Постанова
Іменем України
28червня 2023 року
м. Київ
справа № 295/16527/21
провадження № 61-6471св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Державна казначейська служба України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 08 березня 2023 року
ускладі колегії суддів: Шевчук А. М., Талько О. Б., Коломієць О. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Державної казначейської служби України, в якому просив стягнути з держави Україна на його користь майнову шкоду у вигляді недоотриманих пенсійних виплат, завдану законом, що визнаний неконституційним, за період із 01 січня 2015 року до 30 червня 2021 року в сумі 457 846,08 грн.
Позовну заяву мотивовано тим, що є потерпілим від аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи, та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області, як отримувач пенсії, у зв`язку з чим на нього поширюється дія статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до якої пенсія особам із інвалідністю, у яких встановлено зв`язок захворювання із роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС, не повинна бути нижче 8 мінімальних пенсій за віком, а відповідно до вимог статті 50 вказаного Закону особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірах: особам із інвалідністю 2 групи - 75 % мінімальної пенсії за віком.
Однак у 2015-2021 роках йому виплачувалась пенсія у меншому розмірі, ніж встановлено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Рішенням Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-р(ІІ)221 у справі №3-333/2018(4498/18) визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) частина третя статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальний розмір пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Вважає, що він має право на відшкодування шкоди, яку зазнав внаслідок дії неконституційного Закону. Майнова шкода виразилася у вигляді неодержаних ним доходів (пенсійних виплат), які можна було б реально одержати, якби його права не були порушені застосуванням до нього визнаного неконституційним правового акта.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 27 вересня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що закон, який би встановлював порядок відшкодування державою матеріальної чи моральної шкоди, завданої актами і діями, що визнані неконституційними, на час розгляду цієї справи, незважаючи на вимоги Конституційного Суду України, що вказані у його Рішенні № 1-р(ІІ)/2021 від 07квітня 2021 року у справі
№ 3-333/2018(4498/18), не прийнятий. Посилання позивача на положення статті 1175 ЦК України суд першої інстанції вважав безпідставними, оскільки вказана норма встановлює, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.
Спираючись на вище сказане, положення статті 1175 ЦК України не поширюється на спірні правовідносини, так як вони регламентують відшкодування шкоди, завданої нормативно-правовим актом, що був визнаний незаконним і скасований, а не законом, визнаним неконституційним.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 08 березня 2023 року скасовано рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 вересня 2022 року та закрито провадження у даній справі.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що подана позивачем позовна заява підлягає розгляду у порядку адміністративного, а не цивільного судочинства, а тому слід закрити провадження у справі.
Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові посилався на висновки щодо питання юрисдикції, зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 04 березня 2020 року у справі № 757/63985/16, від 09 лютого 2021 року у справі №0520/17342/18, від 05 червня 2019 року у справі
№ 0686/23445/17.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Крім того, заявник просить передати справу до Великої Палати Верховного Суду для відступу від висновків, сформульованих судами касаційних інстанцій у постановах від 04 березня 2020 року у справі
№ 757/63985/16, від 09 лютого 2021 року у справі № 520/17342/18,
від 05 червня 2019 року у справі № 686/23445/17, від 14 вересня 2022 року
у справі № 552/741/22, від 14 грудня 2022 року у справі № 295/15069/21,
від 25 січня 2023 року у справі № 295/17385/21, від 10 червня 2021 року у справі № 400/4436/20.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що відповідно до частини п`ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. Вважає, що оскільки у позові він не просив вирішити публічно-правовий спір, тому його вимоги про відшкодування майнової шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним, мають розглядатися у порядку цивільного судочинства.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Житомирській області та отримує пенсію по інвалідності згідно з Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Рішенням Конституційного Суду України № 1-р(ІІ)/2021 від 07 квітня 2021 року у справі № 3-333/2018(4498/18) за конституційною скаргою громадянина України ОСОБА_2 та інших громадян України щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 13 пункту 4 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину третю статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Встановлено, що громадяни України, на яких поширюється дія статті 54 Закону № 796-ХІІ, мають право на відшкодування шкоди, якої вони зазнали внаслідок дії частини третьої статті 54 цього Закону у редакції Закону № 76-VIII. Конституційний Суд України у своєму Рішенні зазначив, що з метою реального поновлення у правах громадян України, на яких поширюється дія статті 54 Закону № 796-ХІІ, держава зобов`язана розробити порядок (юридичний механізм) відшкодування шкоди, якої вони зазнали внаслідок дії статті 54 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону № 76-VIII.
Вказані положення статті 54 Закону № 796-XII втратили чинність з 07 липня 2021 року.
Із 01 липня 2021 року ОСОБА_1 отримує пенсію в розмірах, встановлених Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб".
Підставою для звернення з позовом ОСОБА_1 вказував на те, що йому завдана майнова шкода, яка складається із неодержаних ним доходів (пенсійних виплат), які можна було б реально одержати за звичайних обставин (за умови застосування статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII), якби його право не було порушене застосуванням до нього визнаного неконституційним правового акта.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Критеріями належності справ до цивільної юрисдикції є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Тобто, в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.