ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 918/434/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А., Сухового В. Г.,
секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,
за участю представників:
Комунального підприємства "Управління
майновим комплексом" Рівненської міської ради - не з`явився,
Виконавчого комітету Корецької міської ради - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Виконавчого комітету Корецької міської ради
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2023 (у складі колегії суддів: Саврій В. А. (головуючий), Коломис В. В., Миханюк М. В.)
та рішення Господарського суду Рівненської області від 01.11.2022 (суддя Торчинюк В. Г.)
у справі № 918/434/22
за позовом Комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради
до Виконавчого комітету Корецької міської ради
про стягнення заборгованості за договором оренди комунальної власності від 12.05.2021 № 87-О в сумі 86 433,29 грн
за зустрічним позовом Виконавчого комітету Корецької міської ради
до Комунального підприємства "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради
про визнання недійсним електронного аукціону та визнання недійсним договору оренди комунальної власності від 12.05.2021 № 87-О,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2022 року Комунальне підприємство "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради (далі - КП "Управління майновим комплексом") звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Виконавчого комітету Корецької міської ради про стягнення заборгованості в сумі 86 433,29 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано порушенням Виконавчим комітетом Корецької міської ради умов договору оренди майна, що належить до комунальної власності від 12.05.2021 № 87-О.
В подальшому Виконавчий комітет Корецької міської ради звернувся до Господарського суду Рівненської області з зустрічним позовом до КП "Управління майновим комплексом" про визнання недійсним електронного аукціону та визнання недійсним договору оренди комунальної власності від 12.05.2021 № 87-О.
Зустрічний позов обґрунтовано тим, що електронний аукціон проведено з порушенням вимог статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а тому договір оренди комунальної власності від 12.05.2021 № 87-О є недійсним.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 01.11.2022, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2023, первісний позов задоволено. Стягнуто з Виконавчого комітету Корецької міської ради на користь КП "Управління майновим комплексом" 86 433,29 грн заборгованості за договором оренди комунального майна від 12.05.2021 № 87-О та 2 481, 00 грн судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Не погоджуючись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у квітні 2023 року Виконавчий комітет Корецької міської ради подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2023 та рішення Господарського суду Рівненської області від 01.11.2022 скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні первісного позову та про задоволення зустрічного позову.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.05.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 918/434/22 за касаційною скаргою Виконавчого комітету Корецької міської ради на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2023 та рішення Господарського суду Рівненської області від 01.11.2022 з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України; касаційну скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14.06.2023.
06.06.2023 до Верховного Суду надійшло клопотання КП "Управління майновим комплексом" про розгляд касаційної скарги без участі його представника. Також КП "Управління майновим комплексом" у зазначеному клопотанні просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Сторони у судове засідання свої представників не направили.
Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.
Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення сторонам ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, клопотання КП "Управління майновим комплексом" про розгляд справи без участі його представника, відсутність заяв Виконавчого комітету Корецької міської ради щодо розгляду справи, а також те, що Виконавчий комітет Корецької міської ради як особа, яка подала касаційну скаргу, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, має цікавитись про стан відомого йому судового провадження (рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України"), явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представників сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.04.2021 КП "Управління майновим комплексом" Рівненської районної ради оголошено аукціон № UA-РS-2021-04-08-000005-1 про передачу в оренду нерухомого майна спільної власності територіальних громад Рівненського району - нежитлового приміщення, позначеного на поверховому плані № 22, 23 загальною площею 59,7 кв. м, розміщеного на першому поверсі в адміністративному будинку за адресою: площа Київська, 5, м. Корець.
За результатами аукціону №UA-РS-2021-04-08-000005-1, 12.05.2021 між КП "Управління майновим комплексом" Рівненської районної ради (орендодавець, балансоутримувач) та Виконавчим комітетом Корецької міської ради (орендар) укладено договір № 87-О оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, невід`ємною частиною якого є Умови.
Згідно з пунктом 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування майно - нежитлове приміщення, позначене на поверховому плані № 22, 23 загальною площею 59,7 кв. м, розміщене на першому поверсі в адміністративному будинку за адресою: площа Київська, 5, м. Корець.
