Постанова
Іменем України
29 червня 2023 року
м. Київ
справа № 362/4345/21
провадження № 61-5099св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, підписану адвокатом Владіміровою Ольгою Василівною, на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 жовтня 2022 року у складі судді Ковбеля М. М. та на постанову Київського апеляційного суду від 09 березня 2023 року в складі колегії суддів Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.
Позов мотивував тим, що 24 січня 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оформили договір позики шляхом складання розписки, відповідно до якої ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 270 000 дол. США, які ОСОБА_2 зобов`язався повернути у такому ж розмірі до 15 квітня 2021 року. З метою забезпечення вказаного зобов`язання у цей же день ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_3 зобов`язується відповідати перед позивачем за виконання зобов`язань ОСОБА_2 .
Вказує, що з червня 2021 року позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про повернення грошових коштів відповідно погодженого графіка, але ОСОБА_2 не виконує взяті на себе зобов`язання та кошти, передані йому на підставі розписки, не повертає.
Оскільки кошти у встановлений в розписці строк не повернуті, позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на його користь 280 602,47 дол. США.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням від 27 жовтня 2022 року Васильківський міськрайонний суд Київської області позов ОСОБА_1 задовольнив частково; стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики у розмірі 263 921,90 дол. США; стягнув солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики у розмірі 4 078,10 дол. США; вирішив питання про розподіл судових витрат; в іншій частині позовних вимог відмовив. Постановою від 09 березня 2023 року Київський апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишив без задоволення; рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що:
24 січня 2020 року сторони уклали договір позики шляхом видачі відповідачем розписки, яка містить усі необхідні реквізити. ОСОБА_2 не виконав своїх зобов`язань, тому з нього на користь позивача підлягає стягненню сума боргу за договором позики у розмірі 263 921,90 дол. США;
ОСОБА_3 є поручителем перед позивачем за виконання зобов`язань ОСОБА_2, що виникли з позики від 24 січня 2020 року. У пункті 1 договору поруки сторони погодили, що поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за невиконання боржником забезпеченого зобов`язання. Але в будь-якому випадку розмір відповідальності поручителя не повинен перевищувати розмір забезпеченого зобов`язання, зазначеного в пункті 4 цього договору, а саме, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання боржником, згідно з Основним Договором у сумі 100 000 грн, що на день укладення договору поруки за курсом НБУ становить еквівалент - 4078,10 дол. США, у зв`язку з чим суди стягнули солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 4 078,10 дол. США.
Аргументи учасників справи
07 квітня 2023 року ОСОБА_2 через свого представника адвоката Владімірову О. В. подав у Верховний Суд касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, в якій просить скасувати оскаржені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Посилається на порушення судами норм процесуального права.
Касаційну скаргу мотивує тим, що оскаржені судові рішення ухвалені судами на підставі доказів, які подані до суду з порушенням встановленого законом порядку.
Вказує, що відповідно до частини другої статті 83 ЦПК України позивач повинен надати докази до суду разом з поданням позовної заяви. Позовна заява ОСОБА_1 відповідно до штампа суду першої інстанції зареєстрована судом 17 серпня 2021 року № 15105. Зазначена позовна заява не містить у собі додатків (доказів), на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог. Такі докази подані позивачем разом із заявою про забезпечення позову, яка відповідно до штампа суду першої інстанції зареєстрована судом 18 серпня 2021 року № 15222. При цьому позивач всупереч частині десятій статті 83 ЦПК України клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи не подав та будь-яких обґрунтувань неможливості подання таких доказів разом з позовною заявою не навів.
Відповідно до частини восьмої статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
За таких обставин відповідач уважає, що суди ухвалили рішення у справі на підставі недопустимих доказів (поданих з порушенням встановленого законом порядку), що призвело до ухвалення незаконних рішень, які ґрунтуються на доводах позивача без належного доказування.
26 травня 2023 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2, в якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість. Указує, що аргументи касаційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, зводяться до неправильного тлумачення відповідачем норм процесуального права та переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції.
Рух справи
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 10 квітня 2023 року касаційну скаргу передано на розгляд судді-доповідачеві Антоненко Н. О.
Ухвалою від 09 січня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 ; витребував з районного суду справу № 362/4345/21; зупинив виконання рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 жовтня 2022 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 09 березня 2023 року, до закінчення їх перегляду в касаційному порядку; надав учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
18 травня 2023 року матеріали справи № 362/4345/21 надійшли до Верховного Суду та передані судді-доповідачеві Антоненко Н. О.
Межі та підстави касаційного перегляду
При перегляді у касаційному порядку судових рішень суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі 09 січня 2023 року Верховний Суд зазначив, що підставою касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а саме, що суди при вирішенні справи не застосували висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 22 вересня 2021 року в справі № 463/3724/18, від 14 вересня 2021 року в справі № 910/14452/20, від 02 жовтня 2018 року в справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року в справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року в справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року в справі № 917/2101/17, від 18 березня 2020 року в справі № 129/1033/13-ц.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду оскаржуються з підстав порушення норм процесуального права, а саме порушення позивачем встановленого законом порядку подання до суду доказів, з інших підстав судові рішення не оскаржуються, а тому Верховним Судом не переглядаються.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що відповідно до розписки від 24 січня 2020 року ОСОБА_2 підтвердив, що отримав від ОСОБА_1 в якості позики грошові кошти у розмірі 270 000 дол. США строком до 15 квітня 2021 року.
Для забезпечення виконання зобов`язань за вказаною розпискою 24 січня 2020 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 уклали договір поруки, відповідно до якого сторони погодили що предметом Основного Договору є погашення позики у сумі 6 620 724 грн, що на день укладення договору поруки за курсом НБУ становить еквівалент 270 000 дол. США. Поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за невиконання боржником забезпеченого зобов`язання. Але в будь-якому випадку розмір відповідальності поручителя не повинен перевищувати розмір забезпеченого зобов`язання, зазначеного в пункті 4 цього договору, а саме, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання боржником, згідно з Основним Договором у сумі 100 000 грн, що на день укладення договору поруки за курсом НБУ становить еквівалент - 4078,10 дол. США.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України при перегляді у касаційному порядку судових рішень, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.