Постанова
Іменем України
21 червня 2023 року
місто Київ
справа № 509/4075/18
провадження № 61-10689св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю, Олійник А. C., Погрібного С. О., Яремка В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, правонаступниками якого є ОСОБА_2, малолітні діти: ОСОБА_3, ОСОБА_4, в інтересах яких діє мати ОСОБА_2,
відповідачі - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, - ОСОБА_10,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргуОСОБА_2, яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 листопада 2021 року у складі судді Козирського Є. С. та постанову Одеського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Комлевої О. С., Цюри Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, - ОСОБА_10, про визнання правочинів недійсними, застосування наслідків недійсності правочинів.
На обґрунтування позовних вимог посилався на таке.
11 квітня 2017 року він видав на ім`я ОСОБА_5 довіреність, якою уповноважив останнього представляти його інтереси перед усіма третіми особами в усіх органах державної влади та місцевого самоврядування, підприємствах установах та організаціях з питань передачі в іпотеку належних позивачу земельних ділянок та житлового будинку, з усіма необхідними повноваженнями, визначаючи в усіх випадках суми, ціну, терміни та інші умови на власний розсуд.
Того ж дня ОСОБА_5 від його (позивача) імені уклав іпотечний договір, за умовами якого він передав ОСОБА_6 в іпотеку належне позивачу нерухоме майно: житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, земельну ділянку, загальною площею 0,1050 га, кадастровий номер 2123755800:02:006:0219, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,1004 га, кадастровий номер 5123755800:02:006:0220.
Іпотечний договір укладений на забезпечення виконання боргових зобов`язань дочки повіреного ОСОБА_5 - ОСОБА_10 за договором позики від 11 квітня 2017 року, укладеним між нею та ОСОБА_6 .
Крім того, 11 квітня 2017 року він ( ОСОБА_1 ) видав довіреності на ім`я невідомих йому осіб: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, уповноваживши їх представляти його інтереси з питань, пов`язаних з користуванням та управлінням належним йому нерухомим майном.
На час укладення оспорюваних правочинів він не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними.
У довіреності, виданій на ім`я ОСОБА_5, не зазначено конкретні дії, які належить вчинити повіреному, не конкретизовано, чи повинен повірений укладати договір іпотеки на забезпечення виконання боргових зобов`язань довірителя чи третьої особи.
Отже, ОСОБА_5 не мав повноважень на передачу належного позивачу нерухомого майна в іпотеку за зобов`язаннями ОСОБА_10 .
Наведене дає підстави для висновку про відсутність волевиявлення ОСОБА_1 на укладання іпотечного договору.
Крім того, іпотечний договір укладений всупереч інтересам довірителя, оскільки ОСОБА_5 на порушення статті 238 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) уклав оспорюваний договір іпотеки на забезпечення боргових зобов`язань особи, яка є його дочкою.
Посилаючись на наведене, позивач просив:
визнати недійсною довіреність від 11 квітня 2017 року, видану на ім`я ОСОБА_5, посвідчену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мозолєвою О. В., зареєстровану в реєстрі за № 1415;
визнати недійсним іпотечний договір, укладений 11 квітня 2017 року між ОСОБА_6, від імені якого діяв ОСОБА_9, та ОСОБА_1, від імені якого діяв ОСОБА_11, предметом якого є: житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, земельна ділянка, загальною площею 0,1050 га, кадастровий номер 2123755800:02:006:0219, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,1004 га, кадастровий номер 5123755800:02:006:0220, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мозолєвою О. В., зареєстрований у реєстрі за № 1419;
застосувати наслідки недійсності договору іпотеки та скасувати такі обтяження права власності на нерухоме майно:
запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про іпотеку від 11 квітня 2017 року № 19927913 щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер 5123755800:02:006:0220;
запис у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про обтяження у виді заборони на нерухоме майно від 11 квітня 2017 року № 19924948 щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер 5123755800:02:006:0220;
запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про іпотеку від 11 квітня 2017 року № 19930575 щодо житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;
запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про обтяження у виді заборони на нерухоме майно від 11 квітня 2017 року № 19926057 щодо житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;
запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про іпотеку від 11 квітня 2017 року № 19930753 щодо земельної ділянки, загальною площею 0,1050 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про обтяження у виді заборони на нерухоме майно від 11 квітня 2017 року № 19926963 щодо земельної ділянки, загальною площею 0,1050 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 5123755800:02:006:0219;
визнати недійсною довіреність від 11 квітня 2017 року, видану на ім`я ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, посвідчену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мозолєвою О. В., зареєстровану в реєстрі за № 1414.
Короткий зміст рішень судів
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 28 листопада 2019 року у зв`язку зі смертю позивача ОСОБА_1 до участі у справі залучено його правонаступників: дружину ОСОБА_2 та дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 .
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 листопада 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване тим, що позивачка не довела, що оспорювані правочини були укладені з порушенням вимог статей 203, 215, 225 ЦК України.
