Постанова
Іменем України
30 червня 2023 року
місто Київ
справа № 753/18218/21
провадження № 61-10092св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Крепель Дмитро Ігорович, на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 січня 2022 року у складі судді Лужецької О. Р. та постанову Київського апеляційного суду від 02 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Желепи О. В., Кравець В. В., Мазурик О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . Власником квартири АДРЕСА_2, розташованої за вказаною адресою, є ОСОБА_2 . Зазначені квартири мають спільний тамбур.
Відповідач самочинно, без отримання будь-яких документів дозвільного характеру та без узгодження з позивачем встановив у тамбурі броньовані двері, які замикаються на замок, ключ від якого є тільки у відповідача. Крім того, він без дозволу позивача розмістив у тамбурі шафу, в якій зберігаються його особисті речі.
Крім того, в приміщенні тамбуру була встановлена камера відеоспостереження, яка направлена на двері позивача та встановлена таким чином, що фіксує всі його ( ОСОБА_1 ) дії.
Перед тамбуром із зворотної сторони є приміщення сміттєзбірника та балкону, що є місцем загального користування. Відповідач розмістив речі в зазначеному приміщенні, а двері зачинив на ключ позбавивши позивача до нього доступу.
Посилаючись на те, що така поведінка ОСОБА_2 є протиправною та порушує його права, позивач просив, зобов`язати відповідача особистими силами та за власний рахунок усунути йому перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1, а саме: демонтувати двері при вході в тамбур на 4 поверсі, де розташовані квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ; демонтувати шафу, яка розміщена в тамбурі; розблокувати (надати доступ та прибрати речі) до приміщення сміттєзбірника та балкону (технічне приміщення), що знаходиться напроти тамбура на 4 поверсі, де розташовані квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ; демонтувати камеру відеоспостереження, що розміщена в тамбурі, в поле огляду якої потрапляють двері квартири АДРЕСА_3 .
Короткий зміст рішень судів
Рішенням Дарницького районного суду від 24 січня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 02 серпня 2022 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з їх недоведеності, зокрема, що відповідач не надав доказів наявності дверей при вході в тамбур на 4 поверсі, де розміщені квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3, та що шафа у тамбурі встановлена відповідачем.
Суди зазначили, що вхід до приміщення сміттєзбірника та балкону знаходиться праворуч від ліфтів. Кожне таке приміщення обладнане вхідними металевими дверима, які встановлювалися забудовником згідно з проектом. Трубопроводи сміттєзбірників заварені забудовником і не можуть використовуватися. Двері в усі приміщення та балкони (технічні приміщення) будинку зачинено. Ключі від вказаних допоміжних (технічних) приміщень знаходяться в Об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку "Урлівка" (далі - ОСББ "Урлівка").
Суди дійшли висновку, що зовнішня камера відеоспостереження, яка знаходиться в коридорі над вхідними дверима квартири АДРЕСА_2, не приєднана до системи домофону чи будь-якої іншої системи запису фото, відео та звукового матеріалу та виконує лише застережну функцію.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У жовтні 2022 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Крепель Д. І., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати, його позов залишити без розгляду.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності позивача та його представника, який вперше не був присутнім у судовому засіданні, надавши належні докази на підтвердження поважності причин такої відсутності, які суд не дослідив.
З огляну на положення частини п`ятої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, суд першої інстанції помилково розглянув справу за відсутності позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи без його участі. У такому випадку суд мав залишити позовну заяву без розгляду.
Неявка позивача у судові засідання 11 листопада 2021 року та 24 січня 2022 року є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Розглянувши справу за відсутності позивача, без дослідження доказів, які суд зобов`язаний був дослідити, першої інстанції, з яким помилково подився апеляційний суд, допустив порушення права позивача на судовий захист.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини п`ятої статті 223 та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Касаційна скарга не містить посилання на порушення судам попередніх інстанцій норм матеріального права при вирішенні справи по суті, а тому в цій частині оскаржувані судові рішення судом касаційної інстанції не переглядаються.
У лютому 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат Зарубін О. О., у якому заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Відзив мотивовано тим, що суд першої інстанції обґрунтовано не застосував до спірних правовідносин частину п`яту статті 223 ЦПК України та пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України, оскільки у судовому засіданні 11 листопада 2021 року був присутнім представник позивача адвокат Крепель Д. І.
Неявка позивача, представник якого був присутнім у першому судовому засіданні 11 листопада 2021 року, у наступне судове засідання (24 січня 2022 року), належно повідомленого про час і місце розгляду справи не є підставою для скасування судового рішення ухваленого за його відсутності.
У відзиві ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат Зарубін О. О., також просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь на відшкодування понесених витрат на правничу допомогу 4 000,00 грн.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2022 року відкрито касаційнепровадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на підставі пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Встановлені судами обставини
Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .
Власником квартири АДРЕСА_2, розташованої за вказаною адресою, є ОСОБА_2 .
Зазначені квартири мають спільний тамбур.
ОСОБА_1 не надав доказів на підтвердження наявності дверей при вході в тамбур, де розташовані квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3, а також доказів встановлення відповідачем у тамбурі шафи.
Відповідач стверджував, що шафа у спільному тамбурі встановлена саме позивачем, за його ( ОСОБА_2 ) згодою.
Вхід до приміщення сміттєзбірника та балкону знаходиться праворуч від ліфтів. Кожне таке приміщення обладнане вхідними металевими дверима, які встановлені забудовником згідно з проектом. Трубопроводи сміттєзбірників заварені забудовником і не можуть використовуватися. Двері в усі приміщення та балкони (технічні приміщення) в будинку АДРЕСА_4 є зачиненими.
Ключі від вказаних допоміжних (технічних) приміщень знаходяться в ОСББ "Урлівка" з моменту передачі зазначеного будинку на баланс ОСББ.
Тамбуром сміттєзбірника на 4 поверсі, де розташовані квартири АДРЕСА_5 ніхто не користується.
Згідно з довідкою ОСББ "Урлівка" від 01 листопада 2021 року ОСОБА_2 з родиною з червня 2021 року в квартирі АДРЕСА_6, не проживає.
11 листопада 2011 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, проведено обстеження на предмет підтвердження можливості системи домофону AD 228 PF2, що встановлений в квартирі АДРЕСА_2, та зовнішньої камери відеоспостереження створювати записи фото-, відео- та звукоматеріалів.
Згідно з актом обстеження від 11 листопада 2011 року домофон AD 228 PF2 є частково справним. Панель виклику, що знаходиться перед входом в спільний коридор квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 не передає звуковий сигнал на трубку в квартирі. Запис відео- та звукового сигналу неможливий у зв`язку із відсутністю такої функції в системі домофону AD 228 PF2.
Зовнішня камера відеоспостереження, яка знаходиться в коридорі над вхідними дверима квартири АДРЕСА_2, не приєднана до системи домофона чи будь-якої іншої системи запису фото-, відео- та звукового матеріалу. Зі стіни (на місті кріплення системи) виходить лише дроти живлення системи домофона та дроти приєднання панелі виклику. Відсутні дроти приєднання камери до будь-якого приладу живлення, а також дроти для керування камерою. Камера не приєднана до будь-яких систем і є непридатною для запису фото-, відео-, звукового матеріалів та виконує лише застережну функцію.
Згідно з актом ОСББ "Урлівка" від 01 листопада 2021 року № 113/10-21 система домофона на панелі виклику не створює фото-, відео- та звукозаписів. Камера зовнішнього спостереження є муляжем.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах "Осман проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.