ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 925/1372/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал Джірінг" та Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 у справі
за позовом фізичної особи-підприємця Лисак Світлани Василівни
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал Джірінг",
2) Публічного акціонерного товариства "Фідобанк"
про визнання недійсним договору.
У судовому засіданні взяли участь: позивач - Лиска С. В., представник позивача - Лисак О. О., представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал Джірінг" - Пінчук О. С. та Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" - Заплішна О. Д.
1. Короткий зміст заяви
1.1. У жовтні 2021 року фізична особа-підприємець Лисак Світлана Василівна (далі - ФОП Лисак С. В. та/або позивач) звернулася до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал Джірінг" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Капітал Джірінг") та Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" (далі - ПАТ "Фідобанк") про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав від 04.03.2021 № GL22N019274/11.
1.2. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 19.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
1.3. 07.07.2022 від позивача надійшла заява про залишення позову без розгляду.
1.4. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27.07.2022 заяву ФОП Лисак С. В. про залишення позову без розгляду задоволено; залишено без розгляду позовну заяву ФОП Лисак С. В. до ТОВ "Фінансова компанія "Капітал Джірінг" та ПАТ "Фідобанк" про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав від 04.03.2021 № GL22N019274/11.
1.5. У подальшому, на адресу місцевого господарського суду надійшла заява адвоката Грекової Л. В., в якій адвокат просить суд стягнути з ФОП Лисак С. В. на користь ТОВ "Фінансова компанія "Капітал Джірінг" понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 500,00 грн.
1.6. Додатковою ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20.10.2022 у справі № 925/1372/21 (суддя Боровик С. С.) заяву адвоката Грекової Л. В. про компенсацію витрат на правничу допомогу задоволено; стягнуто з ФОП Лисак С. В. на користь ТОВ "Фінансова компанія "Капітал Джірінг" 20 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
1.7. Північний апеляційний господарський суд, переглядаючи ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.10.2022, постановою від 07.02.2023 (Ткаченко Б. О. - головуючий, судді Зубець Л. П., Гаврилюк О. М.) додаткову ухвалу скасував, виклав резолютивну частину в наступній редакції: "Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал Джірінг" про компенсацію витрат на правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ФОП Лисак С. В. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал Джірінг" 15 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу". Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за ФОП Лисак С. В.
1.8. 14.02.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява ФОП Лисак С. В. про ухвалення додаткового рішення, в якій вона просила суд ухвалити додаткове рішення про відшкодування позивачу частини судових витрат на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції, здійснених позивачем (апелянтом) у сумі 16 080 грн, які покласти на обидві сторони пропорційно розміру - задоволених вимог апеляційної скарги.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 у справі № 925/1372/21 (Ткаченко Б. О. - головуючий, судді Суліма В. В., Гаврилюк О. М.) заяву ФОП Лисак С. В. задоволено частково; стягнути в рівних частинах з ТОВ "Фінансова компанія "Капітал Джірінг" та ПАТ "Фідобанк" на користь ФОП Лисак С. В. 3 595,08 грн витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
2.2. Частково задовольняючи заяву апеляційний господарський суд виходив з того, що існування обставин, які є підставами для зменшення розміру витрат на правову допомогу адвоката, зацікавлена сторона (відповідачі в даному випадку) доводить суду належними та допустимими доказами при поданні заяви про зменшення розміру адвокатських витрат, проте, як вбачається із матеріалів справи, відповідачі не скористались своїм правом на подання заперечень щодо розміру адвокатських послуг.
Водночас, дослідивши акт виконаних робіт, колегія суддів зазначила, що у пункті 1 даного акта вказано: складання договору з клієнтом, сума вартості виконаної роботи 1 340,00 грн, проте, колегія суддів наголосила на тому, що факт надання правової допомоги виникає з моменту підписання відповідного договору, а тому складання такого договору не може включатися до переліку наданих послуг за актом, тому колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні заяви в цій частині. Зважаючи на те, що апеляційну скаргу позивача було задоволено частково, а також враховуючи те, що заявником доведено понесення витрат на правову допомогу, а в свою чергу, відповідачами не доведено належними та допустимими доказами підстав для зменшення розміру таких витрат, колегія суддів дійшла висновку, що заява ФОП Лисак С. В. про ухвалення додаткового рішення у справі № 925/1372/21 підлягає частковому задоволенню в сумі 3 595,08 грн.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї
3.1. Не погоджуючись із додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 у справі № 925/1372/21, ТОВ "Фінансова компанія "Капітал Джірінг" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить додаткову постанову скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ФОП Лисак С. В. про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції повністю.
