ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2023 року
м. Київ
справа № 640/11317/20
адміністративне провадження № К/9901/6130/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
секретар судового засідання Драга Р.В.
за участю:
представників позивача: Мальцевої Г.Ю., Кондратенко Т.М.,
представника відповідача Франчука Я.Р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №640/11317/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Досвід 2002" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2020 (головуючий суддя Катющенко В.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2021 (головуючий суддя Василенко Я.М., судді: Ганечко О.М., Кузьменко В.В.),
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Досвід 2002" звернулось до адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.02.2020: №0000494504 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 16ʼ 968ʼ 161,25грн; №0000514504 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 15ʼ 934ʼ 506,25грн; №0000504504 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2018 року на 589077,00грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2021, адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Офіс великих платників податків Державної податкової служби звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15.03.2021 відкрито касаційне провадження у справі №640/11317/20 за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної податкової служби.
Ухвалою суду від 14.06.2023 касаційний розгляд справи призначено у судовому засіданні на 27.06.2023.
Позивач подав відзив на касаційну скаргу податкового органу. Також, до суду надійшли додаткові пояснення позивача.
У судовому засіданні представником відповідача підтримано доводи касаційної скарги.
Поряд з цим, представник позивача підтримав доводи Товариства, викладені у відзиві на касаційну скаргу податкового органу. Також, представником позивача заявлено клопотання про закриття касаційного провадження, з огляду на відсутність підстав для такого відкриття.
Переглянувши заявлене представником позивача клопотання, суд, порадившись на місці, вирішив надати оцінку такому клопотанню у нарадчій кімнаті з урахуванням встановлених у цій справі обставин та доводів сторін.
Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, Верховним Судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Поряд з цим, Суд надавши оцінку заявленому представником позивача клопотанню про закриття касаційного провадження у справі, не вбачає правових підстав клопотання задовольнити, оскільки підставою для відкриття провадження у цій справі є доводи податкового органу щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, й наведення ним підстав касаційного оскарження потребує ретельної перевірки, що не може бути здійснено на стадії вирішення питання про відкриття касаційного провадження, а саме, застосування їх судами в оскаржуваних судових рішеннях у подібних правовідносинах. Натомість позивач, обґрунтовуючи заявлене клопотання, посилається на відмінні, ніж у цій справі, фактичні обставини.
Верховний Суд у справі, що розглядається, з`ясував наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, у період з 17.07.2019 по 19.11.2019 посадовими особами Офісу великих платників податків ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Досвід 2002" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Проектний інститут Будстальконструкція" за період з 01.09.2018 по 31.12.2018, з ТОВ "Інвестбуд Регіон-Сервіс" за період з 01.05.2018 по 31.10.2018, з ТОВ "Птеро Сервіс" за період з 01.11.2018 по 30.11.2018, за результатами якої складено акт від 26.11.2019 № 599/28-10-45-02/32251657 (том 1 а.с. 48-171).
Актом перевірки зафіксовано порушення ТОВ "Досвід 2002":
пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 5 П(С)БО 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, п. 5 П(С)БО 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 12747245,00грн, в тому числі по періодам: півріччя 2018 року на суму 2562645,00грн; три квартали 2018 року на суму 5051302,00 грн; 2018 рік на суму 12747245,00грн;
п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на загальну суму 12807240,00 грн, в тому числі: за травень 2018 року в сумі 1179192,76 грн; за червень 2018 року в сумі 1668190,19 грн; за липень 2018 року в сумі 1656171,89 грн; за серпень 2018 року в сумі 167391,25 грн; за вересень 2018 року в сумі 941611,58 грн; за жовтень 2018 року в сумі 3424452,64 грн; за листопад 2018 року в сумі 2609095,20 грн; за грудень 2018 року в сумі 1161134,50 грн;
п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого:
занижено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1915158,00 грн, в тому числі: за травень 2018 року на суму 1179193,00 грн; за липень 2018 року на суму 163908,00 грн; за грудень 2018 року на суму 572058,00 грн;
завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоді в розмірі 10892082,00 грн, у тому числі: за червень 2018 року на суму 1668190,00 грн; за липень 2018 року на суму 1492264,00грн; за серпень 2018 року на суму 167391,00грн; за вересень 2018 року на суму 941612,00грн; за жовтень 2018 року на суму 3424453,00грн; за листопад 2018 року на суму 2609095,00 грн; за грудень 2018 року на суму 589077,00грн.
Не погодившись з висновками контролюючого органу, ТОВ "Досвід 2002" 17.12.2019 було подано до Офісу великих платників податків ДПС заперечення № 397 (том 1 а.с. 172-205).
У період з 28.12.2019 по 22.01.2020 посадовими особами Офісу великих платників податків ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Досвід 2002" з питань, що стали предметом оскарження, за результатами якої складено акт від 29.01.2020 № 243/28-10-45-04/32251657 (том 1 а.с. 207-250, том 2 а.с. 1-71).
Згідно висновку зазначеного акта перевірки ТОВ "Досвід 2002" допущено порушення вимог:
пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 5 П(С)БО 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, п. 5 П(С)БО 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 12747245,00 грн, в тому числі по періодам: півріччя 2018 року на суму 2562645,00 грн; три квартали 2018 року на суму 5051302,00 грн; 2018 рік на суму 12747245,00 грн;
п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого:
занижено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 13574529,00грн, в тому числі: за травень 2018 року на суму 1179193,00грн; за липень 2018 року на суму 1832098,00грн; за листопад 2018 року на суму 3446018,00грн; за грудень 2018 року на суму 7117220,00грн;
завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоді в розмірі 589077,00грн, у тому числі: за грудень 2018 року на суму 589077,00грн.
Не погодившись з висновками контролюючого органу, ТОВ "Досвід 2002" 10.02.2020 було подано до Офісу великих платників податків ДПС заперечення № 42 (том 2 а.с. 72-105).
На підставі виявлених порушень, 24.02.2020 Офісом великих платників податків ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення:
№0000494504 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 16ʼ 968ʼ 161,25грн, у тому числі: 13ʼ 574ʼ529,00грн - за податковими зобов`язаннями та 3ʼ 393ʼ 632,25грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 2 а.с. 110);
№0000514504 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 15934506,25грн, у тому числі: 12747245,00грн - за податковими зобов`язаннями та 3186811,25грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 2 а.с. 112);
№0000504504 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2018 року на 589077,00грн (том 2 а.с. 114).
Не погодившись з рішеннями контролюючого органу, позивач розпочав їх процедуру адміністративного оскарження (том 2 а.с. 117-128).
Рішенням Державної податкової служби України від 12.05.2020 №15784/6/99-00-08-05-08-06 податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 24.02.2020 № 0000494504, № 0000514504, № 0000504504 залишено без змін, а скаргу ТОВ "Досвід 2002" - без задоволення (том 2 а.с. 130-132).
Не погодившись з рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що господарські операції позивача з ТОВ "Інвестбуд Регіон-Сервіс", ТОВ "Птеро Сервіс", ТОВ "Проектний інститут Будстальконструкція" оформлені належним чином складеними первинними документами, відповідають діловій меті та вимогам до економічного змісту таких операцій. Поряд з цим, висновки акта перевірки ґрунтуються на недопустимих доказах. Стверджує, що відповідачем не було перевірено інформацію, отриману від ГУ ДФС у Харківській області та не вжито жодного заходу податкового контролю для підтвердження доводів контролюючого органу про відсутність у контрагентів позивача трудових ресурсів та основних засобів. Зазначає, що фактично підрядники ТОВ "Досвід 2002" виконували будівельні роботи з матеріалів та технікою Замовника і факт придбання ними товарів не має жодного значення для розуміння суті господарської операції. Вважає безпідставним посилання відповідача у акті перевірки на кримінальне провадження, позаяк в останньому відсутній вирок суду, який би засвідчував фіктивність контрагентів позивача. Також, вважає, що не можуть бути підставою для висновку про нереальність здійснених господарських операцій протоколи допитів посадових осіб контрагентів позивача. За наведених обставин вважає, що висновки відповідача є безпідставними.
Відповідач проти позову заперечив, вказав, що під час перевірки не підтверджено надання послуг у зв`язку з відсутністю у ТОВ "Інвестбуд Регіон-Сервіс", ТОВ "Птеро Сервіс", ТОВ "Проектний інститут Будстальконструкція" необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Податковий орган посилався на обставини кримінального провадження, висновки експертизи, пояснення осіб, що значилися керівниками контрагентів. Відповідач дійшов висновку, що за сукупністю викладених фактів, перевіркою не підтверджується реальність проведення господарських операцій.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, посилались на те, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем з його контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності. Суди вказали, що відповідачем не доведено, що відомості, які містяться в наданих позивачем документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, або недійсність яких установлена судом, оскаржувані податкові повідомлення-рішення не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, суперечать встановленим у справі обставинам, протиправними та підлягають скасуванню, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, податковий орган оскаржив їх у касаційному порядку. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач касаційної скарги відповідач відтворює обставини, встановлені актом перевірки. Згідно з позицією відповідача, викладеною у касаційній скарзі, висновки щодо відсутності у позивача права на формування даних податкового обліку за господарськими операціями обґрунтовуються встановленими під час перевірки відомостями. Як вважає відповідач, наданими позивачем документами не підтверджується реальність господарських операцій з контрагентами. Як зауважує відповідач, судом апеляційної інстанції не досліджено належно правову природу податкової інформації, отриманої контролюючим органом в рамках здійснення заходів податкового контролю, апеляційний суд в порушення принципу офіційного з`ясування обставин мав би додатково витребувати у відповідача копії податкової звітності контрагентів позивача, яка лягала в основу аргументів відповідача. Крім того, відповідач переконаний, що судами неправомірно не враховано пояснення осіб про неучасть у господарській діяльності. Також, відсутність вироків не спростовує непричетність таких осіб до підприємницької діяльності контрагентів. Поряд з цим, відповідач не погодився з неврахуванням судами висновку експерта у кримінальному провадженні, оскільки матеріали кримінального провадження є додатковими доказами, які у сукупності свідчать про нереальність господарських операцій. Відповідач посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування норм права до спірних правовідносин, де Суд вказував за яких обставин господарську операцію можна визнавати такою, яка здійснена для отримання необґрунтованої податкової вигоди. Таким чином, відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій не надано юридичну оцінку усім поданим відповідачем доказам та аргументам, не досліджено природу правовідносин між позивачем та його контрагентами. На підставі викладеного, відповідач просить скасувати оскаржувані рішенн
Позивач з доводами касаційної скарги не погодився, просив залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін. З відзиву слідує, що позивач вважає касаційну скаргу безпідставною та необґрунтованою, зазначає, що відповідач посилається на висновки Верховного Суду України, які не можуть бути застосовані до спірних правовідносин; відповідач не наводить у чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, лише цитує правові норми; не підтверджує наведені аргументи належними доказами, зокрема, наводить відомості аналізу податкової інформації; ігнорує процесуальні норми щодо обов`язку доказування та покладає такий обов`язок на суд, не дотримується принципу змагальності; опирається у своїх висновках пояснення осіб не є допустим доказом, крім того, звертає увагу на часові проміжки відбирання таких пояснень з урахуванням дати складення Акту перевірки; відповідач не зважає на те, що висновкам експертизи надається правова оцінка разом з іншими доказами, експертний висновок не має для суду заздалегіть встановленої сили.
У додаткових поясненнях до відзиву позивач вказує, що посилання відповідача на наявність кримінального провадження, як на доказ нереальності господарських операцій не відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду; відомості, на які посилається відповідач в обґрунтування своєї позиції (пояснення, кримінальні провадження) не були покладені в основу висновків перевірки, відтак не є належними; документи, що були об`єктом дослідження експерта, не мають жодного відношення до розглядуваних господарських операцій; за результатом проведеної перевірки (акт від 11.02.202) претензії у податкового органу щодо господарських операцій позивача з цими контрагентами були відсутні; у цій справі судами враховано установлену практику Верховного Суду у справах, які виникли з аналогічних правовідносин, у наведених відповідачем у касаційній скарзі постановах Верховного Суду встановлено обставини на підставі наявних доказів (оціночний фактор). З урахуванням зазначеного позивач просить залишити оскаржувані судові рішення без змін.
Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Положеннями пункту 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.