Постанова
Іменем України
30 червня 2023 року
м. Київ
справа № 686/19661/20
провадження № 61-11031св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Палінчак Тетяна Вікторівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 липня 2022 року у складі судді Козак О. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П., П`єнти І. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Палінчак Тетяна Вікторівна, про встановлення факту проживання однією сім`єю, зміну черговості спадкування.
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Хмельницької міської ради, третя особа - приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Палінчак Т. В., про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
Позивач зазначала, що з 26 березня 2000 року вони з ОСОБА_3 почали проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Спочатку проживали у квартирі, яка належить їй на праві власності за адресою: АДРЕСА_1 . Вели спільне господарство, мали спільний бюджет, здійснювали спільні витрати на придбання майна в інтересах сім`ї, разом проводили дозвілля та відпочинок. Між ними існували подружні взаємні права та обов`язки.
З вересня 2016 року у зв`язку із важкою хворобою матері ОСОБА_3 для забезпечення належного догляду за нею вони переїхали проживати у квартиру АДРЕСА_2 .
16 грудня 2016 року ОСОБА_4 (мати ОСОБА_3 ) померла і вона здійснювала її поховання.
У вказаній квартирі вони продовжили проживати, вели спільний побут, здійснювали спільні витрати по утриманню квартири, мали спільний бюджет, фактично виконували права та обов`язки подружжя.
ОСОБА_3 успадкував після смерті матері квартиру АДРЕСА_2 та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Вона здійснила його поховання, розпорядилася його речами та погасила заборгованість перед установами банку, продовжує проживати у квартирі АДРЕСА_3 та здійснює оплату комунальних послуг.
Позивач вказувала, що для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 необхідно встановлення факту проживання однією сім`єю.
Позивач просила визнати факт її проживання з ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 26 березня 2000 року по ІНФОРМАЦІЯ_1, визнавши її спадкоємцем четвертої черги.
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про збільшення позовних вимог і просила змінити черговість одержання права на спадкування за законом, визнавши її спадкоємцем першої черги.
В обґрунтування вимог вказувала, що впродовж їх спільного проживання ОСОБА_3 мав хронічні захворювання: змішаний цироз печінки, декомпесований; ренхіматозна жовтяниця; ПКН 1-2 ст.; портальна гіпертензія; асцит; ВРВС II ст., кровотеча із вен стравоходу; постгеморагічна анемія; хронічний панкреатит.
З 01 листопада 2018 року ОСОБА_3 встановлені ІІ група інвалідності загального захворювання та протипоказання важкої фізичної праці.
Крім того, з 07 травня 2013 року по 09 серпня 2013 року ОСОБА_3 мав перелом проксимального епіметафізу лівої в/гомілкової чашки. Впродовж тривалого часу після зняття гіпсової пов`язки він не міг повноцінно за собою доглядати. Весь час вона опікувалася ним, матеріально забезпечувала, здійснювала утримання житла, в якому вони спільно проживали. Загострення хронічних хвороб привели ОСОБА_3 до безпорадного стану. Він був неспроможним самостійно забезпечувати свої життєві потреби, потребував стороннього догляду, допомоги і піклування, які вона надавала.
Позивач вважала, що зазначені обставини дають підстави для зміни черговості спадкування.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 грудня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, замінено неналежного відповідача Хмельницьку міську раду на належного - ОСОБА_2 .
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 липня 2022 року, яке залишено без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року, в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що відсутні правові підстави для задоволення заявлених вимог, оскільки позивач не довела факт тривалого безпорадного стану спадкодавця, а також, що він потребував сторонньої допомоги, яку вона надавала.
Разом з тим, оскільки позивач не довела право на зміну черговості для спадкування разом із спадкоємцем третьої черги за законом, то встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем більше п`яти років до часу відкриття спадщини не породжує для неї юридичних наслідків.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1, витребувано її із Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
12 грудня 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі заявник посилається на пункти 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема, вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 1259 ЦК України, оскільки законодавством не встановлено терміну перебування особи в безпорадному стані.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не повно з`ясували обставини справи та дослідили докази щодо перебування спадкодавця в безпорадному стані та здійснення позивачем за ним догляду.