3.2. У касаційній скарзі скаржник посилається на порушення статті 175 ГПК України. Крім цього, посилаючись на правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 30.01.2023 у справі № 910/7032/17 скаржник звертає увагу суду касаційної інстанції на те, що справа по суті не розглядалася, адвокат позивача участі у судових засіданнях жодного разу не приймав, у документах, поданих до суду позивачем, відсутні підпис та прізвище адвоката.
Скаржник також посилаючись на правові висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 21.08.2019 у справі № 922/2821/18, від 10.12.2019 у справі № 902/844/18 та від 15.06.2022 у справі № 910/18646/19 акцентує увагу на порушенні судом апеляційної інстанції положень статей 73, 80, 126, 129 ГПК України шляхом не направлення сторонам у справі копій документів, які підтверджують понесені позивачем витрати (копій договору, акта виконаних робіт, квитанції, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю).
3.3. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Капітал Джірінг" ФОП Лисак С. В., зокрема, просить касаційну скаргу залишити без задоволення; судовий збір за подачу апеляційної і касаційних скарг стягнути із відповідачів у солідарному співвідношенні, на користь держави.
3.4. ПАТ "Фідобанк" у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Капітал Джірінг" просить її задовольнити, додаткову постанову скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити повністю у задоволенні заяви ФОП Лисак С. В. про стягнення витрат на правничу допомогу.
3.5. Не погоджуючись із додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 у справі № 925/1372/21, ПАТ "Фідобанк" також звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить додаткову постанову скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволення заяви ФОП Лисак С. В. про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції повністю.
3.6. У касаційній скарзі скаржник посилається на порушення частини 5 статті 130 ГПК України. Так, посилаючись на правову позицію, викладену Верховним Судом у постановах від 18.11.2023 у справі № 905/458/21, від 12.01.2023 у справі № 908/2702/21, від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17 та додаткових ухвалах від 20.05.2021 у справі № 910/14162/17, від 12.07.2021 у справі № 903/254/20 скаржник звертає увагу на те, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком чого є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом. Отже, при вирішенні питання розподілу судових витрат у цій справі, слід враховувати те, що позов було залишено без розгляду, а, отже без прийняття рішення суду по суті спору.
Відповідно до частини 5 статті 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Правовий аналіз статей 129, 130 ГПК України дає підстави для висновку, що у разі, зокрема залишення позову без розгляду у справі суд зобов`язаний виходити з положень частини 5 статті 130 ГПК України, оскільки вказана норма є спеціальною, про що Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду виснував у постанові від 12.01.2023 у справі № 908/2702/21.
З врахуванням наведеного у сукупності вбачається, що у ФОП Лисак С.В. у справі № 925/1372/21 відсутнє право на відшкодування витрат на правничу допомогу, у зв`язку із залишення позову без розгляду.
Відповідно і витрати на правничу допомогу у суді апеляційної та касаційної інстанції не підлягають присудженню на користь позивача, оскільки рішення по суті спору у справі не ухвалювалось.
3.7. ФОП Лисак С. В. надала на адресу Верховного Суду клопотання про залишення без розгляду касаційної скарги ПАТ "Фідобанк", мотивуючи наведену заяву тим, що ПАТ "Фідобанк" не дотрималося вимог статті 291 ГПК України і до цього часу ФОП Лисак С.В. не отримала копії касаційної скарги і доданих до них документів.
3.8. ФОП Лисак С. В. також надала на адресу суду Верховного Суду відзив у якому просить касаційні скарги відповідачів залишити без задоволення, визнати відсутність необґрунтованих дій позивача у справі № 925/1372/21, прийняти нову постанову, якою відмовити повністю у задоволенні вимог відповідачів щодо відшкодування з позивача на їх користь витрат на правничу допомогу.
4. Розгляд касаційних скарг і позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційних скаргах та запереченнях на них, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
4.2. Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц, постановах Верховного Суду від 27.07.2022 у справі № 907/418/21, від 27.03.2023 у справі № 910/25118/15).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до частин 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частини 1, 3 статті 126 ГПК України).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України, якою передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Як зазначалося вище, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.