У Х В А Л А
22 червня 2023 року
м. Київ
Справа № 447/2835/22
Провадження № 14-77зц22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ситнік О. М.,
суддів Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Катеринчук Л. Й., Кишакевича Л. Ю., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А.
перевірила заяву ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали щодо судді Миколаївського районного суду Львівської області Бачуна Олександра Ігоровича за порушення норм процесуального права щодо ненадіслання у визначений строк копії судового рішення
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відшкодування моральної шкоди,
УСТАНОВИЛА:
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відшкодування моральної шкоди.
28 листопада 2022 року ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків, а саме запропоновано заявнику сплатити судовий збір за подання позовної заяви.
22 грудня 2022 року ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області позовну заяву ОСОБА_1 повернуто заявнику, оскільки останній не усунув недоліки позовної заяви, визначені ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 28 листопада 2022 року.
02 березня 2022 року постановою Львівського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 22 грудня 2022 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
22 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із заявою, в якій просив постановити окрему ухвалу відносно судді Миколаївського районного суду Львівської області Бачуна О. І., оскільки останнім порушено норми процесуального права при постановленні ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 28 листопада 2022 року.
13 березня 2023 року ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повернуто заяву ОСОБА_1, оскільки Верховний Суд не вирішує питання щодо постановлення окремої ухвали відносно судді місцевого суду, у зв`язку з тим, що впровадженні Верховного Суду не перебувала справа № 447/2835/22 ні в порядку касаційного провадження, ні в порядку апеляційного провадження.
20 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду із заявою про постановлення окремої ухвали щодо судді Миколаївського районного суду Львівської області Бачуна О. І. за порушення норм процесуального права щодо ненадіслання у визначений строк копії ухвали суду та непостановлення ухвали з приводу нерозгляду справи.
Велика Палата Верховного Суду перевірила заяву та додані до неї матеріали і зазначає таке.
Відповідно до частин першої, восьмої, десятої статті 262 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Окрему ухвалу може бути постановлено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанції. Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Окрема ухвала суду - це процесуальне судове рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону і причини та умови, що сприяли вчиненню порушення.
Тобто, окрема ухвала може бути постановлена судом, у провадженні якого перебуває справа, у разі якщо під час судового розгляду встановлено порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, у тому числі суддів.