Заявник вказує, що суд апеляційної інстанції відхилив клопотання про виклик лікуючого лікаря спадкодавця.
Відзив на касаційну скаргу
У грудні 2022 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 12).
Після його смерті відкрилась спадщина, спадковим майном є квартира АДРЕСА_2 . Зазначена квартира належала померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину від 23 червня 2017 року, виданого державним нотаріусом Першої Хмельницької державної нотаріальної контори Латюк І. М. (т. 1 а. с. 13).
Відповідно до матеріалів спадкової справи № 4-2020 щодо майна померлого ОСОБА_3, яка заведена 17 лютого 2020 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Палінчак Т. М., із заявами про прийняття спадщини звернулися 17 лютого 2020 року тітка померлого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 48-69).
З 01 грудня 1999 року ОСОБА_1 прийнята на роботу на посаду лікаря анестезіолога у відділення детоксикації Хмельницької обласної лікарні. Звільнена 01 серпня 2020 року за власним бажанням (т. 1 а. с. 176, 177).
ОСОБА_3 працював на посаді лікаря анестезіолога у відділенні детоксикації Хмельницької обласної лікарні з 11 жовтня 1996 року. Зі списків лікарів виключений у зв`язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а. с. 186-187).
Згідно із табелями обліку робочого часу, графіками відпусток відділення детоксикації Хмельницької обласної лікарні за період з 2016 по 2019 роки ОСОБА_3 і ОСОБА_1 в один період планували та використовували відпустки (т. 1 а. с. 178-181, 188-243).
Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії АВ № 1107863 ОСОБА_3 24 жовтня 2018 року встановлена друга група інвалідності, причина інвалідності - загальне захворювання (т. 1 а. с. 142).
Згідно із листом КНП "Хмельницька обласна лікарня" від 15 березня 2021 року № 01-08/869 ОСОБА_3 перебував на лікуванні у КНП "Хмельницька обласна лікарня" у 2018 та 2020 роках, а саме: 28 червня 2018 року госпіталізований у хірургічне відділення, після чого переведений в гастроентерологічне відділення, виписаний 01 серпня 2018 року; 28 січня 2020 року госпіталізований у відділення детоксикації, виписаний 30 січня 2020 року (т. 1 а. с. 246).
Відповідно до посмертного епікризу відділення детоксикації КНП "Хмельницька обласна лікарня" Гончарук В. М. поступив у відділення 28 січня 2020 року, хворий пояснив, що погіршення свого стану відмічає протягом останніх 10 днів, за останні 3 дні відмітив пожовтіння склер та шкіри, виражену, загальну слабкість, спрагу, нудоту, головокружіння, задишку, зменшення кількості сечі, роздратованість, збільшення об`єму живота, в ургентному порядку самостійно звернувся в приймальне відділення КНП "Хмельницька обласна лікарня", де був оглянутий і госпіталізований у відділення детоксикації (т. 1 а. с. 133).
Згідно із табелем робочого часу ОСОБА_3 з 05 листопада 2019 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував на лікарняному, до цього працював та періодично хворів, перебуваючи на лікарняному.
01 лютого 2020 року позивач здійснила поховання ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом на поховання від 01 лютого 2020 року, видатковою накладною від 31 січня 2020 року № 233 на суму 10 460 грн, договором-замовленням на організацію та проведення поховання від 31 січня 2020 року на суму 2 361,52 грн, квитанцією про оплату цих коштів, рахунком № 23 "Люксор" про оплату коштів за поминальний обід у сумі 10 150 грн (т. 1 а. с. 15-18).
Згідно зі свідоцтвом про поховання від 17 грудня 2016 року ОСОБА_5 здійснила поховання ОСОБА_4, реєстраційний № 6142 (т. 1 а. с. 14).
У лютому 2020 року позивач погасила борг ОСОБА_3 перед АТ КБ "ПриватБанк" та АТ "Укрексімбанк" (т. 1 а. с. 19).
30 березня 2020 року ОСОБА_1 подала приватному нотаріусу Хмельницького міського нотаріального округу Палінчак Т. В. претензію кредитора про відшкодування спадкоємцями її витрат на поховання у сумі 22 971,52 грн (т. 1 а. с. 33).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно із статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.