Постанова
Іменем України
30 червня 2023 року
м. Київ
справа № 522/13894/22
провадження № 61-5564св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси у складі судді Шенцевої О. П. від 14 лютого 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду у складі колегії суддів: Базіль Л. В., Воронцової Л. П., Кутурланової О. В., від 10 квітня 2023 року, і виходив з наступного.
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 про виселення.
2. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що він є власником п`ятикімнатної квартири АДРЕСА_1, яку особисто придбав у січні 2003 року. З кінця 2010 року у вказаній квартирі проживає без реєстрації ОСОБА_2, яку вселила його дружина, оскільки на той час між ними були дружні стосунки. Жодних договірних відносин він, як власник квартири, з сім`єю ОСОБА_2 не мав, грошей не отримував, угод не підписував.
3. Посилаючись на те, що наразі вказана квартира необхідна йому для власного проживання, а відповідачка відмовляється у добровільному порядку звільнити квартиру та вивезти особисті речі, просив суд виселити
ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 .
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
4. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14 лютого
2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 11 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України.
5. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у провадженні суду вже перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, предметом якої є виселення відповідачки з квартири АДРЕСА_1, а тому в силу положень пункту 11 частини першої статті 257 ЦПК України позов підлягає залишенню без розгляду.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
6. Постановою Одеського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 14 лютого 2023 року - без змін.
7. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що предмет та підстава позовів у цій справі та у справі № 522/22826/21 є тотожними, а тому висновок суду першої інстанції про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 без розгляду у зв`язку із тим, що у провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться інша справа до тієї самої відповідачки, з тим самим предметом і з аналогічних підстав, є правильним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
8. 13 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 14 лютого 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 квітня 2023 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
9. Заявник посилається на те, що суд першої інстанції розглянув справу без його участі, а ним було подано клопотання про перенесення розгляду справи. Зазначає, що жодної заяви від відповідачки про залишення його позову без розгляду він не отримував. Суд першої інстанції взагалі не досліджував підстави поданого позову, а апеляційний суд не надав належної оцінки аргументам апеляційної скарги щодо допущених порушень судом першої інстанції.
10. ОСОБА_1 стверджує, що у справах № 522/22826/21 та № 522/13894/22, ані предмет, ані підстави позову не є тотожними. Зміст поданого стороною відповідачки відзиву на апеляційну скаргу свідчить про зловживання процесуальними права, оскільки містить недостовірну інформацію щодо предмету і підстав позовів у справах № 522/22826/21 та № 522/13894/22, які апеляційний суд помилково вважав тотожними.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
11. Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.
12. У червні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
13. У поданому відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2, в особі представника ОСОБА_4, посилається на те, що доводи касаційної скарги не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для залишення позовної заяви
ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку із тим, що у провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться інша справа до неї з тим самим предметом і з аналогічних підстав.
14. У поданому відзиві ОСОБА_2, в особі представника ОСОБА_4, порушує клопотання про поновлення строку на подання відзиву, посилаючись на те, що копію ухвали Верховного Суду від 27 квітня
2023 року про відкриття касаційного провадження вона отримала електронною поштою 20 червня 2023 року, тобто вже після закінчення строку на подання відзиву, на підтвердження чого надає відповідні докази.
15. З огляду на наведені відповідачкою обставини, враховуючи положення статей 120, 127, 395 ЦПК України, колегія суддів вважає, що встановлений ОСОБА_2 судом строк на подання відзиву на касаційну скаргу підлягає продовженню до дати його подання - 24 червня 2023 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
16. У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом у справі № 522/22826/21 до
ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_7, предметом якого є усунення перешкод у здійсненні права володіння та користування квартирою АДРЕСА_1, виселення відповідачів та вселення позивача.
17. Підставами позову у справі № 522/22826/21 позивач зазначив те, що він є власником зазначеної квартири, у 2010 році до нього звернулася його дружина з проханням заселити до квартири її знайому ОСОБА_8, яка мала труднощі з житлом. Однак, не дивлячись на відсутність договірних відносин з відповідачами, останні без будь-якої правової підстави продовжують проживати у його квартирі, тим самим чинять перешкоди у користуванні власністю. З посиланням на положення
статей 319, 321, 391 ЦК України, позивач просив захистити його порушене право власності.
18. 17 грудня 2021 року за вказаною позовною заявою Приморським районним судом м. Одеси постановлено ухвалу, якою відкрито провадження у справі № 522/22826/21.
19. 24 серпня 2022 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси зупинено провадження у справі № 522/22826/21 до припинення перебування відповідача - ОСОБА_5 у складі Збройних Сил України або припинення дії в Україні воєнного стану.
20. Відомості про те, що зазначена ухвала суду у справі № 522/22826/21 оскаржувалася у апеляційному порядку відсутні.
21. 19 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із цим позовом до ОСОБА_2, предметом якого є виселення ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 . Підставою позову позивач зазначив те, що він є власником вказаної квартири, у квартирі з кінця 2010 року проживає ОСОБА_2, з якою він не укладав будь-яких договорів щодо користування квартирою, кошти за оренду житла не отримував та самостійно оплачував комунальні послуги. Зазначав, що наразі квартира йому потрібна для особистого проживання у ній. Його неодноразові вимоги звільнити квартиру та вивезти речі, передати ключі від вхідних дверей квартири, а також сплатити заборгованість за комунальні послуги відповідачка не виконала, продовжує проживати у квартирі. Посилаючись на положення статей 317, 319 ЦК України, статей 9, 98, 99, 169 ЖК України, ОСОБА_1 просив суд задовольнити його вимоги і виселити відповідачку з квартири.
Позиція Верховного Суду
22. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.
23. Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
24. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
25. Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
26. У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
27. Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.