1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 914/4092/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Бакуліна С. В., Вронська Г. О.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В. Б.,

представників учасників справи:

позивача - Лука Т. М.,

відповідача 1 - не з`явився,

відповідача 2 - Рісна Ю. Б.,

третьої особи 1 - Лука Т. М.,

третьої особи 2 - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Баличик Галини Михайлівни та ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Львівської області

у складі судді Петрашка М. М.

від 16.06.2022 та

на постанову Західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Зварич О. В., Бойко С. М., Гриців В. М.

від 30.01.2023

за позовом Фізичної особи - підприємця Баличик Галини Михайлівни

до Товариства з обмеженої відповідальністю "Латориця", Фізичної особи - підприємця Ходак Марії Володимирівни

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

про визнання недійсними договору про спільну сумісну діяльність № 27/08 від 03.09.2011 та договору оренди № 7 від 15.09.2011,

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду № 29.2-02/1391 від 21.06.2023 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 914/4092/21 у зв`язку із запланованою відпусткою судді Кондратової І. Д.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 21.06.2023 для розгляду справи № 914/4092/21 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н. М., судді: Бакуліна С. В., Вронська Г. О.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Фізична особа - підприємець Баличик Галина Михайлівна звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженої відповідальністю "Латориця", Фізичної особи - підприємця Ходак Марії Володимирівни про визнання недійсними договору про спільну сумісну діяльність № 27/08 від 03.09.2011 (зі змінами та доповненнями), укладеного між Товариством з обмеженої відповідальністю "Латориця" та Фізичною особою - підприємцем Ходак Марією Володимирівною, та договору оренди № 7 від 15.09.2011 (зі змінами та доповненнями), укладеного між Фізичною особою - підприємцем Баличик Галиною Михайлівною та Фізичною особою - підприємцем Ходак Марією Володимирівною.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 не мав права діяти від імені Товариства з обмеженої відповідальністю "Латориця" при укладенні договору про спільну сумісну діяльність, а Ходак Марія Володимирівна передавати приміщення в оренду, оскільки відсутні будь які рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженої відповідальністю "Латориця" щодо права розпорядження майном. За доводами позивача, договір про спільну сумісну діяльність, в тому числі всі зміни та доповнення до нього, підписані неуповноваженим представником Товариства, а отже є недійсними. Оскільки, за доводами позивача, підлягає визнанню недійсним договір про спільну сумісну діяльність, відповідно і договір оренди підлягає визнанню недійсним.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Латориця", затвердженого зборами учасників Товариства (протокол №5 від 26.02.2004 року), Товариство створене на підставі установчого договору між учасниками, є правонаступником прав та обов`язків Підприємства торгівлі "Либідь-2" і організації орендарів Підприємства торгівлі "Либідь-2".

Згідно з пунктом 3.1 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Латориця" учасниками Товариства є: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Товариство має право продавати і передавати іншим підприємствам та організаціям, громадянам, здавати в оренду, надавати у позику, передавати в безоплатне користування споруди, будинки, транспортні засоби, обладнання, устаткування, сировину та інші матеріальні цінності по спільному рішенню учасників (пункт 11.9 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Латориця").

Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.08.2011 у справі №13/188, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2011, повністю задоволено позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Латориця" та ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення зборів учасників Товариства. Визнано недійсним рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Латориця" від 15.03.2004, оформлене протоколом №6 (а.с.21-25, т.1).

При розгляді справи №13/188 суд встановив, що 15.03.2004 проведено загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Латориця" та створено одноособовий виконавчий орган Товариства шляхом обрання директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Латориця" Пилипціва І.В. (протокол №6 від 15.03.2004). На підставі зазначеного рішення Товариства з обмеженою відповідальністю "Латориця", директор Пилипців І.В. вніс усі необхідні відомості щодо обрання його директором державному реєстратору виконавчого комітету Львівської міської ради. Як вбачається із довідки про взяття на облік платника податків від 29.06.2004 №14986/28-1 та довідки №1187 з ЄДРПОУ від 16.07.2004 керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Латориця" зазначено ОСОБА_2 .

Рішення Господарського суду Львівської області від 02.08.2011 у справі №13/188 набрало законної сили 12.10.2011.

03.09.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Латориця" в особі директора Пилипціва І.В., який діє на підставі статуту (сторона-1) та Суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Ходак Марією Володимирівною (сторона-2) було укладено договір про спільну сумісну діяльність №27/08, відповідно до якого сторони зобов`язуються шляхом об`єднання своїх зусиль сумісно діяти з метою приведення приміщення по АДРЕСА_1, власником якого є сторона-1, у належний для експлуатації стан та забезпечення ефективного використання вказаного приміщення з метою отримання прибутку.

15.09.2011 між Суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Ходак Марією Володимирівною (орендодавець) та Суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Баличик Галиною Михайлівною (орендар) було укладено договір оренди №7, відповідно до якого орендодавець зобов`язується передати в оренду орендарю, а орендар в свою чергу зобов`язується прийняти в тимчасове платне користування приміщення загальною площею 100 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.06.2022 у справі № 914/4092/21, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.01.2023, в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду мотивовані тим, що позивачем не доведено обставин щодо порушення відповідачами його майнового права та інтересу, внаслідок укладення договору про спільну сумісну діяльність так і недоведено яким чином порушуються його права та інтереси договором оренди.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржники просять скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 16.06.2022 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 у справі № 914/4092/21 та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скаржники у якості підстав касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції зазначили пункти 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

- відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статей 16, 92, 98, 115, 203, 215, 316, 317, 319, 761 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах;

- судами необґрунтовано відхилено клопотання про витребування доказів (пункт 3 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, скаржники у касаційній скарзі посилаються на висновки Верховного Суду, які на їх думку, ухвалені у правовідносинах частково подібних із правовідносинами у справі, що переглядається. При цьому Фізична особа - підприємець Баличик Галина Михайлівна та ОСОБА_1 зазначають, що оскільки правовідносини у наведених постановах Верховного Суду є частково подібними до даних правовідносин, підставою касаційного оскарження ними обрано пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Фізична особа - підприємець Ходак Марія Володимирівна подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

27.06.2023 до Суду надійшло клопотання від представника ОСОБА_1 про долучення до матеріалів даної справи копії постанови Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 914/2405/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Латориця", ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства від 31.07.2020 №1/07, визнання недійсним статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Латориця", затвердженого у новій редакції за спірним протоколом від 31.07.2020 №1/07, визначення розміру частки у статутному капіталі товариства, а також солідарне стягнення з відповідачів моральної шкоди у розмірі 250000,00 грн. При цьому дане клопотання не містить обґрунтувань, яким чином обставини встановлені у справі № 914/2405/21 впливають на предмет доказування у справі № 914/4092/21, що переглядається. Разом з тим, Суд звертає увагу на те, що з огляду на межі касаційного перегляду, встановлені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5. Позиція Верховного Суду

Частина 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зміст статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України свідчить, що правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. Такі висновки, викладені також у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі №920/1771/14 та постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17), саме тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. mutatis mutandis висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц).


................
Перейти до повного тексту