Постанова
Іменем України
30 червня 2023 року
м. Київ
справа № 495/63/17
провадження № 61-3478 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - Відділ освіти, науки, молоді та спорту Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного суду у складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М., Князюка О. В., Заїкіна А. П. від 04 жовтня 2022 року
за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд постанови апеляційного суду Одеської області від 18 вересня
2018 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти, науки, молоді та спорту Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування завданої моральної шкоди та за позовом ОСОБА_2 до Відділу освіти, науки, молоді та спорту Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних заяв та судових рішень суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Відділу освіти, науки, молоді та спорту Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, в якому просила суд: визнати незаконним і скасувати наказ
від 30 листопада 2016 року № 505-к "Про звільнення директора Долинівської школи І-ІІ ступеня ОСОБА_1", виданого Відділом освіти, науки, молоді та спорту Білгород-Дністровської районної державної адміністрації; поновити її на роботі; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу
та 10 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
У січні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Відділу освіти, науки, молоді та спорту Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, в якій просила суд: визнати незаконним і скасувати наказ
від 30 листопада 2016 року № 506-к "Про звільнення вчителя Долинівської школи І-ІІ ступеня ОСОБА_2", виданого Відділом освіти, науки, молоді та спорту Білгород-Дністровської районної державної адміністрації; поновити її на роботі відповідно до спеціальності та кваліфікації вчителя української мови та літератури; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу й 10 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області
від 03 липня 2017 року вказані справи об`єднані в одне провадження.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області
від 21 листопада 2017 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволені частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ від 30 листопада 2016 року № 505-к, виданий Відділом освіти, науки, молоді та спорту Білгород-Дністровської районної державної адміністрації "Про звільнення директора Долинівської школи І-ІІ ступеня ОСОБА_1"; поновлено ОСОБА_1 на роботі в Долинівському загальноосвітньому навчальному закладі Білгород-Дністровського району Одеської області відповідно до спеціальності, кваліфікації та посади; зобов`язано Відділ освіти, науки, молоді та спорту Білгород-Дністровської районної державної адміністрації здійснити розрахунок і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу та 5 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Визнано незаконним та скасовано наказ від 30 листопада 2016 року № 506-к, виданий Відділом освіти, науки, молоді та спорту Білгород-Дністровської районної державної адміністрації "Про звільнення вчителя української мови та літератури Долинівської школи І-ІІ ступенів ОСОБА_2"; поновлено ОСОБА_2 на роботі в Долинівському загальноосвітньому навчальному закладі Білгород-Дністровського району Одеської області відповідно до спеціальності та кваліфікації вчителя української мови та літератури; зобов`язано Відділ освіти, науки, молоді та спорту Білгород-Дністровської районної державної адміністрації здійснити розрахунок і виплатити
ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу та 5 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою апеляційного суду Одеської області від 18 вересня 2018 року апеляційну скаргу Відділу освіти, науки, молоді та спорту Білгород-Дністровської районної державної адміністрації задоволено, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21 листопада
2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову апеляційного суду Одеської області від 18 вересня 2018 року залишено без змін (провадження № 61-46025 св 18).
Короткий зміст заяви про перегляд постанови апеляційного суду Одеської області від 18 вересня 2018 року за нововиявленими обставинамита короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
У серпні 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Одеського апеляційного суду із заявою про перегляд постанови апеляційного суду Одеської області від 18 вересня 2018 року за нововиявленими обставинами.
Заява мотивована тим, що 26 травня 2021 року П`ятий апеляційний адміністративний суд визнав протиправним та скасував рішення Маразліївської сільської ради від 25 липня 2016 року "Про припинення діяльності юридичних осіб шляхом ліквідації", яке було підставою для звільнення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 із займаних посад. Зазначали, що вказані обставини, на їх думку, є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі пункту 1 частини другої
статті 423 ЦПК України. Про постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2021 року ОСОБА_2 дізналася 28 липня 2021 року,
а ОСОБА_1 - 09 червня 2021 року.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд постанови апеляційного суду Одеської області від 18 вересня 2018 року за нововиявленими обставинами відмовлено. Постанову апеляційного суду Одеської області від 18 вересня
2018 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що обставини, на які посилаються заявники як на нововиявлені, не є такими, оскільки вони не входять до переліку обставин, які передбачені статтею 423 ЦПК України. Суд зазначає, що ОСОБА_1 про протиправність рішення Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 25 липня 2016 року № 212-VII "Про припинення діяльності юридичних осіб шляхом ліквідації", у тому числі щодо Долинівської загальноосвітньої школи I-II ступеня Білгород-Дністровського району Одеської області, було відомо ще у вересні 2016 року, тобто до звернення до суду, судове рішення за яким переглядається за нововиявленими обставинами.