Ухвалою суду від 25 червня 2020 року задоволено клопотання позивачки про призначення посмертної психолого-психіатричної експертизи, проте експертиза не була проведена, оскільки ОСОБА_2 її не оплатила.
Надані позивачем довідки та результати досліджень: крові, сечі, судин нижніх кінцівок тощо, які у переважній більшості датовані кінцем 2017 року, не дають підстав для висновку про те, що на момент укладення оспорюваних правочинів ОСОБА_1 не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними. Будь-яких відомостей про його звернення до психолога чи психіатра медична документація не містить.
Крім того, перед посвідченням оспорюваних правочинів приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Мозолєва О. В. перевірила дієздатність ОСОБА_1 та роз`яснила йому їх зміст.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про призначення посмертної судової психіатричної експертизи відмовлено.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки судом першої інстанції вже призначалася у справі посмертна психіатрична експертиза, яка не була проведена у зв`язку з несплатою позивачкою за її проведення, а також, що із зазначеним клопотанням вона звернулася до суду апеляційної інстанції лише у день розгляду апеляційної скарги, то у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про призначення посмертної судової психіатричної експертизи необхідно відмовити.
Постановою Одеського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 листопада 2021 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що підставою для визнання правочину недійсним на підставі, передбаченій частиною першою статті 225 ЦК України, може бути лише абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.
Позивачка не довела, що на момент вчинення оспорюваних правочинів 11 квітня 2017 року ОСОБА_1 не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а тому відсутні правові підстави для визнання довіреностей та договору іпотеки недійсними на підставі статей 203, 215, 225 ЦК України.
Апеляційний суд також зазначив, що наданий позивачкою висновок посмертної комісійної судово-психіатричної експертизи від 03 грудня 2021 року № 661, складений експертами Комунального некомерційного підприємства "Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я" (далі - висновок посмертної комісійної судово-психіатричної експертизи від 03 грудня 2021 року № 661) не відповідає вимогам статті 7 Закону України "Про судову експертизу".
Крім того, оскаржуване судове рішення суду першої інстанції ухвалене 30 листопада 2021 року, а зазначений висновок складено лише через 3 дні - 03 грудня 2021 року.
Суд апеляційної інстанції відхилив доводи позивачки про те, що у довіреності від 11 квітня 2017 року, виданій на ім`я ОСОБА_5, на порушення вимог статті 1003 ЦК України не вказано конкретні дії, які належить вчинити повіреному, не конкретизовано, чи повинен він укладати договір іпотеки на забезпечення боргових зобов`язань саме довірителя чи третьої особи, оскільки у зазначеній довіреності визначено дії, які має вчинити повірений.
Щодо відсутності згоди другого з подружжя на видачу оспорюваних довіреностей щодо передачі спільного сумісного майна в іпотеку, апеляційний суд зазначив, що позовна заява не містить посилання на вказані обставини, як на підставу для визнання недійсними оспорюваних правочинів, а отже, виходить за межі позовних вимог заявлених у суді першої інстанції.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У жовтні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що вирішуючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій не врахували, що спірне нерухоме майно є спільною сумісною власністю ОСОБА_12 та ОСОБА_2, яка згоду на укладення оспорюваних правочинів щодо такого майна не надавала.
Підставою для визнання правочину недійсним за статтею 225 ЦК України може бути лише абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними і в основу рішення суду про недійсність правочину не може покладатися висновок експертизи який ґрунтується на припущеннях.
Доказом, який може підтвердити абсолютну нездатність особи розуміти дійсне значення та наслідки своїх дій, є висновок судової психіатричної експертизи.
Суд апеляційної інстанції не звернув увагу на її ( ОСОБА_2 ) доводи про те, що вона не здійснила оплату призначеної судом першої інстанції посмертної судово-психіатричної експертизи, оскільки мала об`єктивні майнові та психологічні труднощі. Зокрема, після смерті чоловіка вона самостійно утримує двох малолітніх дітей, на розгляді у судах перебувають й інші справи за її участю, що призвело до зміни її повсякденного життя, оскільки вона змушена більшість часу та коштів витрачати на судовий захист прав малолітніх дітей від протиправного позбавлення їх житла.
Вона надала належні докази до суду першої інстанції, які підтверджують, що на момент вчинення оспорюваних правочинів ОСОБА_1 не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними. Суду апеляційної інстанції надано висновок посмертної комісійної судово-психіатричної експертизи від 03 грудня 2021 року № 661, яким підтверджуються зазначені обставини.
Зважаючи на предмет доказування у цій справі, призначення судової експертизи під час апеляційного перегляду справи не суперечило нормам ЦПК України. Суд апеляційної інстанції не сприяв повному та всебічному встановленню обставин справи, зокрема про те, що ОСОБА_1 на час вчинення оспорюваних правочинів не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, а тому безпідставно відхилив клопотання про призначення посмертної судової психіатричної експертизи.
