Постанова
Іменем України
28 червня 2023 року
м. Київ
справа № 495/1440/18
провадження № 61-3870св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - перший заступник керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури,
відповідачі: Затоківська селищна рада Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_1,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Одеського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Громіка Р. Д., Дришлюка А. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
В лютому 2018 року перший заступник керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області (далі - Затоківська селищна рада), ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради, про визнання незаконним рішення селищної ради та визнання недійсним свідоцтва про право власності, посилаючись на те, що 18 вересня 2007 року між Затоківською селищною радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3 ), фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4 ) було укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,8 га, яка знаходиться за адресою: Одеська область, місто Білгород-Дністровський, смт Затока, Лиманський район, для експлуатації та обслуговування бази відпочинку " Одесаголовпостач", кадастрові номери земельної ділянки 5110300000:02:003:0189; 5110300000:02:003:0190. Рішенням господарського суду Одеської області від 29 квітня 2014 року у справі № 916/803/14 було задоволено позов заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Затоківської селищної ради до ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, розірвано договір оренди та зобов`язано повернути до земель комунальної власності смт Затока вказану земельну ділянку. В подальшому на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок 15 квітня 2015 року проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 5110300000:02:003:0361, на АДРЕСА_1 із земель, наданих раніше у користування ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 . Рішенням Затоківської селищної ради від 05 червня 2015 року № 3046 передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 5110300000:02:003:0361, для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі цього рішення державним реєстратором реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області Орлову В. В. видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 05 червня 2015 року, індексний номер 45110185, щодо вказаної земельної ділянки, яке зареєстроване згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15 липня 2015 року, індексний номер 22866794. ОСОБА_1 набув право власності на зазначену земельну ділянку з порушенням вимог чинного законодавства, а саме статей 79-1, 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), так як земельну ділянку передано без розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Крім того, відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва здійснено з порушенням генерального плану смт Затока та за відсутності детального плану території. Враховуючи викладене, перший заступник керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури просив: визнати незаконним рішення Затоківської селищної ради від 05 червня 2015 року № 3046 "Про передачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 0,1000 га (кадастровий номер 5110300000:02:003:0361) для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1"; визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 45110185, видане 05 червня 2015 року реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1, щодо земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5110300000:02:003:0361).
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 січня 2021 року у складі судді Прийомової О. Ю. позов задоволено. Визнано незаконним рішення Затоківської селищної ради від 05 червня 2015 року № 3046 "Про передачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 0,1000 га (кадастровий номер 5110300000:02:003:0361) для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1". Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії, індексний номер 45110185, видане 05 жовтня 2015 року реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1, щодо земельної ділянки площею 0,1000 га для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5110300000:02:003:0361). Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що спірна земельна ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення, однак передана ОСОБА_1 у власність для ведення індивідуального дачного будівництва з порушенням порядку зміни цільового призначення, за відсутності технічної документації із землеустрою та розробленого і затвердженого селищною радою детального плана території щодо вказаної земельної ділянки. Наведене свідчить про те, що право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку було набуте з порушенням вимог чинного законодавства, а рішення Затоківської селищної ради від 05 червня 2015 року № 3046 є незаконним. За таких обставин, відповідно до пункту 1 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", підпунктів 20, 28, 44 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, державний реєстратор на підставі поданих документів мав прийняти рішення про відмову в державній реєстрації. Оскільки свідоцтва про право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, то у спорах, пов`язаних з правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.