Відповідно до пункту 3.1 договору орендна плата становить 10 001,00 грн на місяць (пункт 9 Умов), без податку на додану вартість. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
Орендар сплачує балансоутримувачу 100% орендної плати (пункт 16 Умов) щомісяця: до 15 числа, що настає за поточним місяцем оренди (пункт 3.3 договору).
Пунктами 3.5, 3.6 договору передбачено, що в день укладення цього договору або до цієї дати орендар сплачує орендну плату за 2 місяці (20 002,00 грн) (пункт 10 Умов) (авансовий внесок з орендної плати), на підставі документів, визначених у пункті 3.6 цього договору. Якщо цей договір укладено за результатами проведення аукціону, то підставою для сплати авансового внеску з орендної плати є протокол про результати електронного аукціону.
З метою виконання зобов`язань орендаря за цим договором, а також за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю до або в день підписання цього договору, орендар сплачує на рахунок орендодавця забезпечувальний депозит в розмірі 20 002, 00 грн, без податку на додану вартість (пункт 11 Умов) (пункт 4.5 договору).
Згідно з пунктом 7.2 договору протягом 10 робочих днів з дня укладення цього договору орендар зобов`язаний компенсувати балансоутримувачу витрати, пов`язані з проведенням незалежної оцінки майна, в сумі 180, 52 грн (пункт 6.3 Умов) (у разі понесення балансоутримувачем таких втрат). Балансоутримувач має право зарахувати частину орендної плати, що підлягає сплаті на користь балансоутримувача, в рахунок його витрат, пов`язаних із проведенням незалежної оцінки майна.
У акті приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 12.05.2021 сторони засвідчили, що об`єкт оренди повністю відповідає інформації, оприлюдненій в оголошенні про передачу його в оренду (інформаційному повідомленні/інформації про об`єкт оренди), а також розкритій на сайті Фонду державного майна України у Переліку відповідного типу або у Переліку договорів оренди державного нерухомого майна, щодо яких орендодавцем прийнято рішення про продовження терміну їх дії на аукціоні (пункт 3.2).
У подальшому, на підставі рішень Рівненської міської ради та Рівненської районної ради КП "Управління майновим комплексом" Рівненської районної ради було передано у комунальну власність територіальної громади м. Рівне зі зміною назви на КП "Управління майновим комплексом" Рівненської міської ради.
КП "Управління майновим комплексом" листом від 23.09.2021 № 251 повідомило Виконавчий комітет Корецької міської ради про дострокове припинення договору з 01.10.2021, у зв`язку з чим договір припинив свою дію з 01.10.2021, а 08.10.2021 орендоване нежитлове приміщення було передано орендарем.
КП "Управління майновим комплексом", звертаючись до суду із первісним позовом про стягнення заборгованості в сумі 86 433,29 грн, яка складається з 80 158,55 грн заборгованості з орендної плати та 6 274,74 грн неустойки, нарахованої за 8 днів прострочення повернення нежитлового приміщення, обґрунтувало свої вимоги неналежним виконанням Виконавчим комітетом Корецької міської ради зобов`язань за договором в частині сплати орендної плати та обов`язку повернення майна.
Виконавчий комітет Корецької міської ради звернувся до суду із зустрічним позовом до КП "Управління майновим комплексом" про визнання недійсним електронного аукціону та визнання недійсним договору оренди комунальної власності від 12.05.2021 № 87-О, мотивувавши свої вимоги тим, що електронний аукціон проведено з порушенням вимог статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", що є підставою для визнання недійсними як цього аукціону, так і договору оренди, укладеного за його результатами.
Задовольняючи первісний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, встановив порушення відповідачем зобов`язань за договором оренди, перевірив наданий позивачем розрахунок боргу та неустойки та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог КП "Управління майновим комплексом".
Разом з цим, відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що Виконавчим комітетом Корецької міської ради не надано належних та допустимих доказів на підтвердження підстав недійсності аукціону та договору оренди, укладеного за його результатами, а також не зазначено, у чому полягає порушення його прав, за захистом яких він звернувся.