Як на підставу касаційного оскарження заявниця посилається на неврахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17, постанові Верховного Суду України від 29 жовтня 2012 року у справі № 6-9цс12; необґрунтоване відхилення клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
У грудні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_6, у якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Відзив мотивовано тим, що посилання ОСОБА_2 як на підставу для визнання оспорюваних правочинів недійсними на відсутність її згоди на укладення оспорюваних договорів ОСОБА_1, є безпідставними, оскільки рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 липня 2019 року, яким встановлено факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з 01 грудня 2005 року до 07 липня 2012 року, на яке посилається заявниця, скасоване постановою Одеського апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року. Отже, іпотечне майно, набуте ОСОБА_13 до укладення шлюбу з ОСОБА_2, не є їхньою спільною сумісною власністю.
Несплата ОСОБА_2 за проведення експертизи, призначеної судом першої інстанції, дає підстави для висновку про ухилення від проведення експертизи саме державною установою. Повторно з клопотанням про призначення експертизи до суду першої інстанції вона не зверталась. Звернення з таким клопотанням до суду апеляційної інстанції у день судового засідання вказує, що такі дії ОСОБА_2 направлені на затягування розгляду справи.
За вказаних обставин суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання заявниці про призначення посмертної судової психіатричної експертизи.
Наданий ОСОБА_2 висновок судово-психіатричного експерта від 03 грудня 2021 року № 661 експертів КНП "Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я" Одеської обласної ради є недопустимим доказом, оскільки складений з порушенням частини третьої статті 7 Закону України "Про судову експертизу".
Відзив на касаційну скаргу містить клопотання про поновлення строку для подання доказів та долучення їх до матеріалів справи, а саме: копії постанови Одеського апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року у справі № 509/839/19; копії шлюбного договору, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 19 лютого 2012 року.
Зазначене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки Верховний Суд здійснює касаційний перегляд рішень судів першої та апеляційної інстанцій на підставі документів (доказів), наявних у справі на час ухвалення оскаржуваних рішень.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2022 рокувідкрито касаційне провадження за касаційною ОСОБА_2, яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на підставах, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389, пунктом 3 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Встановлені судами обставини
Суди встановили, що 11 квітня 2017 року ОСОБА_1 видав довіреність на ім`я ОСОБА_5, якою уповноважив останнього представляти його інтереси перед усіма третіми особами в усіх органах державної влади та місцевого самоврядування, підприємствах установах та організаціях з питань передачі в іпотеку належних йому: земельної ділянки та житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, (кадастровий номер земельної ділянки: 5123755800:02:006:0219); земельної ділянки АДРЕСА_2, (кадастровий номер земельної ділянки: 5123755800:02:006:0220), з усіма необхідними повноваженнями, визначаючи в усіх випадках суми, ціну, терміни та інші умови на власний розсуд, посвідчену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мозолєвою О. В., за реєстровим № 1415. Довіреність видана з правом передоручення повноважень третім особам повністю або частково строком на один рік та дійсна до 11 квітня 2018 року.
11 квітня 2017 року між ОСОБА_6, від імені якого діяв ОСОБА_9 та ОСОБА_1, від імені якого діяв ОСОБА_11, що виступає як майновий поручитель ОСОБА_10, укладений іпотечний договір, предметом якого є: житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, земельна ділянка, загальною площею 0,1050 га, кадастровий номер 2123755800:02:006:0219, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,1004 га, кадастровий номер 5123755800:02:006:0220, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мозолєвою О. В., зареєстрований у реєстрі за № 1420.
У зв`язку з посвідченням зазначеного іпотечного договору приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мозолєвою О. В. накладено заборону відчуження нерухомого майна, яке є предметом іпотечного договору.
11 квітня 2017 року ОСОБА_1 видав на ім`я ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9 довіреність, якою уповноважив їх представляти його інтереси, зокрема, перед будь-якими фізичними та юридичними особами приватного та публічного права, в органах державної влади та місцевого самоврядування з усіма необхідними повноваженнями з будь-яких питань пов`язаних з користуванням та управлінням земельною ділянкою та житловим будинком з господарчими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, (кадастровий номер земельної ділянки: 5123755800:02:006:0219); земельної ділянки АДРЕСА_2, (кадастровий номер земельної ділянки: 5123755800:02:006:0220), та яка посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мозолєвою О. В., зареєстрована в реєстрі за № 1414.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер.
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 28 листопада 2019 року залучено правонаступників позивача ОСОБА_1 : його дружину ОСОБА_2 та дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 .
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 червня 2020 року за клопотанням ОСОБА_2 у справі призначено посмертну психолого-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам Херсонського відділення Філії "Центр судово-психіатричної експертизи" Державної установи "Центр здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров`я України" в Миколаївській, Одеській та Херсонській областях.
На вирішення експерта поставлено такі питання :
1. Чи страждав ОСОБА_1 під час укладання і підписання довіреностей від 11 квітня 2017 року та договору іпотеки від 11 квітня 2017 року на будь-який хронічний, стійкий психічний розлад ?;