Постановою Одеського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 січня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що в постанові Верховного Суду від 24 листопада 2021 року в тотожній справі № 495/1439/18 зазначено про те, що зміна використання земельної ділянки з виду "для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення" (Розділ секція Е07 підрозділ 07.01) на вид використання "для індивідуального дачного будівництва" (Розділ секція Е07 підрозділ 07.03) не призводить до зміни цільового призначення земельної ділянки та відбувається у межах однієї категорії земель (землі рекреаційного призначення). Тому Верховний Суд дійшов висновку про відсутність незаконної зміни цільового виду використання спірної земельної ділянки. Щодо порядку здійснення безоплатної приватизації земельної ділянки Верховний Суд в цій постанові вказав, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Крім того, згідно з частиною першою статті 50 Закону України "Про землеустрій" проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Таким чином, для отримання ОСОБА_1 земельної ділянки в порядку безоплатної приватизації не було необхідності розробляти проєкт землеустрою. Оскільки рішенням Затоківської селищної ради від 05 червня 2015 року № 3046 відповідачу ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 5110300000:02:003:0361, для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, то відсутні підстави для висновку про наявність порушень земельного законодавства. За таких обставин заявлені прокурором позовні вимоги є незаконними, необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
15 березня 2023 року заступник керівника Одеської обласної прокуратури подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
На обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389, пунктом 3 частини третьої статті 411 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), заступник керівника Одеської обласної прокуратури вказав, що під час апеляційного розгляду справи керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури заявив клопотання про витребування у Затоківської селищної ради та Кароліно-Бугазької сільської ради належним чином засвідченої копії рішення Затоківської селищної ради від 25 лютого 2005 року № 1461-IV про затвердження генерального плану смт Затока (з додатками), а також - про витребування у фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок від 15 квітня 2015 року, на підставі якої проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 5110300000:02:003:0361, на АДРЕСА_1 . Однак апеляційний суд необґрунтовано відхилив зазначене клопотання керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури та не врахував правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в постановах Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 495/10983/17, від 08 грудня 2021 року у справі № 495/1494/18, щодо необхідності дослідження генерального плану населеного пункту та технічної документації із землеустрою, на підставі якої сформована спірна земельна ділянка.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.
09 травня 2023 року справа № 495/1440/18 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Апеляційним судом встановлено, що 18 вересня 2007 року між Затоківською селищною радою та ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,8 га, яка знаходиться за адресою: Одеська область, місто Білгород-Дністровський, смт Затока, Лиманський район, для експлуатації та обслуговування бази відпочинку " Одесаголовпостач", кадастрові номери земельної ділянки 5110300000:02:003:0189; 5110300000:02:003:0190.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 29 квітня 2014 року у справі № 916/803/14 позовну заяву заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Затоківської селищної ради задоволено повністю. Розірвано договір оренди, укладений 18 вересня 2007 року між Затоківською селищною радою та ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, зареєстрований в Білгород-Дністровському міському відділі Одеської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 04.07.506.00090 від 19 вересня 2007 року. Зобов`язано ФОП ОСОБА_6 та ОСОБА_4 повернути до комунальної власності смт Затока міста Білгород-Дністровського земельну ділянку площею 4,8 га вартістю 11 974 080 грн, що розташована за адресою: Одеська область, місто Білгород-Дністровський, смт Затока, Лиманський район, кадастрові номери земельної ділянки 5110300000:02:003:0189; 5110300000:02:003:0190.
В подальшому на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок 15 квітня 2015 року проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1000 га на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5110300000:02:003:0361, цільове призначення: для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, вид використання - для індивідуального дачного будівництва, категорія земель - землі рекреаційного призначення) із земель, наданих раніше у користування ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_4, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, листом Затоківської селищної ради від 17 січня 2018 року № 27/01-27, листом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 26 січня 2018 року № 10-15-0.3-1145/2-18.
Рішенням Затоківської селищної ради від 06 червня 2015 року № 3046 передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 5110300000:02:003:0361, для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі вищевказаного рішення державним реєстратором реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області за результатами розгляду документів, поданих ОСОБА_1 для оформлення права власності, видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 45110185, щодо земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення за адресою: АДРЕСА_1, яке зареєстроване згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15 липня 2015 року № 22866794.
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного Реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за договором купівлі-продажу від 14 листопада 2015 року серія та номер 3530, посвідченим приватним нотаріусом Білгород-Дністровського нотаріального округу Кушнір І. В., ОСОБА_1 продав спірну земельну ділянку ОСОБА_2 .
Листом Затоківської селищної ради від 17 січня 2018 року № 27/01-27 виконуючого обов`язки керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури було повідомлено про те, що земельна ділянка, в тому числі з кадастровим номером 5110300000:02:003:0361, сформована на підставі технічної документації щодо поділу земельної ділянки, яка перебувала в користуванні ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_4 згідно з договором оренди, укладеним 18 вересня 2007 року із Затоківською селищною радою щодо земельної ділянки загальною площею 4,8 га, яка знаходиться за адресою: Одеська область, місто Білгород-Дністровський, смт Затока, Лиманський район, для розміщення, експлуатації та обслуговування бази відпочинку " Одесаголовпо стач", зареєстрованим у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 19 вересня 2007 року за № 04.07.506.00090. Селищною радою не розроблявся та не затверджувався детальний план території щодо вищевказаних земельних ділянок.
Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку підтверджено, що підставою для формування земельної ділянки площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 стала технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, внаслідок чого на підставі такої технічної документації із земельної ділянки загальною площею 4,8 га, яка раніше перебувала в користуванні ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_4, сформовано ряд земельних ділянок, в тому числі земельна ділянка з кадастровим номером 5110300000:02:003:0361.
Листом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 12 січня 2018 року № 10-15-0.8-643/2-18 Прокуратуру Одеської області було повідомлено про те, що державним кадастровим реєстратором здійснено державну реєстрацію земельних ділянок, в тому числі земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 5110300000:02:003:0361, за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Документація із землеустрою, на підставі якої сформовано вказану земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 5110300000:02:003:0361, не надходила на зберігання до Державного фонду документації із землеустрою.
Згідно з частиною першою статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно з пунктами "а", "б", "в", "г" статті 12 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (прийняття рішення Затоківської селищної ради від 06 червня 2015 року № 3046), до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, в тому числі землі рекреаційного призначення (пункт "ґ" частини першої статті 19 ЗК України).
Згідно з частинами першою, другою статті 20 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (прийняття рішення Затоківської селищної ради від 06 червня 2015 року № 3046), віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
Отже, основою для визначення цільового призначення земельної ділянки є її належність до відповідної категорії земель і відповідного способу використання.
Абзацом першим частини п`ятої статті 20 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (прийняття рішення Затоківської селищної ради від 06 червня 2015 року № 3046), передбачено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Статтею 50 ЗК України визначено, що до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.
Відповідно до статті 51 ЗК України до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об`єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об`єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об`єктів стаціонарної рекреації.
Частинами першою, третьою, четвертою статті 52 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (прийняття рішення Затоківської селищної ради від 06 червня 2015 року № 3046), передбачено, що землі рекреаційного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель. Порядок використання земель рекреаційного призначення визначається законом.
В подібних справах за позовами першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури до Затоківської селищної ради та фізичних осіб про визнання незаконними рішень селищної ради та визнання недійсними свідоцтв про право власності Верховний Суд в постановах від 24 листопада 2021 року у справі № 495/1439/18, від 04 травня 2022 року у справі № 495/6094/17, від 22 лютого 2023 року у справі № 495/1427/18, від 01 березня 2023 року у справі № 495/6098/17 та справі № 495/9134/16-ц, від 05 квітня 2023 року у справі № 495/1422/18 та справі № 495/10984/17, від 19 квітня 2023 року у справі № 495/1387/19, від 24 квітня 2023 року у справі № 495/1492/18 виклав такі правові висновки.
Відповідно до закріпленого принципу раціонального використання та охорони земель земельні ділянки (частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування з визначеними щодо неї правами) рекреаційного призначення підлягають використанню виключно відповідно до видів їх використання, які відповідають їх цільовому призначенню.
Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, землі рекреаційного призначення (секція Е 07) (земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об`єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об`єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об`єктів стаціонарної рекреації): 07.01 - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення; 07.02- для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту; 07.03 - для індивідуального дачного будівництва; 07.04 - для колективного дачного будівництва; 07.05 - для цілей підрозділів 07.01 - 07.04 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19 відступила від висновку, викладеного в постановах Верховного Суду України від 05 березня 2013 року у справі № 21-417а12, від 08 квітня 2015 року у справі № 6-32цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 712/10864/16-а та постановах Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року у справі № 701/902/17-ц, від 03 червня 2019 року у справі № 708/933/17, від 24 лютого 2020 року у справі № 701/473/17, про те, що зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися в порядку, встановленому для зміни цільового призначення такої землі.
Отже, земельним законодавством чітко встановлено, що за проєктами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури здійснюється зміна цільового призначення земельних ділянок.
Проте, такої процедури для зміни виду використання земельної ділянки без зміни її категорії цільового призначення чинним законодавством не передбачено.
Зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються при зміні цільового призначення (розробки проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо).