ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2023 року
м. Київ
справа №420/1552/21
касаційне провадження № К/9901/40473/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Шляхтицький О.І.; судді: Домусчі С.Д., Семенюк Г.В.)
у справі № 420/1552/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аматек"
до Головного управління ДПС в Одеській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,
У С Т А Н О В И В:
У лютому 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аматек" (далі - ТОВ "Аматек", позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС в Одеській області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 січня 2021 року № 000307070.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що господарські операції позивача з його контрагентами не носять реального характеру.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що господарські операції між позивачем та його контрагентами були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, що підтверджено оформленими первинними документами податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ГУ ДПС в Одеській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вказує на те що, судом не враховано правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 20 травня 2021 року у справі № 826/16627/18, від 26 червня 2018 року у справі № 826/24815/15, від 12 березня 2019 року у справі № 725/254/16-а.
Верховний Суд ухвалою від 29 грудня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС в Одеській області.
24 січня 2022 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірки ТОВ "Аматек" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2017 року по 30 вересня 2020 року, за результатами якої складено акт від 22 грудня 2020 року № 4926/15-32-07-01/41253272.
Відповідно до висновків названого акта перевірки податковим органом встановлено порушення платником вимог пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 616 473,00 грн.
Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган зазначив про порушення платником правил формування податкового кредиту з податку на додану вартість при господарських операціях з контрагентами Товариством з обмеженою відповідальністю "УЛЬТРАТРЕЙДІНГ" (далі - ТОВ "УЛЬТРАТРЕЙДІНГ"), Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "УКРСТРОЙ" (далі - ТОВ "НВП "УКРСТРОЙ").
На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15 січня 2021 року № 000307070, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 3 270 591,00 грн, з яких за податковими зобов`язаннями 2 616 473,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 654 118,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названого акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
За приписами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).