Постанова
Іменем України
27 червня 2023 року
м. Київ
справа № 296/9720/21
провадження № 61-2011св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 29 листопада 2022 року в складі судді Петровської М. В. та на постанову Житомирського апеляційного суду від 24 січня 2023 року в складі колегії судів Павицької Т. М., Трояновської Г. С., Коломієць О. С.
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулось з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.
Позов мотивувало тим, що 10 квітня 2007 року ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № ZRZ0GA00003718, за яким позичальник отримав кредит в розмірі 11 700 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 09 квітня 2017 року. У цей же день з метою забезпечення виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 уклали договір іпотеки № ZRZ0GA00003718, відповідно до якого ОСОБА_1 передав в іпотеку квартиру загальною площею 30,67 м2 за адресою: АДРЕСА_1, яка належить відповідачу на праві власності на підставі договору дарування.
У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору станом на 08 жовтня 2021 року утворилася кредитна заборгованість у розмірі 45 973,17 дол. США, яка складається з: 6 608,69 дол. США тіло кредиту; 8 741,18 дол. США відсотки за користування кредитом; 868,36 дол. США комісія за користування кредитом; 29 754,94 дол. США пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.
З огляду на викладене та з метою погашення боргу за кредитним договором № ZRZ0GA00003718 від 10 квітня 2007 року банк просить звернути стягнення на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмета іпотеки на прилюдних торгах та виселити відповідача й інших осіб з указаного житла.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням від 29 листопада 2022 року Корольовський районний суд м. Житомира в задоволенні позову АТ КБ "ПриватБанк" відмовив. Постановою 24 січня 2023 року Житомирський апеляційний суд вказане рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що:
право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги;
до закінчення строку дії кредитного договору (09 квітня 2017 року), а саме у квітні 2010 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № ZRZ0GA00003718 від 10 квітня 2007 року з позичальника ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 (справа № 2-546/11). Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання, зокрема, щодо строку дії договору;
у справі № 2-546/11 рішенням від 28 лютого 2011 року Богунський районний суд м. Житомира стягнув солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 10 622,11 дол. США;
долучений до позовної заяви розрахунок заборгованості містить у собі період з 10 квітня 2007 року до 08 жовтня 2021 року, тобто позивач після закінчення строку кредитування продовжував нараховувати відсотки за користування кредитом, комісію та пеню, що суперечить статті 1048 ЦК України;
відповідно до виписки з валютного рахунка ОСОБА_1 та банківських квитанцій за період з 10 квітня 2007 року до 15 липня 2022 року відповідач у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ZRZ0GA00003718 від 10 квітня 2007 року сплатив 12 271,25 дол. США. У листі Корольовського відділу ДВС м. Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області № 1/7.22-40/6252 від 06 березня 2017 року підтверджено факт повного виконання рішення Богунського районного суду м. Житомира у справі № 2-546/11 та вказано про необхідність відшкодувати судові витрати на користь ПАТ КБ "ПриватБанк". Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 станом на 08 жовтня 2021 року залишок поточної заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) складає 0,00 грн;
оскільки ОСОБА_1 виконав рішення Богунського районного суду м. Житомира від 28 лютого 2011 року в справі №2-546/11 та сплатив на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 10 622,11 дол. США, суди вважали відсутніми підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу квартири на прилюдних торгах та виселення відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі, оскільки іпотека є припиненою у зв`язку з повним виконанням зобов`язання.
Суди відхилили посилання банку на обставини того, що 29 вересня 2011 року сторони уклали додаткову угоду до кредитного договору № ZRZ0GA00003718 від 10 квітня 2007 року, якою змінено певні умови кредитного договору, оскільки ОСОБА_1 погасив заборгованість за кредитним договором № ZRZ0GA00003718 від 10 квітня 2007 року на виконання рішення Богунського районного суду м. Житомира від 28 лютого 2011 року в справі № 2-546/11.
