ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 червня 2023 року
м. Київ
справа № 458/177/21
провадження № 51-2656км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
захисників ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Львівського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року за обвинуваченням
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Нижнє Турківського району Львівської області, жителя
АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 09 червня 2022 року ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 вирішено рахувати з часу його затримання - з 04 листопада 2020 року з 18:55.
Цим же вироком вирішено питання щодо процесуальних витрат, речових доказів і заходів забезпечення кримінального провадження.
Районний суд установив, щоОСОБА_6 03 листопада 2020 року близько 20:00, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, будучи за місцем свого проживання у приміщенні житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, під час конфлікту зі своїм батьком ОСОБА_9, який виник на побутовому ґрунті та особистих неприязних стосунків, маючи умисел на вчинення умисного вбивства ОСОБА_9, обома руками наніс останньому множинні удари по голові та тулубу, після чого руками схопив батька за груди і з силою його кидав до стіни та на підлогу кімнати, та волочив по ній, чим спричинив ОСОБА_9 тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, від яких наступила смерть останнього.
При перегляді вироку Львівський апеляційний суд ухвалою від 16 лютого 2023 року змінив це рішення, перекваліфікував дії ОСОБА_6 з ч. 1 ст. 115 КК на ч. 2 ст. 121 цього Кодексу і призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років. У решті вирок залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У поданій касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Як уважає касатор, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у ОСОБА_6 умислу на вбивство потерпілого та наявність у його діях умисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілого є помилковим і суперечить обставинам справи.
Зокрема зазначає, що судом апеляційної інстанції не було враховано того, що засуджений наносив численні тілесні ушкодження потерпілому, який був особою похилого, а тому він повинен був усвідомлювати небезпеку для життя ОСОБА_9, оскільки володів інформацією про стан здоров`я останнього.
З урахуванням цих обставин прокурор вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370 та 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки апеляційний суд у порушення принципу безпосередності без дослідження в судовому засіданні доказів дав їм іншу оцінку, ніж суд першої інстанції, та зробив висновок про перекваліфікацію дій винного.
Позиції інших учасників судового провадження
У поданому запереченні на касаційну скаргу прокурора, засуджений ОСОБА_6, обґрунтовуючи свою позицію щодо законності оскаржуваного судового рішення, просить відмовити у задоволені касаційної скарги сторони обвинувачення та залишити без зміни ухвалу апеляційного суду.
Також до суду касаційної інстанції надійшли клопотаннявід потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11, в яких вони просять залишити без зміни ухвалу апеляційного суду.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримала доводи, викладені в касаційній скарзі, засуджений ОСОБА_6 та його захисники ОСОБА_7 і ОСОБА_8 заперечили проти її задоволення, просили оскаржуване судове рішення залишити без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не уповноважений досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами ст. 438 вказаного Кодексу суд касаційної інстанції не вправі скасувати чи змінити оскаржені рішення через неповноту слідства, невідповідність висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження, а при його перегляді виходить з обставин, установлених судами нижчих інстанцій.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За приписами статей 404 та 405 КПК суд апеляційної інстанції зобов`язаний перевірити всі доводи, викладені в апеляційних скаргах, у тому числі за необхідності - і шляхом повторного дослідження доказів.
Зважаючи на законодавчі приписи, а також положення ст. 419 КПК цей суд зобов`язаний проаналізувати й зіставити з наявними у кримінальному провадженні та додатково поданими матеріалами всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, і дати на кожен із них вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права. При залишенні заявлених вимог без задоволення, в ухвалі має бути зазначено підстави за яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Цих вимог закону суд апеляційної інстанції дотримався.
Так, не погодившись із вироком засуджений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуваний вирок та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Під час апеляційного розгляду засуджений підтримав свою апеляційну скаргу та наведені в ній доводи, а також просив перекваліфікувати його дії з ч. 1 ст. 115 КК на іншу статтю, зокрема на ч. 2 ст. 121 КК, оскільки в нього не було умислу на вбивство батька, адже він уважав, що життю та здоров`ю батька нічого не загрожує, тому швидку медичну допомогу не викликав.
Захисник ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу свого підзахисного та зазначив, що у діях ОСОБА_6 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, оскільки між заподіянням тілесних ушкоджень і смертю потерпілого минув значний проміжок часу.
Апеляційний суд, перевіривши усі наведені засудженим доводи у скарзі та частково дослідивши докази у справі, дійшов обґрунтованого висновку про те, що за встановлених судом фактичних обставин справи дії ОСОБА_6 підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 121 КК.
Такий висновок суд апеляційної інстанції зробив на підставі аналізу та розмежування об`єктивної та суб`єктивної сторони складу злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115 КК (умисне вбивство) та ч. 2 ст. 121 КК (тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого)? з урахуванням роз`яснень у п. 22 постанові Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 року № 2 "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи".