ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2023 року
м. Київ
справа №819/1330/17
адміністративне провадження № К/9901/24740/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
суддя-доповідач - Стародуб О.П.
судді: Єзеров А.А., Кравчук В.М.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.09.2017 (суддя - Данилевич Н.А.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 (головуючий суддя - Кушнерик М.П., судді: Мікула О.І., Курилець А.Р.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, третя особа - Литячівська сільська рада Заліщицького району Тернопільської області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішень виконуючого обов`язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Мартинюка В.А. № К-3382/0-1132/6-17 від 10.05.2017 та № К-5052/0-1714/6-17 від 26.06.2017 про відмову у наданні йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,500 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території с. Литячі Заліщицького району Тернопільської області;
- зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області повторно розглянути клопотання позивача та прийняти рішення про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,500 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території с. Литячі, Заліщицького району, Тернопільської області.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.04.2017 позивач звернувся із клопотанням до відповідача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,5000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території с. Литячі, Заліщицького району, Тернопільської області.
До заяви, зокрема, додано копії паспорта, ідентифікаційного коду та викопіювання із публічної кадастрової карти України.
За результатами розгляду зазначеного клопотання відповідач листом № К-3382/0-1132/6-17 від 10.05.2017 відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з мотивів того, що земельна ділянка, на яку претендує позивач, віднесена до земель загального користування, а відповідно до статті 83 ЗК України землі загального користування належать до земель, які не можуть передаватися у приватну власність
19.05.2017 позивач повторно звернувся із заявою до відповідача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,5000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території с. Литячі, Заліщицького району, Тернопільської області.
За результатами повторного розгляду клопотання позивача листом № К-50520/0-1714/6-17 від 26.06.2017 відповідач відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Зазначено, що у листі № К-3382/0-1132/6-17 від 10.05.2017 повідомлено, що земельна ділянка, на яку позивач претендує, віднесена до земель загального користування. Землі загального користування населених пунктів відносяться до земель (державної) комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність.
Не погодившись із вказаними відмовами відповідача, позивач звернувся до суду.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.09.2017 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення виконуючого обов`язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Мартинюка В.А. № К-3382/0-1132/6-17 від 10.05.2017 та № К-5052/0-1714/6-17 від 26.06.2017 про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,500 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території с. Литячі Заліщицького району Тернопільської області.
Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,500 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території с. Литячі, Заліщицького району, Тернопільської області.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до положень ЗК України до земель загального користування державної форми власності, які не можуть передаватись у приватну власність, заборон не встановлено. Тому, відповідач протиправно відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту з тих підстав, що земельна ділянка, на яку претендує позивач, відноситься до земель загального користування, які не можуть передаватися у приватну власність.
Також, суд першої інстанції зазначив, що не вбачає підстав для задоволення вимог позивача про зобов`язання відповідача про прийняття відповідного рішення, оскільки адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не повинен втручатись у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.09.2017 скасовано та постановлено нову, якою в задоволенні позову - відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно матеріалів Проекту визначення земель колективної власності селянської спілки імені Лесі Українки земельна ділянка належала до земель колективної власності загального користування (пасовище) і у подальшому, за рішенням власників земельних часток (паїв), в процесі розпаювання земель селянської спілки вилучена з складу земель, які паювались, внаслідок чого відбулось зменшення розміру земельної частки (паю) кожного члена селянської спілки, що відображено у Проекті землеустрою щодо організації території земельних часток (паї) колишньої селянської спілки ім. Л. Українки с. Литячі на території Литячівської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області, переведена до земель загального користування (під пасовище), тобто є загальнодоступною для всіх суб`єктів.
Згідно статті 5 Земельного кодексу України (в редакції 1992 року) землі загального користування колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів та акціонерних товариств, що ліквідуються або збанкрутіли, передаються у відання відповідних місцевих Рад народних депутатів.
За результатами проведених на території Заліщицького району Тернопільської області у 2013 році робіт з інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, сформовано технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Литячівської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області, яка затверджена розпорядженням голови Заліщицької районної державної адміністрації від 15.11.2013 № 468-од і земельна ділянка, яку позивач бажає отримати у власність, відображена ділянкою під №7 - землі загального користування (пасовище) і перед початком інвентаризації та після її проведення залишилась у землях загального користування, а тому колегія суддів погодилась з твердженнями представника відповідача, що змін щодо категорії земель, угідь та правового статусу земельної ділянки в результат інвентаризації не відбулось і така земельна ділянка виділена для об`єктивної необхідності - загального випасання худоби.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача прийняти відповідне рішення, а суд апеляційної інстанції неправомірно відмовив у задоволенні позовних вимог.
Зокрема, покликається на те, що право діяти на власний розсуд чітко пов`язано з можливістю самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів конкретного рішення, тобто прийняття одного рішення із декількох його можливих варіантів, а не із двох, можливих рішень. Ці варіанти одного конкретного рішення неодмінно мають бути позитивними, а не "задовольнити" або "відмовити". В такій ситуації втручання суду у дискреційні повноваження (вільний розсуд) немає, а є прямий обов`язок відповідача здійснити певні дії, а відмова в даному випадку буде незаконною.
Також позивач покликається на те, що судом апеляційної інстанції не було враховано його доводи, що земельна ділянка кадастровий номер 6122085600:01:001:0981 площею 1,9451 га є державної форми власності, а не комунальної. У зв`язку з чим, відповідач помилково застосував положення статті 83 ЗК, відповідно до якої до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі загального користування населених пунктів. При цьому, статтею 84 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність щодо земель загального користування, будь-яких заборон немає.