Аргументи учасників справи
У лютому 2023 року АТ КБ "ПриватБанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду й ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. При цьому посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційну скаргу мотивувало тим, що суди під час розгляду справи неправильно встановили фактичні обставини справи та не врахували, що після ухвалення рішення Богунського районного суду м. Житомира від 28 лютого 2011 року в справі № 2-546/11, яке набрало законної сили 14 квітня 2011 року, сторони уклали додаткову угоду від 29 вересня 2011 року до кредитного договору, відповідно до якої узгодили внести зміни до кредитного договору та погодили: зменшити суму заборгованості відповідача за кредитним договором; викласти в новій редакції пункт 7.1 кредитного договору; встановити новий графік погашення кредиту.
Вказана угода укладена до виконання боржником рішенням суду, а тому висновки судів про те, що банк не мав права нараховувати відсотки та інші платежі після звернення до суду про дострокове стягнення заборгованості та ухвалення рішення Богунського районного суду м. Житомира від 28 лютого 2011 року, є неправомірними. Зазначає, що суди невірно застосували норми матеріального права та не звернули увагу, що стаття 1048 ЦК України дозволяє нарахування відсотків за користування кредитом до виконання зобов`язань.
Вказує, що фактично відповідач сплачував кошти на погашення заборгованості за кредитним договором № ZRZ0GA00003718 від 10 квітня 2007 року на підставі графіка, визначеного у додатковій угоді від 29 вересня 2011 року. Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів про те, що ОСОБА_1 вносив платежі на погашення заборгованості на виконання судового рішення в межах виконавчого провадження.
Банк не заперечує обставин того, що ОСОБА_1 у період з 11 березня 2011 року до 16 червня 2014 року сплатив на користь банку 11 546,28 дол. США, однак це не свідчить про встановлення факту належного виконання зобов`язань за кредитним договором.
Рух справи
Ухвалою від 03 березня 2023 року Верховний Суд касаційну скаргу АТ КБ "Приватбанк" залишив без руху; надав для усунення недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвалою від 11 квітня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою; витребував з районного суду справу № 296/9720/21; надав учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
02 травня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду та передані судді-доповідачеві Антоненко Н. О.
Межі та підстави касаційного перегляду
При перегляді в касаційному порядку судових рішень, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
В ухвалі від 11 квітня 2023 року Верховний Суд зазначив, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме: що суди при вирішенні справи не застосували висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19 січня 2022 року в справі № 753/120/18, від 10 квітня 2019 року в справі № 390/34/17, від 08 грудня 2021 року в справі № 751/3510/15-ц, від 26 січня 2021 року в справі № 522/1528/15, від 13 грудня 2018 року в справі № 913/11/18, від 18 січня 2022 року в справі № 910/17048/17, від 23 січня 2018 року в справі № 755/7704/15, від 26 вересня 2018 року в справі № 159/2146/15-ц, від 22 липня 2020 року в справі № 189/2109/18, від 15 червня 2021 року в справі № 904/5726/19; суди не дослідили зібрані в справі докази.
Фактичні обставини
Суди встановили, що 10 квітня 2007 року ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № ZRZ0GA00003718, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк до 09 квітня 2017 року у вигляді непоновлюваної лінії у розмірі 10 000 дол. США, а також у розмірі 1 700 дол. США на сплату страхових платежів зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (пункт 7.1 договору). У цей день банк уклав з ОСОБА_2 договір поруки для забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 10 квітня 2007 року ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 уклали договір іпотеки № 235, предметом якого є квартира АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору дарування, вартістю 151 500 грн.
У квітні 2010 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № ZRZ0GA00003718 від 10 квітня 2007 року.
У справі № 2-546/11 рішенням від 28 лютого 2011 року Богунський районний суд м. Житомира стягнув солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 10 622,11 дол. США; 850,35 грн витрат зі сплати державного мита та 120 грн витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду. Указана заборгованість станом на 20 січня 2011 року складалася: 9 154,90 дол. США заборгованість за кредитом; 1 280,77 дол. США заборгованість за відсотками за користування кредитом; 100 дол. США заборгованість з комісії; 86,44 дол. США пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором.
27 травня 2011 року Богунський районний суд м. Житомира видав виконавчий лист № 2-546/11 на виконання зазначеного рішення суду, який пред`явлений до виконання 20 липня 2011 року.
29 вересня 2011 року ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до кредитного договору № ZRZ0GA00003718 від 10 квітня 2007 року, відповідно до якої сторони погодили:
суму заборгованості, що виникла в період з дати надання позичальнику кредиту до дати підписання цієї додаткової угоди, зменшити на 698,43 дол. США, а саме: відсотки у розмірі 0 доларів США, комісія у розмірі 0 доларів США, пеня у розмірі 698,43 дол. СШ;
згідно зі статями 212, 651 ЦК України в разі порушення позичальником будь-яких зобов`язань, передбачених у графіку погашення кредиту (Додаток 1 до цієї Додаткової угоди) понад - 31 день позичальник сплачує банку штраф у розмірі 698.43 дол. США;
викласти пункт 7.1 договору в наступній редакції: 7.1. банк зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 10 квітня 2007 року до 09 квітня 2017 року включно у вигляді непоновлюваної лінії у розмірі 10 000 дол. США, а також у розмірі 5 920,54 дол. США на сплату страхових платежів зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,09% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Щомісяця у період з 26 вересня 2011 року позичальник повинен надавати банку кошти у сумі 296 дол. США для погашення заборгованості за кредитним договором;
додаток 1 (Графік погашення кредиту) викласти в новій редакції, який є невід`ємною частиною цієї Додаткової угоди;
погашення заборгованості позичальника за договором здійснюється згідно з графіком погашення кредиту;
у разі порушення позичальником строків зі сплати відсотків за користування кредитом та винагород, зазначених в договорі, згідно зі статтями 212, 611, 651 ЦК України сторони узгодили протягом періоду неналежного виконання позичальником зобов`язань зі сплати відсотків за користування кредитом та винагород, передбачених договором (далі - плата за кредитом) нараховується банком у розмірі фактично сплаченої позичальником. При цьому позичальник за весь період неналежного виконання зобов`язань зі сплати плати за кредитом сплачує банку неустойку в розмірі 100 % від розміру неналежно сплачених відсотків та винагороди.
Ухвалою від 23 липня 2017 року в справі № 295/10530/15 Богунський районний суд м. Житомира задовольнив заяву ПАТ КБ "ПриватБанк"; видав дублікат виконавчого листа № 2-546/11, який виданий Богунським районним судом м. Житомира від 27 травня 2011 року, про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 10 622,11 дол. США, 850,35 грн витрат зі сплати державного мита та 120,00 грн витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду; поновив ПАТ КБ "ПриватБанк" строк для пред`явлення виконавчого листа № 2-546/11.
03 березня 2016 року головний державний виконавець Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського управління юстиції відкрив виконавче провадження № 50358707 з примусового виконання дубліката виконавчого листа № 295/10530/15 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 10 622,11 дол. США заборгованості за кредитним договором № ZRZ0GA00003718 від 10 квітня 2007 року, 850,35 грн витрат зі сплати державного мита та 120 грн витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду.
06 лютого 2017 року представник ОСОБА_1 звернувся до виконавчої служби із заявою, в якій просив закрити виконавче провадження з виконання виконавчого листа у зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду згідно з наданими документами про сплату боргу в період з 11 березня 2011 року до 11 червня 2014 року в розмірі 11 546,28 дол. США.
У відповіді № 1/7.22-40/6252 від 06 червня 2017 року на вказану заяву виконавча служба повідомила, що відповідно до виконавчого документа боржнику, окрім боргу за договором кредиту № ZRZ0GA00003718 необхідно відшкодувати судові витрати на користь ПАТ КБ "ПриватБанк". Оскільки боржник надав копії квитанцій щодо сплати заборгованості за кредитом, заборгованість за кредитним договором у нього відсутня, проте, через несплату судового збору виконавче провадження не може бути закінчено.
Відповідно до виписки з валютного рахунка ОСОБА_1 № НОМЕР_1 за період з 10 квітня 2007 року до 15 липня 2022 року та банківських квитанцій відповідач у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ZRZ0GA00003718 від 10 квітня 2007 року з березня 2011 року до 11 червня 2014 року сплатив на користь банку 12 271,25 дол. США.
У березні 2020 року АТ КБ "ПриватБанк" зверталося з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у якому просило стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за кредитом в розмірі 15 349,87 дол. США, яка утворилась внаслідок неналежного виконання зобов`язань за кредитним договором № ZRZ0GA00003718 від 10 квітня 2007 року.