Постанова
Іменем України
29 червня 2023 року
м. Київ
справа № 461/3059/18
провадження № 61-20св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2,ОСОБА_3,
треті особи: державний нотаріус П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Кірілова Тетяна Миколаївна, Орган опіки та піклування при Галицькій районній адміністрації Львівської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Львівського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Шандри М. М., Крайник Н. П., Левика Я. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1 та його представники - ОСОБА_4 та адвокат Ситник С. О. звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: державний нотаріус П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Кірілова Т. М., Орган опіки та піклування при Галицькій районній адміністрації Львівської міської ради, про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири.
Вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1, який є власником квартири АДРЕСА_1, має психічні вади здоров`я, проте відмовляється від проходження психіатричного обстеження та лікування.
На початку 2017 року ОСОБА_1 зник з місця постійного проживання, а згодом стало відомо про те, що належна йому квартира АДРЕСА_1 приватизована і 25 травня 2017 року відчужена на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Після відчуження квартири ОСОБА_1 був знайдений працівниками поліції та допитаний в якості потерпілого у кримінальному провадженні, де пояснив, що не пам`ятає обставини її приватизації та підписання договору купівлі-продажу. В рамках кримінального провадження слідчим Галицького відділу поліції було призначено судово-психіатричну експертизу з метою встановлення дієздатності ОСОБА_1 .
Посилаючись на те, що на час вчинення правочину ОСОБА_1 страждав на психічне захворювання, не усвідомлював значення своїх дій і не міг керувати ними, фактично є недієздатною особою та, при цьому, був введений в оману відповідачами, позивач та його представники просили:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1, з однієї сторони, та ОСОБА_2, ОСОБА_3, з іншої сторони, 25 травня 2017 року, посвідчений державним нотаріусом П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Кіріловою Т. М. і зареєстрований у реєстрі за номером 3-970.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 06 жовтня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із недоведеності факту перебування ОСОБА_1 у стані, коли він не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, на час укладення оспорюваного правочину.
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 рішення Галицького районного суду м. Львова від 06 жовтня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1, з однієї сторони, та ОСОБА_2, ОСОБА_3, з іншої сторони, 25 травня 2017 року, посвідчений державним нотаріусом П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Кіріловою Т. М. і зареєстрований у реєстрі за номером 3-970.
Апеляційний суд виходив із того, що на час укладення оспорюваного правочину ОСОБА_1 не усвідомлював значення своїх дій і не керував ними, у зв`язку з чим визнав укладений ним договір купівлі-продажу недійсним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
30 грудня 2022 року представник ОСОБА_3 - адвокат Басюр Л. М. звернулася через систему "Електронний суд" до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року в справі № 463/2503/18, від 04 грудня 2019 року в справі № 450/2486/13-ц та постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року в справі № 369/1788/14-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішенні справи.
Покладений апеляційним судом у основу оскаржуваної постанови висновок судово-психіатричної експертизи від 06 квітня 2018 року про те, що ОСОБА_5 на момент вчинення щодо нього шахрайських дій (станом на 25 травня 2017 року) не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, зроблений без дослідження стану його психічного захворювання протягом певного часу, без дослідження та аналізу медичних документів, які б вказували на наявність у нього психічного захворювання на момент укладення договору купівлі-продажу. Експертиза не містить висновку про наявність у ОСОБА_5 саме стійкого, хронічного психічного розладу, а також даних про те, з якого саме часу у ОСОБА_5 це психічне захворювання виникло.
Не може бути підставою для врахування неналежного та не повного висновку експерта при ухваленні судового рішення і те, що іншим відповідачем не було оплачено призначену судом першої інстанції судово-психіатричну експертизу, оскільки це не звільняє сторону позивача від передбаченого статтею 81 ЦПК України обов`язку доводити свою позицію належними доказами.
Доводи інших учасників справи
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Галицького районного суду міста Львова цивільну справу № 461/3059/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: державний нотаріус П`ятої Львівської Державної нотаріальної контори Кірілова Тетяна Миколаївна, Орган опіки та піклування при Галицькій районній адміністрації Львівської міської ради, про визнання недійсним договору купівлі - продажу квартири.
Зупинено дію постанови Львівського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року до закінчення касаційного провадження.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Суди встановили, що 25 травня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, загальною площею 38,9 кв. м, яка складається з однієї житлової кімнати, й посвідчений державним нотаріусом П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Кіріловою Т. М.
За умовами договору продаж квартири вчинено за 310 954,00 гривень. Продавець своїм підписом під цим договором підтверджує отримання повного розрахунку за квартиру та відсутність грошових претензій до покупців.
Згідно з договором купівлі-продажу зазначена квартира належала продавцю на підставі свідоцтва про право власності, виданого 21 березня 2017 року Департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради на підставі наказу від 21 березня 2017 року № 195-Ж-Г, зареєстрованого 07 квітня 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер запису про право власності: 20088664, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1230857846101.
Відповідно до висновку експерта від 06 квітня 2018 року № 141, складеного на виконання постанови слідчого Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції (далі -Галицький ВП ГУ НП) у Львівській області від 14 березня 2018 року про призначення комплексної амбулаторної судово-психіатричної експертизи у рамках кримінального провадження від 27 травня 2017 року № 12017140050002276, ОСОБА_1 під час вчинення шахрайських дій відносно нього страждав хронічним психічним захворюванням у формі органічного шизофреноподібного розладу з вираженими когнітивними розладами та за своїм психічним станом не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. На момент проведення обстеження ОСОБА_1 також страждав хронічним психічним захворюванням у формі органічного шизофреноподібного розладу з вираженими когнітивними розладами та за своїм психічним станом не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду є посилання заявника на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року в справі № 463/2503/18, від 04 грудня 2019 року в справі № 450/2486/13-ц та постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року в справі № 369/1788/14-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені у статті 203 ЦК України.
За змістом статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 зроблено висновок про те, що недійсність договору як приватно-правова категорія покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту.