ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 922/2502/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Вронська Г.О., Кібенко О.Р.,
за участю секретаря судового засідання - Крапивної А.М.
та представників
прокуратури: Янківський С.В.
Позивача -1: не з?явився
Позивача -2: не з?явився
Відповідача -1: не з?явився
Відповідача-2: Ісаєва К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2023
(головуючий - Гетьман Р.А., судді Склярук О.І., Терещенко О.І.)
та рішення Господарського суду Харківської області від 05.10.2021
(суддя - Жиляєв Є.М.)
у справі №922/2502/21
за позовом Керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі: 1)Харківської міської ради, 2)Північно-Східного офісу Держаудитслужби,
до 1) Управління екології та благоустрою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради,
2) Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради,
про визнання недійсним та скасування рішення тендерного комітету та визнання недійсним договору,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Керівник Салтівської окружної прокуратури м. Харкова (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі: Харківської міської ради (далі - позивач - 1) та Північно-Східного офісу Держаудитслужби (далі -Держаудитслужба, позивач - 2) з позовом до Управління екології та благоустрою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради (далі - департамент, відповідач - 1) та Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради (далі - КП"Харківзеленбуд", відповідач - 2) про:
- визнання незаконним та скасувати рішення тендерного комітету замовника Управління екології та благоустрою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради за оголошенням UA-2020-12-01-004970-C про прийняття рішення щодо наміру укласти договір про закупівлю послуг з прибирання об`єктів зеленого господарства (ДК 021:2015: 90610000-6 - послуги з прибирання та підмітання вулиць) з КП "Харківзеленбуд" Харківської міської ради, оформлене протоколом №8 від 01.02.2021;
- визнання недійсним договору №29 від 16.02.2021 укладеного між Управлінням екології та благоустрою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради та КП "Харківзеленбуд" Харківської міської ради щодо закупівлі послуг з прибирання об`єктів зеленого господарства (ДК 021:2015: 90610000-6 - послуги з прибирання та підмітання вулиць), припинивши його виконання на майбутнє.
2. Позов обґрунтовано тим, що департаментом при здійсненні закупівлі було порушено основні принципи здійснення закупівель, передбачені статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон). На думку прокурора, в розумінні статті 1 Закону, КП "Харківзеленбуд" і Департамент є пов`язаними особами, оскільки вони перебувають під спільним контролем їх засновника - Харківської міської ради, а КП "Харківзеленбуд" безпосередньо підпорядковане департаменту, який здійснює контроль над цим учасником процедури закупівель. Тобто, як вважає прокурор, відповідно до вимог пункту 7 частини 1 статті 17 Закону, замовник був зобов`язаний прийняти рішення про відмову в участі у процедурі закупівлі та відхилити тендерну пропозицію КП "Харківзеленбуд", що не було зроблено. Відтак недійсним є й договір, укладений за результатами незаконно проведеної закупівлі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.10.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2023, у позові відмовлено.
4. Рішення судів мотивовано тим, що судом встановлено відсутність підстав вважати пов`язаними відповідачів у справі, в розумінні положень п. 20 частини 1 ст. 1 Закону, а тому у департамента були відсутні підстави для відмови КП "Харківзеленбуд" в участі у процедурі закупівлі та відхилення його тендерної пропозиції, отже відсутні підстави для задоволення вимог про визнання незаконним та скасувати рішення тендерного комітету. Щодо вимог про визнання недійсним договору закупівлі, суди вказали на те, що оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту необхідно встановити його ефективність, для цього, в даному випадку необхідно визначити наслідки визнання договору недійсним для держави, в інтересах якої подано позов, та з`ясувати яким чином будуть відновлені права держави, зокрема проведенням реституції. Зважаючи на те, що предметом оспорюваного договору були послуги (прибирання та підмітання вулиць), тобто виконані за договором послуги неможливо повернути, отже, отримане за недійсними правочином сторона повинна відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Такого відшкодування прокурором не заявлялось у позовних вимогах. Водночас, оскільки відсутні підстави для визнання недійсним рішення тендерного комітету, прокурором не наведено інших підстав для визнання недійсним рішення тендерного комітету, відсутні підстави для визнання недійсним договору про надання послуг, припинивши його виконання на майбутнє.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
5. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати прийняті у справі судові рішення, та прийняти нове рішення про задоволення позову.
6. Скаржник у касаційній скарзі посилаючись на п. 1 частини 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що судами прийнято рішення без урахування висновків Верховного Суду, викладеного у постановах від 10.06.2021 у справі № 910/114/19, від 27.03.2020 у справі № 905/1250/18, від 24.05.2022 у справі № 922/2629/21. При цьому судами неправильно застосовано положення п. 19 ч. 1 ст. 1, п. 7 ч. 1 ст. 17, п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону та положення ст.ст. 15, 16, 203, 215 Цивільного кодексу України.
7. Крім того, прокурор, зазначає що позовна вимога про визнання недійсним виконаного договору без одночасного звернення з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ст. 216 Цивільного кодексу України, є належним способом захисту порушеного права, і фактичне виконання правочину не перешкоджає визнанню його недійсним. При цьому, прокурор посилається на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 18.10.2022 у справі № 916/2519/21, від 31.05.2022 у справі № 918/1187/20, від 07.06.2022 у справі № 922/1413/21, від 09.06.2022 у справі № 913/140/21, від 12.07.2022 у справі № 906/578/21.
8. Посилаючись на п. 3 частини 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник вказує на відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування положень п. 19 ч. 1 ст 1, п. 7 ч. 1 ст. 17, п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону.
9. Посилаючись на п. 4 частини 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, ст.ст. 13, 79, 86 ч. 5 236 Господарського процесуального кодексу України, щодо всебічного, повного, об`єктивного, належного дослідження всіх обставин справи та надання їм належної правової оцінки для правильного вирішення спору. При цьому судами не враховано правових висновків, викладених у постанові від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
10. КП "Харківзеленбуд" у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на безпідставність доводів та вимог касаційної скарги прокурора, вказує на те, що наведені прокурором у касаційній скарзі постанови Верховного Суду з правовими висновками не є подібними до правовідносин у даній справі, водночас КП "Харківзеленбуд" зазначає про законність і обґрунтованість судових рішень у справі, а тому просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою, а судові рішення у справі залишити без змін.
11. Харківська міська рада у своєму відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги та вказуючи на те що, доводи скарги прокурора ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що прокурором під час опрацювання розміщеної на офіційному веб-порталі публічних закупівель "Рrоzоrrо" інформації щодо проведених процедур публічних закупівель товарів, робіт та послуг розпорядниками бюджетних коштів встановлено, що департаментом, 01.12.2020, на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (https://prozorro.gov.ua) розміщено оголошення про проведення відкритих торгів UА-2020-12-01-004970-с про закупівлю послуг з прибирання об`єктів зеленого господарства (ДК 021:2015: 90610000-6 - послуги з прибирання та підмітання вулиць). Очікувана вартість становила 62.000.000,00 грн. Джерелом фінансування є кошти місцевого бюджету.
13. За результатами розгляду тендерних пропозицій 18.01.2021 до аукціону допущено двох учасників КП "Харківзеленбуд" та ТОВ "Системи прогресивної очистки".
14. 25.01.2021 здійснено розкриття тендерних пропозицій та визначено переможцем КП "Харківзеленбуд", у зв`язку з поданням економічно вигіднішої пропозиції вартістю 58.590.270,00 грн.
15. Відповідно до п.2 рішення 2 сесії 8 скликання Харківської міської ради №28/20 від 30.12.2020 "Про правонаступництво Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради" Управління екології та благоустрою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради визнано правонаступником Департаменту комунального господарства Харківської міської ради щодо виконання функцій розпорядника бюджетних коштів, замовника, прав та обов`язків за процедурою публічних закупівель за доглядом за об`єктами зеленого господарства (UА-2020-12-01-004970-с, ДК 021:2015: 90610000-6 - послуги з прибирання та підмітання вулиць (прибирання об`єктів зеленого господарства).
16. Тендерним комітетом департаменту у протоколі розкриття тендерних пропозицій зазначено, що - Спеціалізоване комунальне підприємство "Харківзеленбуд" відповідає кваліфікаційним критеріям, підстави відмови в участі, згідно до ст.17 Закону, відсутні та згідно протоколу засідання тендерного комітету Управління екології та благоустрою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради №9 від 01.02.2021 прийнято рішення щодо наміру укласти договір з КП "Харківзеленбуд" ХМР.
17. В подальшому департаментом та КП "Харківзеленбуд" укладено договір №29 від 16.02.2021 (далі- договір) щодо закупівлі послуг з прибирання об`єктів зеленого господарства (ДК 021:2015: 90610000-6 - послуги з прибирання та підмітання вулиць).
18. Відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 3.1., 3.4., 11.1 договору, виконавець зобов`язується у 2021 році надати замовнику послуги, зазначені в Переліку (Додатку №1), а замовник - прийняти і оплатити такі послуги. Найменування послуги - ДК 021:2015: 90610000-6 - послуги з прибирання та підмітання вулиць (прибирання об`єктів зеленого господарства). Ціна цього договору становить - 58.590.270,00 грн, в тому числі ПДВ (20%) - 765.045,00 грн. Джерело фінансування - кошти міського бюджету міста Харкова. Цей договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами взаємних зобов`язань.
19. Крім того, додатковою угодою №1 від 16.02.2021 внесено зміни до п.п. 1.2., 3.1., 3.4., 4.2., підпункт 6.4.3.2. пункту 6.4. та викладено в новій редакції калькуляцію (Додаток №5) договору, а саме: Найменування послуги - ДК 021:2015: 90610000-6 - послуги з прибирання та підмітання вулиць (прибирання об`єктів зеленого господарства. Ціна цього договору становить - 53.385.909,58 грн, в тому числі ПДВ (20%) - 889.7651,60 грн. Джерело фінансування - кошти бюджету Харківської міської територіальної громади. Розрахунку за надані послуги здійснюються замовником по мірі надходження коштів з бюджету Харківської міської територіальної громади в межах відповідних бюджетних асигнувань. Такі умови фінансування виключають пред`явлення штрафних санкцій щодо оплати послуг. Виконавець має право залучати до надання послуг співробітників в обсязі менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю, погодивши це питання з замовником.
Позиція Верховного Суду
20. Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора та представника відповідача - 2, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, та заперечення, викладені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
21. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
22. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
23. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
24. Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
25. Відповідно до частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
26. У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.
27. Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.
28. Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
29. Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі визнання недійсним правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
30. Як зазначалось предметом спору у даній справі є вимоги прокурора про визнання незаконним та скасувати рішення тендерного комітету замовника департамента про прийняття рішення щодо наміру укласти договір про закупівлю послуг з прибирання об`єктів зеленого господарства з КП "Харківзеленбуд", та визнання недійсним договору укладеного між департаментом та КП "Харківзеленбуд" щодо закупівлі послуг з прибирання об`єктів зеленого господарства, припинивши його виконання на майбутнє.
31. Судами у справі встановлено, що оспорюваний договір фактично виконано сторонами договору.
32. У касаційній скарзі прокурор, зокрема, вважає, що позовна вимога про визнання недійсним виконаного договору без одночасного звернення з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ст. 216 Цивільного кодексу України, є належним способом захисту порушеного права. Так, прокурор зазначає, що фактичне виконання правочину не перешкоджає визнанню його недійсним. При цьому, прокурор посилається на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 18.10.2022 у справі № 916/2519/21, від 31.05.2022 у справі № 918/1187/20, від 07.06.2022 у справі № 922/1413/21, від 09.06.2022 у справі № 913/140/21, від 12.07.2022 у справі № 906/578/21.
33. Вказані доводи скаржника є безпідставними зважаючи на наступне.
34. Постановою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2023 у справі № 905/77/21 було уточнено правовий висновок, викладений у постанові у справі № 906/1061/20, з метою урахування актуальних правових висновків, сформульованих в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19, від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц, щодо визнання недійсним виконаного договору.
35. Так, у постанові у справі № 905/77/21 зазначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Однак якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 Господарського процесуального кодексу України).
Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20. Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).
Визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у частині 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).
Аналогічні правові висновки сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19.
Отже, у разі, якщо на виконання оспорюваного правочину товариством сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини 1 статті 216, статті 387, частин 1, 3 статті 1212 Цивільного кодексу України).
36. З урахуванням вищезазначеного, Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 905/77/21 узагальнив, що: "позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.
Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.