Постанова
Іменем України
28 червня 2023 року
м. Київ
справа № 754/7880/22
провадження № 61-1972св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Лисенко Ірини Костянтинівни на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 січня 2023 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Голуб С. А., Приходька К. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та про часткове звільнення від сплати заборгованості по аліментам.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
05 грудня 2022 року представник ОСОБА_1 - Лисенко І. К. звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2022 року.
В апеляційній скарзі представник позивача Лисенко І. К. порушувала питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 грудня 2022 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2022 року залишено без руху, надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
30 грудня 2022 року на електронну адресу Київського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - Лисенко І. К. надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги.
03 січня 2023 року заява про усунення недоліків апеляційної скарги надійшла на адресу апеляційного суду в паперовому вигляді.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 січня 2023 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2022 року відмовлено.
Враховуючи те, апеляційна скарга надійшла до суду поза межами строку на апеляційне оскарження, апелянт не навів поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції відповідно до положень статті 358 ЦПК України дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У лютому 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - Лисенко І. К .
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 червня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - Лисенко І. К., посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає порушенням апеляційним судом норм процесуального права, оскільки суд дійшов помилкового висновку про неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не враховано, що оскільки судове рішення місцевого суду отримано на електронну пошту 26 жовтня 2022 року, тому строк на апеляційне оскарження закінчився 25 листопада 2022 року.
Заявник вказує, що судом не враховано поданий представником позивача медичний висновок про тимчасову непрацездатність Лисенко І. К. у зв`язку з вагітністю та пологами. При цьому у зв`язку із операцією, яку не можна було передбачити, вона не змогла розпочати роботу як планувала одразу після народження дитини. Період реабілітації після операції затягнувся, у зв`язку із чим адвокат Лисенко І. К. була вимушена скористатись у листопаді 2022 року медичним висновком про тимчасову непрацездатність у зв`язку із вагітністю та пологами, який був виданий 18 серпня 2022 року та терміном до 21 грудня 2022 року.
Зазначає, що стан здоров`я представника позивача з 22 жовтня 2022 року по 06 листопада 2022 року (тиждень до народження дитини та тиждень після) є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Також заявник посилається на те, що апеляційний суд не надав належної уваги тому, що 23 листопада 2022 рок стались ракетні удари, масові атаки країни-терориста на об`єкти інфраструктури України, внаслідок чого в м. Києві було застосовано екстрені та аварійні відключення електроенергії і тривала відсутність електропостачання (зв`язку, інтернету). Зазначає, що ракетні удари країни-терориста на інфраструктуру позбавляли можливості належним чином здійснити підготовку апеляційної скарги.
Наведені вище обставини позбавляли представника позивача можливості подати апеляційну скаргу у визначений ЦПК України строк, тобто до 25 листопада 2022 року.
При цьому заявник посилається також на те, що Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) через військову агресію російської федерації проти України.
Крім того, м. Київ було виключено з переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, лише 13 січня 2023 року.
Отже, заявник вважає, що обставини, описані вище, пов`язані зі станом здоров`я представника позивача та відсутністю постійного електропостачання через масові ракетні атаки російської федерації, не залежали від представника, були непередбачуваними, а тому у своїй сукупності є поважними для поновлення процесуальних строків на апеляційне оскарження.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Лисенко І. К. від ОСОБА_2, у якому вказано, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм процесуального права, доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та про часткове звільнення від сплати заборгованості по аліментам.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
05 грудня 2022 року представник ОСОБА_1 - Лисенко І. К. звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2022 року.
В апеляційній скарзі представник позивача Лисенко І. К. порушувала питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 грудня 2022 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2022 року залишено без руху, надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
30 грудня 2022 року на електронну адресу Київського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - Лисенко І. К. надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги.
03 січня 2023 року заява про усунення недоліків апеляційної скарги надійшла на адресу апеляційного суду в паперовому вигляді.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 січня 2023 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2022 року відмовлено.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).
Стаття 2 ЦПК України передбачає, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).
Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано в главах 1, 2 розділу V ЦПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
В частині першій, четвертій статті 42 ЦПК України визначений склад учасників у справах позовного провадження. Так, ними є сторони, треті особи, органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, тобто особи, які мають матеріальну та/або процесуальну заінтересованість у результатах розгляду справи. При цьому представники, незважаючи на те, що в силу частини першої статті 64 ЦПК України мають повноваження на ведення справи в суді, здійснюють від імені особи, яку вони представляють, її процесуальні права та обов`язки, такої заінтересованості не мають й, відповідно, не є учасниками справи.