Суд апеляційної інстанції вказує, що постановою апеляційного суду Одеської області від 18 вересня 2018 року апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області
від 21 листопада 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовів. При цьому апеляційний суд виходив із того, що позовні вимоги є обґрунтованими, однак позови подані з пропуском строку звернення до суду, й поважність причин пропуску такого строку не підтверджена позивачами в установленому законом порядку та спростовується матеріалами справи. Тобто апеляційний суд вважав вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обґрунтованими і відмовив через пропуск строку звернення до суду з позовом, що є самостійною підставою відмови у позові, яка може застосовуватися лише до обґрунтованих вимог, тому встановлення апеляційним адміністративним судом у травні 2021 року протиправності рішення від 25 липня
2016 року № 212-VII "Про припинення діяльності юридичних осіб шляхом ліквідації" у даному випадку не впливає на висновок суду апеляційної інстанції і не є підставою для перегляду судового рішення апеляційного суду Одеської області від 18 вересня 2018 року за нововиявленими обставинами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Одеського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просять оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасувати, справу передати на новий розгляд.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 березня 2023 року справу призначено судді-доповідачеві
Мартєву С. Ю., судді, які входять до складу колегії: Сердюк В. В.,
Фаловська І. М.
На підставі службової записки секретаря Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Фаловської І. М., у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Мартєва С. Ю., касаційну скаргу
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного суду
від 04 жовтня 2022 року(провадження №61-3478 ск 23) передано на повторний автоматизований розподіл.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 березня 2023 року справу призначено судді-доповідачеві Луспенику Д. Д., судді, які входять до складу колегії:
Коломієць Г. В., Гулько Б. І.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 31 березня 2023 року визнано наведені заявниками підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору за подання та розгляд касаційної скарги відмовлено. Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного суду
від 04 жовтня 2022 року залишено без руху для усунення недоліків касаційної скарги. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
У наданий судом строк ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надіслали матеріали на усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової
палати Касаційного цивільного суду від 09 травня 2023 року клопотання
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено, й поновлено цей строк, відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 495/63/17 з Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
18 травня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права
у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 9901/230/20 (провадження № 11-452 заі 21) та у постанові Верховного Суду від 18 липня 2022 року у справі № 826/2212/17 (адміністративне провадження № К/9901/27853/21), в яких зазначено, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого судового рішення.
Вказують, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що обставини на які посилалися заявники як на нововиявлені, не є такими, так як вони не входять до переліку обставин, які передбачені статтею 423 ЦПК України,
є необґрунтовані, оскільки ухвалення постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду було 26 травня 2021 року, тобто після набрання законної сили постанови суду апеляційної інстанції від 18 вересня 2018 року, тому їм не було відомо обставин щодо юридичних фактів, вказаних у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2021 року.
Вказують, що суд помилково розглянув справу у порядку цивільного судочинства, оскільки трудовий спір є публічно-правовим, повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства, так як вони були працівниками Відділу освіти, науки, молоді та спорту Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, посади, які вони займали, входили до структури та штатного розпису відділу, а навчальний заклад Долинівська загальноосвітня школа I-II ступеня Білгород-Дністровського району Одеської області - юридична особа, є їх безпосереднім місцем виконання посадових обов`язків. При цьому, вказують, що директор Долинівської загальноосвітньої школи I-II ступеня Білгород-Дністровського району Одеської області є посадовою особою суб`єкта публічного права.
Відзив на касаційну скаргу від учасника справи до суду не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального
кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".