П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2023 року
м. Київ
справа № 621/2306/20
провадження № 51-931км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Зміївського районного суду Харківської області від 15 листопада 2013 року за ч. 1 ст. 121, ст. 71 КК,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК, і
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Зміївського районного суду Харківської області від 22 грудня 2021 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_7 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з дня взяття його під варту, а саме з 11 червня 2020 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Вирішено питання щодо речових доказів, а також інші питання, визначені кримінальним процесуальним законодавством.
Ухвалою Полтавського апеляційного судувід 17 листопада 2022 року змінено вирок місцевого суду: перекваліфіковано дії засудженого із ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК на ч. 2 ст. 125 КК та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки. На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_7 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 11 червня 2020 року з розрахунку, що одному дню тримання під вартою відповідають 2 дні обмеження волі. Постановлено вважати ОСОБА_7 таким, що відбув покарання повністю та звільнено останнього з-під варти негайно. У решті вирок місцевого суду було залишено без змін.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ОСОБА_7 та його співмешканкою ОСОБА_8 виник конфлікт на ґрунті ревнощів, в ході якого ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, ножем наніс потерпілій один удар в область грудної клітки ліворуч, чим спричинив ОСОБА_8 одне непроникаюче сліпе колото-різане поранення грудної клітки без ушкодження органів грудної порожнини, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження. Після спричинення потерпілій вказаного тілесного ушкодження ОСОБА_7 з місця вчинення злочину втік, а смерть ОСОБА_8 не настала з причин, які не залежали від його волі, оскільки останній було надано своєчасну медичну допомогу.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування касаційних вимог прокурор стверджує, що апеляційний суд:
- усупереч вимогам ст. 94 КПК не здійснив всебічного й повного дослідження усіх доказів, як кожного окремо, так і в сукупності з точки зору достатності й взаємозв`язку;
- не врахував конкретні обставини кримінального правопорушення, характер, локалізацію, силу удару, знаряддя вчинення злочину (довжину леза ножа), посткримінальну поведінку засудженого, а також характеризуючі дані про особу ОСОБА_7 ;
- усупереч вимог ст. 23 КПК здійснив переоцінку показань потерпілої та свідків без їхнього безпосереднього допиту;
- дійшов до передчасного висновку про відсутність у ОСОБА_7 умислу на заподіяння смерті потерпілій та необхідність кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 125 КК;
- вважає призначене ОСОБА_7 місцевим судом покарання м`яким та таким, що не відповідає конкретним обставинам справи, тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, що залишилося без уваги апеляційного суду;
- ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК.
У запереченняхна касаційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_6, яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_7, вважає її необґрунтованою та просить залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримала касаційну скаргу і просила її задовольнити, а засуджений та його захисник вважали ухвалу суду апеляційної інстанції законною та обґрунтованою, просили касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися.
Мотиви суду
Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення учасників судового провадження, перевірив матеріали кримінального провадження, наведені в касаційній скарзі доводи та дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Доводи касаційної скарги прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність колегія суддів вважає обґрунтованими.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, місцевий суд встановив фактичні обставини вчинення злочину, а також з дотриманням вимог статей 23, 94 КПК дослідив і оцінив усі наявні у матеріалах цього провадження докази, як кожен окремо, так і в їх сукупності та дійшов до висновку про наявність в діянні ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК, а саме закінченого замаху на умисне вбивство.
Місцевий суд в обґрунтування доведення винуватості ОСОБА_7 у вчиненні закінченого замаху на умисне вбивство ОСОБА_8 поклав ряд доказів, зокрема показання: