ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2023 року
м. Київ
справа № 460/22765/22,
адміністративне провадження № К/990/15090/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінтер-Авто" на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року (головуюча суддя Недашківська К.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Улицький В.З., судді - Кузьмич С.М., Матковська З.М.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінтер-Авто" до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішень та картки відмови,
установив:
У липні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спрінтер-Авто" (далі за текстом - ТОВ "Спрінтер-Авто", Товариство) звернулось до суду з позовом до Рівненської митниці (далі за текстом - Митниця), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості UA204000/2022/000118/1 від 18 липня 2022 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2022/000136 від 18 липня 2022 року та рішення від 06 вересня 2022 року №7.13-2/15/13-15/4872.
Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство вказувало, що до митного оформлення товару ним надано усі належні документи, що підтверджували числові значення митної вартості товару за ціною договору, натомість відповідачем не мотивовано наявності сумнівів щодо повноти і достовірності заявлених числових показників митної вартості. Окрім того, на думку позивача, текст спірного рішення про коригування митної вартості товару не містить опису неможливості застосування методів визначення митної вартості почергово, а лише містить загальне формулювання щодо неможливості їх використання. Також, позивач зазначав, що наявність у митного органу інформації про вартість аналогічного транспортного засобу згідно з сайтом https://mobile.de чи іншого інтернет ресурсу, не свідчить та не може свідчити про факт навмисного заниження вартості товару.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року, Товариству відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Товариство звернулось із касаційною скаргою, у якій просить скасувати означені рішення й прийняти нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі, скасувати рішення про коригування митної вартості та картку відмови у прийняття митної декларації.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами (судом) норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадках, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України).
На обґрунтування доводів касаційної скарги її заявник посилається на те, що суди попередніх інстанцій при розгляді справи досліджували виключно питання наявності/відсутності підстав для визначення митної вартості товару з огляду на допущені представником декларанта помилки при заповнення митної декларації, проте, не перевірили джерел інформації, які використовувались митним органом при визначення бази оподаткування митом, з огляду на заявлені позивачем доводи щодо недопустимості таких доказів. При цьому, позивач звертав увагу в судах попередніх інстанцій на різницю між транспортним засобом, заявленим до митного оформлення, та транспортним засобом, використаним митним органом для порівняння.
У розвиток таких доводів позивач, у світлі заявленої підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 49, пункту 4 частини другої статті 55, пункту 7 частини третьої статті 64 Митного кодексу України (далі - МК України), статті VII пункту 2 (а) Генеральної угоди по тарифам і торгівлі 1947 року у подібних правовідносинах, а саме - щодо законності використання митним органом цінової інформації щодо транспортного засобу, розміщеної на рекламному вебсайті mobile.de як джерела інформації для визначення митної вартості товару та бази оподаткування митом.
Також, позивач звертає увагу на неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 07 серпня 2018 року у справі №0870/4806/12 (щодо законності встановлення складу податкового правопорушення на підставі припущень фіскального органу) та від 20 березня 2018 року у справі №804/939/16 (щодо законності нарахування платнику податкових зобов`язань на підставі податкової інформації).
У відзиві на касаційну скаргу Митниця просить залишити оскаржувані рішення судів без змін як законні й обґрунтовані, а скаргу позивача- без задоволення, повністю поділяючи мотиви, з яких виходили суди при вирішенні спору. Окрім того, у судах попередніх інстанцій доводи Митниці зосереджувались на тому, що під час опрацювання поданих декларантом документів посадовими особами митниці встановлено, що заявлений до митного оформлення транспортний засіб є ізотермічним фургоном та додатково обладнаний холодильною установкою, відтак, митницею було цілком обґрунтовано використано інформацію про вартість пропозиції реалізації аналогічного за технічними характеристиками спеціально обладнаного транспортного засобу, розміщеної в мережі Інтернет.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
За встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи між Компанією "PH GROUP VEHICLES LTD" (Об`єднане Королівство Великої Британії), продавець, та ТОВ "Спрінтер-Авто", покупець, укладений контракт №07/20 від 05 березня 2021 року на постачання покупцю автомобілів легкових нових та вживаних, тягачів, тракторів і тракторних агрегатів нових та вживаних, мікроавтобусів та автобусів нових та вживаних, причепів, напівпричепів нових та вживаних, спеціалізованої сільськогосподарської техніки нової та вживаної, мотоциклів, квадроциклів нових та вживаних, кемпінгів та автомобільних будинків для тимчасового проживання.
За умовами контракту, ціни на товар будуть зазначені в інвойсі (інвойсах). Покупець здійснює оплату вартості окремої поставки товару, обумовленої сторонами, протягом 180 календарних днів з моменту поставки. Товари поставляються на умовах DAP: м. Рівне, Україна, згідно правилами "Інкотермс 2010".
01 червня 2022 року між сторонами контракту укладений додатковий договір, яким обумовлено, що товари будуть поставлені на умовах FCA: м. Лондон, Велика Британія, згідно з правилами "Інкотермс 2010".
З метою митного оформлення товару декларантом подана митна декларація (далі за текстом - МД) від 14 липня 2022 року №UA204020/2022/227938 на вантажний автомобіль марки "MERCEDES-BENZ", модель "SPRINTER 513 CDI", 2015 року. Згідно з МД вартість транспортного засобу становить 3450,00 GBP + 350,00 GBP (вартість транспортування) = 3800,00 GBP. Вартість товару визначена за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
За результатами опрацювання МД Митниця дійшла висновку, що надані до митного оформлення документи мітили розбіжності та неточності, у зв`язку з чим декларанту було запропоновано надати додаткові документи.
18 липня 2022 року декларантом подано до Митного поста "Рівне" лист з додатковими документами.
Того ж дня Митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів UA204000/2022/000118/1, яким вартість заявленого до митного оформлення транспортного засобу визначено другорядним методом визнання митної вартості - резервним, та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2022/000136, якою повідомлено про відмову у прийнятті митної декларації.
Відмовляючи у задоволенні позову суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що у митного органу були наявні правові підстави для витребування у декларанта додаткових документів з огляду на установлення факту недостовірності заявлених до митного оформлення відомостей щодо повноти декларування складових митної вартості товару. Декларант у процедурі проведення консультацій з митним органом мав можливість надати митному органу запитувану інформацію щодо ідентичних чи подібних товарів для застосування методів визначення митної вартості автомобіля, проте таких дій не вчинив.
За приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи та у розрізі заявлених скаржником підстав касаційного оскарження, колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.
Відповідно до статті 49 МК України (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За приписами статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, серед іншого, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою означеної статті окреслено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, а частиною третьою обумовлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (згідно з переліком).
Згідно зі статтею 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Статтею 57 МК України визначено методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту.
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.