Постанова
Іменем України
30 червня 2023 року
місто Київ
справа № 185/8140/15-ц
провадження № 61-1151св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Банк Форум", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестхіллс Веста",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2021 року, постановлене суддею Гавриловим В. А., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2022 року, ухвалену колегією суддів у складі Петешенкової М. Ю., Городничої В. С., Лаченкової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (далі - ПАТ "Банк Форум", банк), від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Форум" (далі - уповноважена особа Фонду), звернулося до суду з позовом, просило стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором в розмірі 5 520, 37 дол. США та 1 608, 19 грн.
Банк вимоги позову обґрунтовував тим, що 10 вересня 2008 року ця кредитна установа та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 0271/08/03-ENfvW, на підставі якого останньому надано кредит у сумі 16 000, 00 дол. США для придбання житла.
Того ж дня банк з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 уклав договори поруки на забезпечення належного виконання умов кредитного договору.
ПАТ "Банк Форум" посилалося на те, що боржник належно не виконує зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку із чим станом на 20 липня 2015 року утворилася заборгованість за кредитом у розмірі 5 520, 37 дол. США та пенею у розмірі 1 608, 19 грн.
Стислий виклад заперечень інших учасників справи
Відповідачі заперечували проти задоволення позову, вважаючи його безпідставним, необґрунтованим та не доведеним належними та допустимими доказами.
ОСОБА_1 у грудні 2015 року звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ "Банк Форум" про захист прав споживачів, у якому, посилаючись на статті 11, 18, 19 Закону України "Про захист прав споживачів", просив визнати недійсним кредитний договір від 10 вересня 2008 року № 0271/08/03-ENfvW, укладений між ним та ПАТ "Банк Форум".
Вимоги зустрічного позову обґрунтовував тим, що під час укладення кредитного договору банк свідомо та навмисно увів його в оману щодо істотної умови договору, його ціни, абсолютного значення подорожчання кредиту та відсоткової ставки. Також банк не виконав переддоговірну роботу та не повідомив інформацію про інші схеми кредитування.
Стислий виклад змісту рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням від 10 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської обставі від 12 грудня 2017 року, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області позов ПАТ "Банк Форум" задовольнив.
Стягнув солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ПАТ "Банк Форум" заборгованість за кредитним договором від 10 вересня 2008 року № 0271/08/03-ENfvW в розмірі 5 520, 37 дол. США та 1 608, 19 грн.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 суд відмовив.
Вирішив питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, зазначив, що банк виконав свої зобов`язання за оспорюваним кредитним договором, а відповідачі належно не виконували свої зобов`язання, у зв`язку із чим виникла визначена банком заборгованість. Укладаючи кредитний договір, банк діяв у межах своєї компетенції та з дотриманням вимог чинного законодавства України, тому немає підстав для визнання оспорюваного договору недійсним.
Постановою від 09 вересня 2020 року Верховний Суд скасував рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року, передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Верховний Суд звернув увагу на те, що різниця між розміром відсоткової ставки за користування кредитом, зазначеним у пункті 1.3 кредитного договору, та розміром реальної відсоткової ставки, розрахованої експертом, становить 2, 73 %, проте суди не зазначили, чи є підстави для визнання певних умов кредитного договору недійсним. Встановивши, що реальна відсоткова ставка за кредитом становить 13, 23 %, що на 2, 73 % більше, ніж обумовлено у кредитному договорі, суд апеляційної інстанції не дослідив та не зробив будь-яких висновків щодо того, чи впливає ця обставина на вирішення позову банку про стягнення кредитної заборгованості, не перевірив правильність розміру нарахованих та пред`явлених банком вимог.
Також Верховний Суд зауважив, що, відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання кредитного договору недійсним, як суд першої інстанції, так і апеляційний суд взагалі не надали правової оцінки доводам зустрічного позову про недійсність укладеного правочину з підстав, передбачених статтями 11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів", що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо вимоги до вмотивованості судового рішення.
Ухвалою від 16 вересня 2021 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області замінив позивача ПАТ "Банк Форум" на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестхіллс Веста" (далі - ТОВ "ФК "Інвестхіллс Веста").
Рішенням від 28 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2022 року, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області позов ТОВ "ФК "Інвестхіллс Веста" задовольнив.
Стягнув у солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ТОВ "ФК "Інвестхіллс Веста" заборгованість за кредитним договором від 10 вересня 2008 року № 0271/08/03-ENfvW в розмірі 5 520, 37 дол. США та 1 608, 19 грн.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовив.
Вирішив питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що відповідачі належно не виконували свої зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку із чим виникла заборгованість в розмірі, не спростованому ними.
Суди не встановили підстав для визнання недійсним кредитного договору, оскільки позичальник був ознайомлений зі всіма умовами укладеного договору. Розмір наданих у кредит грошових коштів та розмір плати за їх користування співпадають з умовами укладеного договору. Також суди врахували, що ОСОБА_1 не посилається на конкретні складові ціни договору як його істотної умови, з якими він не був ознайомлений при укладенні договору, що виключає факт омани з боку банку.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 18 січня 2023 року із використанням засобів поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2022 року, ухвалити нове рішення, яким позов
ПАТ "Банк Форум", правонаступником якого у спірних правовідносинах є ТОВ "ФК "Інвестхіллс Веста", залишити без задоволення, а зустрічний позов задовольнити.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
ОСОБА_1 , наполягаючи на тому, що оскаржувані судові рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, підставами касаційного оскарження наведених судових рішень визначив те, що:
- суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у цій справі № 185/8140/15-ц (провадження № 61-2079св18), та під час нового розгляду не виконали вказівок суду касаційної інстанції;
- суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили обставини, які мають істотне значення для правильного розгляду справи.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
ТОВ "ФК "Інвестхіллс Веста" у березні 2023 року із застосуванням засобів поштового зв`язку надіслало до Верховного Суду відзив, у якому просило касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 січня 2023 року справу призначено судді-доповідачеві Воробйовій І. А.
Ухвалою від 14 березня 2023 року Верховний Суд задовольнив клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження, поновив заявнику цей строк, відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 та відмовив заявнику у задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.
Розпорядженням в. о. керівника секретаріату Касаційного цивільного суду Пан Г. від 31 травня 2023 року № 696/0/226-23 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 185/8140/15-ц
(провадження № 61-1151св23) у зв`язку з обранням судді Воробйової І. А. до Великої Палати Верховного Суду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 травня 2023 року справу призначено та наступного дня передано судді-доповідачеві Погрібному С. О.
За змістом правила частини першої статті 401 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що Акціонерний комерційний банк "Форум" (далі - АКБ "Форум"), правонаступником якого є ПАТ "Банк Форум", та ОСОБА_1 10 вересня 2008 року уклали кредитний договір № 0271/08/03-ENfvW, за умовами якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 16 000, 00 дол. США для придбання житла, строком до 09 вересня 2018 року, зі сплатою 10, 5 % річних.
Згідно з меморіальним валютним ордером від 10 вересня 2008 року № 4251682 ОСОБА_1 отримав від банку кредитні кошти в розмірі 16 000, 00 дол. США.
На час укладення кредитного договору ПАТ "Банк Форум" мало видані Національним банком України банківські ліцензії на зайняття відповідною банківською діяльністю, у тому числі на проведення операцій з іноземною валютою.
10 вересня 2008 року ПАТ "Банк Форум" уклало з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 договори поруки № 07-855/08, № 07-86/08, № 07-857/08 на забезпечення виконання умов кредитного договору, за умовами яких поручителі відповідають перед кредитором як солідарні з позичальником боржники.
У зв`язку з невиконанням відповідачами зобов`язань за кредитним договором станом на 20 липня 2015 року утворилася заборгованість в розмірі 5 520, 37 дол. США, яка складається із заборгованості за кредитом 5 489, 69 дол. США, заборгованості за процентами 30 69 дол. США, а також нарахована пеня в розмірі 1 608, 19 грн.
У висновку судової економічної експертизи від 14 липня 2017 року № 1287 з`ясовано, що згідно з умовами кредитного договору від 10 вересня 2008 року № 0271/08/03-ЕNfvW сукупна вартість кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг та інших фінансових зобов`язань споживача дорівнює 25 905, 51 дол. США, реальна процентна ставка - 13, 23 %, абсолютне значення подорожчання кредиту 9 905, 51 дол. США.
Дані таблиці, наведеної в Умовах кредитування фізичних осіб АКБ "Форум" до кредитного договору від 10 вересня 2008 року № 0271/08/03-ENfvW, відповідають вимогам Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 (далі - Правила № 168), в частині надання інформації про суму кредиту, процентів за користування кредитом, комісії за надання кредиту, платежів на користь третіх осіб. Сукупна вартість кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг та інших фінансових зобов`язань споживача дорівнює 25 905, 51 дол. США. Розрахунки банку, зазначені в таблиці, наведеній в Умовах кредитування фізичних осіб АКБ "Форум", в цій частині підтверджуються даними дослідження.
Розрахунку показників сукупної вартості споживчого кредиту у виді реальної відсоткової ставки та абсолютного значення подорожчання кредиту за кредитним договором від 10 вересня 2008 року № 0271/08/03-ENfvW немає, що не відповідає вимогам Правил № 168.
За даними експертного дослідження розмір абсолютного значення подорожчання кредиту, розрахований відповідно вимог Правил № 168, становить 9 905, 51 дол. США, а розмір реальної процентної ставки, розрахований відповідно вимог Правил № 168, - 13, 23 %. Різниця між розміром відсоткової ставки за користування кредитом, зазначеним у пункті 1.3 кредитного договору від 10 вересня 2008 року № 0271/08/03-ENfvW, та розміром реальної відсоткової ставки, розрахованим при проведенні дослідження відповідно вимог Правил № 168, становить 2, 73 %.
Право, застосоване судом
Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов`язковим до виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для забезпечення чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частини друга, третя статті 215 ЦК України).
Згідно зі статтею 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
У частині першій статті 230 ЦК України зазначено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.