ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2023 року
м. Київ
справа № 440/8449/22
адміністративне провадження № К/990/14709/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Коваленко Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2023 (головуючий суддя - Мінаєва О.М., судді - Калиновський В.А., Кононенко З.О.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо ненарахування та невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням проведених виплат.
Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 покликався на те, що після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 № 3-р/2020 він набув право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як особа з інвалідністю внаслідок війни 2 групи в розмірі встановленому ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону №367-ХIV, тобто восьми мінімальних пенсій за віком.
Водночас, на час виплати щорічної разової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та постанова Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №540. Проте, відповідач при здійсненні виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік неправомірно застосував постанову Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №540, а не Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", який має вищу юридичну силу.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами встановлено, що позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни другої групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
У 2022 році позивачу проведено виплату грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону №367-ХIV, у розмірі 3906,00 грн.
Листом від 31.08.2022 відповідач повідомив позивачу, що виплата разової допомоги до 5 травня проведена у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №540, який для осіб з інвалідністю внаслідок війни 2 групи становив 3906,00 грн.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2022 позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не нарахування та невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням проведених виплат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 відновлено дію частини п`ятої статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Покликаючись на те, що Закон № 3551-XII має вищу юридичну силу, суд першої інстанції дійшов висновку, що разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році повинна виплачуватися у розмірі, встановленому частиною п`ятою статті 13 Закону №3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2023 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області задоволено.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2022 скасовано.
Прийнято постанову, якою відмовлено в задоволенні позову позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, враховуючи положення ст. 64 Конституції України, ч. 2 ст. 20 Закону № 389-VІІІ, ч. 7 ст. 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України, а також введення в Україні воєнного стану та застосовуючи висновки Верховного Суду у справі № 580/2869/22 до правовідносин цієї справи, дійшов висновку, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня має здійснюватися у розмірах, визначених в додатку до Порядку, затвердженого Постановою № 540.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позивач не погодився з рішенням суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нову постанову про скасування постанови суду апеляційної інстанції та про залишення без змін рішення суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження позивач покликається на необхідність відступу від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі №580/2869/22 щодо застосування положень ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ч.2 ст.20 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", ч.7 ст.20 та абз. 3 п.п.2 п. 22 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та Порядку №540 у подібних правовідносинах щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі, визначеному Порядком використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань.
Також зазначає, що до спірних правовідносин у справі, що розглядається, не можуть бути застосовані нормативно-правові акти органів державної влади, які обмежують права і пільги ветеранів війни, які передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", оскільки вони є такими, що суперечать ст.17, ч.3 ст.22 Конституції України та спеціальному законодавству, а застосуванню підлягають положення ст.13 вищевказаного закону.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача не надходив.