П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2023 року
м. Київ
справа №585/1/18
провадження № 51-3254км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 22 травня 2020 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 03 червня 2021 рокущодо перегляду рішення за нововиявленими обставинами і
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 09 жовтня 2017 року частково задоволено клопотання засудженого ОСОБА_7 та зараховано йому у строк відбутого за вироком Апеляційного суду Сумської області від 11 жовтня 2004 року покарання у виді довічного позбавлення волі строк попереднього ув`язнення з 23 березня 2004 року по 26 березня 2004 року та з 29 квітня 2004 року по 15 лютого 2005 року у співвідношенні один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 22 травня 2020 року з урахуванням ухвали від 12 червня 2020 року відмовлено в задоволенні заяви засудженого ОСОБА_7 про перегляд ухвали Роменського міськрайонного суду Сумської області від 09 жовтня 2017 року за нововиявленими обставинами та про застосування ст. 80 КК.
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 03 червня 2021 року вказану ухвалу залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати оскаржувані судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх вимог вказує, що нововиявленою обставиною є лист за підписом судді ВСУ про повернення ухвали ВСУ від 22 лютого 2015 року без виконання, яке йому не було вручено адміністрацією СІЗО-25 м. Суми, а також прийняття ВСУ постанови від 26 жовтня 2017 року. Вважає невизначеним свій процесуальний статус. Вказує, що правова допомога в суді апеляційної інстанції йому не надавалася. Зазначає про наявність підстав для звільнення його від покарання у виді довічного позбавлення волі на підставі ч. 1, ч. 4 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК у зв`язку із набранням чинності Законом України від 02 червня 2016 року №1402. Наголошує, що йому безпідставно відмовлено у включенні у строк покарання строку попереднього ув`язнення з 14 листопада 2014 року і по сьогодні.
Також ОСОБА_7 надіслав до суду касаційної інстанції низку процесуальних документів (клопотання, заперечення), в яких порушує питання незаконності відбування ним покарання та ставить під сумнів судові рішення, якими його засуджено до довічного позбавлення волі.
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні:
- засуджений та його захисник підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити;
- прокурор заперечила доводи касаційної скарги та просила відмовити у її задоволенні.
Мотиви суду
Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, пояснення учасників судового провадження, перевірила матеріали кримінального провадження за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, наведені у касаційній скарзі з доповненнями доводи і дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
У поданій до місцевого суду заяві ОСОБА_7 просив переглянути за нововиявленими обставинами ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 09 жовтня 2017 року, якою було частково задоволено його клопотання та зараховано йому у строк відбутого за вироком Апеляційного суду Сумської області від 11 жовтня 2004 року покарання у виді довічного позбавлення волі строк попереднього ув`язнення у період з 23 березня 2004 року по 26 березня 2004 року та з 29 квітня 2004 року по 15 лютого 2005 року у співвідношенні один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Оскаржуваною ухвалою місцевого суду, яка була залишена без змін апеляційним судом, у задоволенні вказаного клопотання ОСОБА_7 було відмовлено в повному обсязі.
У касаційній скарзі з доповненнями засуджений висловлює незгоду з висновками, наведеними в оскаржуваних судових рішеннях, за якими його заяву про перегляд ухвали від 09 жовтня 2017 року за нововиявленими обставинами визнано необґрунтованою.
Колегія суддів вважає, що аргументи ОСОБА_7 про незаконність та необґрунтованість оскаржуваних судових рішень є невмотивованими з огляду на таке.
Питання про зарахування ОСОБА_7 строку попереднього ув`язнення до строку покарання було предметом неодноразового розгляду місцевим судом.
Як вбачається із матеріалів провадження у цій справі засуджений просив місцевий суд зарахувати йому у строк покарання строки попереднього ув`язнення з 16 лютого 2005 року по 04 травня 2005 року, з 05 серпня 2013 року по 14 жовтня 2013 року, з 14 листопада 2014 року по день постановлення ухвали з розрахунку один день перебування в установах попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Водночас оскаржуваною ухвалою від 22 травня 2020 року встановлено, що ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 09 жовтня 2017 року засудженому зараховано у строк відбутого покарання строк попереднього ув`язнення у період з 23 березня 2004 року по 26 березня 2004 року та з 29 квітня 2004 року по 15 лютого 2005 року у співвідношенні один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. В іншій частині клопотання відмовлено.