 року ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 24 січня 2022 року в кримінальному провадженні №22013270000000043 залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, не погоджуючись із ухвалами судів першої та апеляційної інстанцій через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх скасувати, заяву адвоката ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_7 про застосування до неї Закону України "Про амністію в 2011 році" від 08 липня 2011 року задовольнити, на підставі п. "в" ст. 1, ст. 6, ст. 8 Закону України "Про амністію в 2011 році" звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 332, ч. 3 ст. 358 КК, а кримінальне провадження за №22013270000000043 - закрити.
Свої вимоги захисник мотивує тим, що:
- заборона, передбачена пунктом "д" ст. 7 Закону України "Про амністію у 2011 році" не поширюється на дії ОСОБА_7, оскільки склад кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_7, не вказує на їх спрямованість проти життя, здоров`я, честі, гідності, особистої свободи та недоторканості дитини;
- суди попередніх інстанцій не врахували фактичні обставини, встановлені органами досудового розслідування щодо спрямованості дій ОСОБА_7 на возз`єднання сім`ї, зокрема, в інтересах дитини.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника та просив оскаржувані судові рішення залишити без зміни.
До початку касаційного розгляду прокурор ОСОБА_8 надіслав заперечення на касаційну скаргу захисника ОСОБА_6, в яких просив залишити її без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_7 - без зміни.
Засуджена ОСОБА_7 надіслала письмове клопотання, в якому підтримала касаційну скаргу захисника, який діє в її інтересах. Касаційний розгляд просила проводити за її відсутності.
Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Положеннями ст. 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
За частиною 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Виходячи з наведених положень процесуального закону суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не є підставою для перегляду судових рішень у касаційному порядку. Під час перевірки доводів, наведених у касаційних скаргах, колегія суддів Верховного Суду виходить із фактичних обставин, установлених місцевим та апеляційним судами.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні 13 січня 2011 року кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 332, ч. 3 ст. 358 КК, у тому, що вона з метою безперешкодного перетину державного кордону України своєї малолітньої доньки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, для виїзду разом з нею до Італії придбала завідомо підроблений документ - посвідчену приватним нотаріусом заяву на право виїзду малолітньої доньки ОСОБА_9 за кордон у супроводі матері від імені батька дитини ОСОБА_10, який на момент нотаріального посвідчення заяви був відсутній на території України.
Згідно з ч. 2 ст. 86 КК (в ред. Закону від 01 вересня 2001 року) законом про амністію особи, які вчинили злочин, можуть бути повністю або частково звільнені від кримінальної відповідальності чи від покарання.
Закон України "Про амністію у 2011 році" від 08 липня 2011 року набув чинності 28 липня 2011 року.
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про амністію у 2011 році" визначено, що питання про застосування амністії суд вирішує за власною ініціативою, ініціативою прокурора, органів дізнання та досудового слідства, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого, підсудного чи засудженого, їх захисників чи законних представників.
Відповідно до п. "а" ч. 2 ст. 8 цього Закону його застосування здійснюється щодо осіб, кримінальні справи та матеріали про злочини яких перебувають у провадженні органів дізнання та досудового слідства, - за поданням цих органів, погодженим з прокурором, або за заявою самої особи, її захисника чи законного представника.
Рішення про застосування або незастосування амністії приймається судом щодо кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання. Така особа викликається в судове засідання і може давати пояснення. Неявка цієї особи не зупиняє розгляду справи (ч. 1 ст. 10 Закону України "Про амністію у 2011 році").
Відповідно до п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2011 році", звільняються від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК, особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, або дітей-інвалідів незалежно від їх віку.
Згідно з п. "д" ст. 7 Закону України "Про амністію у 2011 році" амністія не може бути застосована до осіб, які мають неповнолітніх дітей або дітей-інвалідів і вчинили злочини, що посягають на життя, здоров`я, честь, гідність чи інші охоронювані законом права та інтереси цих дітей.