У поданій касаційній скарзі Виконавчий комітет Корецької міської ради послався на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 910/12224/17, постановах Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 910/4446/19, від 19.12.2019 у справі № 923/220/19, від 05.08.2021 у справі № 160/5879/20, а також у рішенні Господарського суду Рівненької області від 02.11.2021 та постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2022 у справі № 918/523/21.
Також скаржник у касаційній скарзі послався на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, що є підставою для подання касаційної скарги відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України.
Крім того, Виконавчий комітет Корецької міської радим підставою касаційного оскарження судових рішень у справі, що розглядається, також зазначає пункт 4 частини 2 статті 287 ГПК України з огляду на наявність підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 3 статті 310 цього Кодексу, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази та необґрунтовано відхилив клопотання про витребування доказів, щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має гуртуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з частиною 1 статті 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк (пункт 10).
Відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України передбачено, що орендар зобов`язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частиною 1 статті 612 ЦК України).
Як встановлено судами попередніх інстанцій, протягом всього спірного періоду Виконавчий комітет Корецької міської ради не здійснював оплату за користування орендованим нежитловим приміщенням відповідно до договору оренди від 12.05.2021 № 87-О, КП "Управління майновим комплексом" скористалося своїм правом та надіслало відповідачу лист від 23.09.2021 № 251 про дострокове припинення договору, згідно з яким зазначений договір припинив свою дію 01.10.2021, а 08.10.2021 орендоване нежитлове приміщення було передано орендарем.
Згідно з частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини щодо використання відповідачем нежитлового приміщення протягом всього спірного періоду та наявності заборгованості по сплаті орендних платежів, урахувавши порушення відповідачем зобов`язань за договором оренди від 12.05.2021 № 87-О, перевіривши заявлений позивачем розрахунок заборгованості у розмірі 80 158,55 грн та неустойки у розмірі 6 274,74 грн, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про наявність підстав для задоволення первісних позовних вимог про стягнення з Виконавчого комітету Корецької міської ради заборгованості у розмірі 86 433,29 грн.
Разом з цим, судами попередніх інстанцій обґрунтовано не взято до уваги доводи Виконавчого комітету Корецької міської ради щодо неможливості користування орендованим нежитловим приміщенням у зв`язку з відсутністю будь-яких комунікацій, оскільки відповідно до акту приймання-передачі, складеного на виконання умов договору оренди та підписаного орендарем без зауважень, сторони підтвердили, що об`єкт оренди (нежитлове приміщення) повністю відповідає інформації, оприлюдненій в оголошенні про передачу його в оренду (технічний стан об`єкту оренди: забезпечено комунікаціями електромережі, водопроводу, каналізації, вентиляції, центрального опалення).
Щодо зустрічних позовних вимог Виконавчого комітету Корецької міської ради про визнання недійсним електронного аукціону №UA-РS-2021-04-08-000005-1 та визнання недійсним договору оренди від 12.05.2021 № 87-О, Верховний Суд зазначає таке.
Статтею 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що уповноважений орган управління - це орган, до сфери управління якого належить балансоутримувач.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" суб`єктами орендних відносин є: орендар, орендодавець, балансоутримувач, уповноважений орган управління, представницький орган місцевого самоврядування або визначені ним органи такого представницького органу, Кабінет Міністрів України або визначений ним орган державної влади.
Відповідно до пунктів "в", "г" частини 2 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями є органи, уповноважені представницькими органами місцевого самоврядування, - щодо єдиних майнових комплексів, нерухомого майна і споруд, майна, що не увійшло до статутного капіталу, яке перебуває у комунальній власності. Балансоутримувачі є орендодавцями, зокрема, щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 400 квадратних метрів на одного балансоутримувача, якщо менший розмір площі не встановлено рішенням представницького органу місцевого самоврядування - щодо об`єктів комунальної власності або галузевими особливостями оренди майна.
Відтак, чинним законодавством розмежовано повноваження уповноваженого органу управління та балансоутримувача при передачі в оренду об`єктів комунальної власності.
Отже, Законом України "Про оренду державного та комунального майна" визначено чіткий перелік нерухомого майна, орендодавцем якого є саме балансоутримувач.