ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 червня 2023 року
м. Київ
справа № 185/6204/19
провадження № 51-5210км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого (у режимі відеоконференції) ОСОБА_6,
захисника (у режимі відеоконференції) ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_8 та її представника ОСОБА_9 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань
за № 12019040370000861 від 23 квітня 2019 року, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
та жителя АДРЕСА_1, який згідно з матеріалами кримінального провадження зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 07 травня 2021 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
Відповідно до статей 75, 76 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням на строк 3 роки.
Стягнуто із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 та ОСОБА_10 по 100 000 грн
у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів.
Згідно з цим вироком ОСОБА_6 23 квітня 2019 року близько 11:20, керуючи автомобілем "Mercedes-Benz Е 420", д.н.з. НОМЕР_1, виконуючи лівий поворот
з вул. Дніпровської на вул. Карбишева у м. Павлограді Дніпропетровської області, порушив п.п. 1.3, 1.5., пп. "б" п. 2.3, 10.4 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), оскільки наблизившись до нерегульованого перехрестя вищезазначених вулиць
не надав переваги в русі мотоциклу "Triumph Daytona 675", без реєстраційного номеру, під керуванням ОСОБА_11, який із перевищенням дозволеної
у населеному пункті швидкості рухався назустріч, в результаті чого сталося зіткнення вказаних транспортних засобів.
Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) ОСОБА_11 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, від яких він того ж дня помер у лікарні.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 30 серпня 2021 року вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2021 року стосовно ОСОБА_6 залишив без змін, а апеляційні скарги прокурора ОСОБА_12, потерпілої ОСОБА_8 та цивільного позивача ОСОБА_10
- без задоволення.
Верховний Суд постановою від 15 листопада 2022 року закрив касаційне провадження за касаційною скаргою цивільного позивача ОСОБА_10, касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_8 задовольнив частково, ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 30 серпня 2021 року скасував і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 15 лютого 2023 року вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2021 року стосовно ОСОБА_6 залишив без змін, а апеляційні скарги прокурора ОСОБА_12, потерпілої ОСОБА_8 та цивільного позивача ОСОБА_10
- без задоволення.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_8 та її представник ОСОБА_9, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого внаслідок м`якості, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування доводів поданої касаційної скарги зазначає, що апеляційний суд:
? не звернув увагу та не, що характер та численність грубих порушень ПДР ОСОБА_6 перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку
із настанням ДТП, а також не надав оцінки доводам потерпілої про те,
що саме ОСОБА_6 в першу чергу повинен був дати дорогу мотоциклу
під керуванням ОСОБА_11 та мав таку можливість;
? усупереч ст. 439 Кримінального процесуального кодексу України (далі -
КПК України) не врахував вказівок, які містились у постанові Верховного Суду від 15 листопада 2022 року;
? не взяв до уваги доводи ОСОБА_8 про те, що суд першої інстанції безпідставно визнав обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_6 часткове відшкодування шкоди потерпілій, оскільки такий факт був підтверджений стороною захисту лише під час апеляційного розгляду;
? необґрунтовано врахував факт перебування на утриманні у ОСОБА_6 двох неповнолітніх дітей;
? всупереч ст. 404 КПК України дослідив докази (розрахункові документи),
які суд першої інстанції не досліджував, тобто вийшов за межі апеляційного розгляду;
? вважає, що під час нового апеляційного розгляду дані щодо тяжкості вчиненого злочину та про особу засудженого не змінилися, а призначене ОСОБА_6 покарання є м`яким, несправедливим і таким, що не відповідає вимогам ст. 65 КК України, не сприятиме його виправленню та перевихованню;
? ?ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370 та 419
КПК України.
У запереченнях на касаційну скаргу потерпілої захисник ОСОБА_7 посилається на необґрунтованість скарги, просить залишити її без задоволення,
а оскаржену ухвалу апеляційного суду - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 підтримала подану касаційну скаргу, просила
її задовольнити.
Захисник ОСОБА_7 і засуджений ОСОБА_6 заперечували проти задоволення касаційної скарги потерпілої та її представника, просили залишити ухвалу апеляційного суду без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Отже, касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Під час перегляду судових рішень у касаційному порядку Суд виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_13 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та кваліфікація дій засудженого
у касаційному порядку не оспорюються.
Зі змісту поданої касаційної скарги убачається, що потерпіла та її представник фактично порушують питання про недотримання судом апеляційної інстанції визначених законом вимог, що стосуються призначення покарання і пов`язані
із суддівським розсудом (дискреційними повноваженнями).
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості
й достатності обраного покарання тощо.
Підставами для судового розсуду в ході призначення покарання є: кримінально-правові відносно визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважувальні норми, у яких використовуються щодо повноважень суду формулювання "може", "вправі"; юридичні терміни та поняття,
які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема "особа винного", "щире каяття" тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається
не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, під час врахування пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК України), визначення "інших обставин справи", можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК України тощо; індивідуалізація покарання
- конкретизація виду й розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, котра вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину та його суб`єкта.
Статтями 50 і 65 КК України передбачено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій,