Постанова
Іменем України
28 червня 2023 року
м. Київ
справа № 554/9350/21
провадження № 61-11950 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - виконавчий комітет Полтавської міської ради;
третя особа - Управління майном комунальної власності міста Полтави;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 24 травня 2022 року у складі судді Гольник Л. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 12 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Прядкіної О. В. Бутенко С. Б., Обідіної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст заяви
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Полтавської міської ради, третя особа - Управління майном комунальної власності міста Полтави, про визнання рішення протиправним та його скасування, зобов`язання вчинити певні дії.
Позовна заява обґрунтована тим, що він є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 18 грудня 2019 року його було взято на квартирний облік складом сім`ї 4 особи через забезпеченість жилою площею нижче встановленого рівня.
Відповідно до витягу з протоколу від 30 березня 2021 року № Пр/01-05/04-01 засідання громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті Полтавської міської ради його зі складом сім`ї 4 особи знято з квартирного обліку при виконавчому комітеті Полтавської міської ради. Підставою для прийняття вказаного рішення послугувало те, що його дружині ОСОБА_2 у період з 04 червня 2015 року до 08 липня 2019 року на праві приватної власності на підставі договору дарування належала квартира АДРЕСА_1 . Вказаний договір дарування на підставі нотаріально посвідченого договору від 08 липня 2019 року було розірвано та поновлено реєстраційний запис про право власності на вказану квартиру за ОСОБА_3 .
Вважав таке рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки він має право на першочергове отримання житла, як інвалід війни, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 07 квітня 2021 року № 33 "Про затвердження протоколу від 30 березня 2021 року № Пр/01-05/04-01 засідання громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті Полтавської міської ради", згідно з яким його зі складом сім`ї 4 особи: ОСОБА_2 (дружина), ОСОБА_4 (син), ОСОБА_5 (дочка) знято з квартирного обліку при виконавчому комітеті Полтавської міської ради (пільговий список осіб з інвалідністю внаслідок війни); визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 30 березня 2021 року, оформлене пунктом 8 протоколу № Пр/01-05/04-01 засідання громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті Полтавської міської ради про зняття його зі складом сім`ї 4 особи з квартирного обліку при виконавчому комітеті Полтавської міської ради (пільговий список осіб з інвалідністю внаслідок війни); зобов`язати виконавчий комітет Полтавської міської ради поновити його зі складом сім`ї 4 особи на квартирному обліку з дати взяття на квартирний облік 18 грудня 2019 року та включити у пільговий список осіб з інвалідністю внаслідок війни, тобто зі збереженням часу та черги перебування на обліку з моменту первинної реєстрації.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 24 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 12 жовтня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суди виходили із того, що рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 30 березня 2021 року, оформлене пунктом 8 протоколу № Пр/01-05/04-01 засідання громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті Полтавської міської ради про зняття позивача разом з сім`єю з квартирного обліку, а також рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 07 квітня 2021 року № 33 про затвердження вказаного протоколу, є правомірними. При цьому суди виходили з положень статті 35 ЖК України, пункту 17 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, надання їм жилих приміщень в УРСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР та Української республіканської ради професіональних союзів від 11 грудня 1984 року № 470, та вважали, що дружина позивача свідомо погіршила умови проживання, що призвело до помилкового взяття сім`ї позивача на квартирний облік осіб, які потребують покращення житлових умов.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 24 травня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 12 жовтня 2022 року й ухвалити нове судове рішення, яким його позов задовольнити.
Підставами касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказував на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), а також на не дослідження належним чином зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу № 554/9350/21 із Октябрського районного суду м. Полтави.
У квітні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 червня 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій при вирішення справи помилково застосували положення статті 35 ЖК України, яка визначає підстави для відмови у взятті на квартирний облік, тоді як підстави для зняття з квартирного обліку передбачені статтею 40 ЖК України.
Вважає, що розірвання договору дарування квартири від 04 червня 2015 року між дарувальником ОСОБА_3 та обдарованою ОСОБА_2 не можна вважати штучним погіршенням житлових умов у розумінні статті 35 ЖК України, пункту 17 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, надання їм жилих приміщень в УРСР, адже у даному випадку при укладенні договору про розірвання договору дарування не відбулося переходу права власності від однієї особи до іншої, а було поновлено майнові права на квартиру дарувальника ОСОБА_3, що виникли на підставі договору купівлі-продажу від 25 березня 2008 року. Зняття його разом з сім`єю з квартирного обліку порушує їх житлові права та його право як інваліда війни на першочергове забезпечення жилою площею відповідно до вимог пункту 14 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від Управління майном комунальної власності міста Полтави, у якому заявник фактично підтримав доводи касаційної скарги ОСОБА_1 .
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 зі складом сім`ї з чотирьох осіб (він, дружина ОСОБА_2 та двоє дітей - ОСОБА_4, ОСОБА_5 ) на підставі рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 18 грудня 2019 року поставлений на квартирний облік та включений до пільгового списку осіб з інвалідністю внаслідок війни через забезпеченість жилою площею нижче встановленого рівня.
Рішенням від 30 березня 2021 року № Пр/01-05/04-01 громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті Полтавської міської ради, затвердженим рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради 07 квітня 2021 року № 33 (пункт 8), з метою вжиття заходів щодо усунення встановлених ОСОБА_6 порушень і недоліків та подальшого недопущення правопорушень і завдання збитків державі, ОСОБА_1 зі складом сім`ї 4 особи знято з квартирного обліку при виконавчому комітеті Полтавської міської ради (пільговий список осіб з інвалідністю внаслідок війни) (а. с. 14-15).
Підставою для зняття позивача з сім`єю з квартирного обліку послугувала та обставина, що дружина позивача - ОСОБА_2 до липня 2019 року була одноосібним власником трикімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 61,2 кв. м, житловою площею 47,7 кв. м, на підставі договору дарування від 04 червня 2015 року, укладеного зі своєю матір`ю - ОСОБА_3 та посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Удовіченко М. Ю.
08 липня 2019 року сторони зазначеного договору за взаємною згодою розірвали договір дарування від 04 червня 2015 року, після чого дружина позивача - ОСОБА_2 та мати - ОСОБА_7 з 25 листопада 2019 року зареєструвались за місцем реєстрації позивача (зареєстрований з 28 вересня 1994 року) у двокімнатній квартирі АДРЕСА_2 .
У квартирі АДРЕСА_3 з 04 липня 2019 року зареєстровані також син та дочка позивача. Власником квартири є сестра позивача - ОСОБА_8, разом з якою мешкає також її син ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отже, на житловій площі 26,7 кв. м станом на листопад 2019 року було зареєстровано 7 осіб, що дало підстави для взяття позивача на квартирний облік.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.