ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2023 року
м. Київ
справа № 600/1424/20-а
адміністративне провадження № К/990/13508/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді - Желтобрюх І.Л., суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мамаївський агропромисловий комбінат" на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2023 року (головуючий суддя - Граб Л.С., судді - Смілянець Е.С., Сторчак В.Ю.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мамаївський агропромисловий комбінат" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
установив:
У вересні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мамаївський агропромисловий комбінат" (далі - ТОВ "Мамаївський агропромисловий комбінат", Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі - ГУ ДПС у Чернівецькій області), в якому просило: визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Чернівецькій області щодо ненадання висновку про повернення ТОВ "Мамаївський агропромисловий комбінат" надміру сплаченого податку на додану вартість у розмірі 1000000,00 грн; зобов`язати ГУ ДПС у Чернівецькій області підготувати та направити до казначейства разом з іншими передбаченими законодавством документами висновок органу про повернення ТОВ "Мамаївський агропромисловий комбінат" надміру сплаченого податку на додану вартість у розмірі 1000000,00 грн.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2021 року, позов Товариства задоволено в повному обсязі.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року встановлено ГУ ДПС у Чернівецькій області 15-денний строк для подання звіту про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року у справі №600/1424/20-а.
У подальшому ТОВ "Мамаївський агропромисловий комбінат" звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду із заявою про застосування наслідків неподання звіту про виконанням судового рішення, в якій просило накласти на керівника ГУ ДПС у Чернівецькій області штраф у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно зі статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за невиконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року впродовж одинадцяти місяців.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 року застосовано до начальника ГУ ДПС у Чернівецькій області Шпака В.П. захід процесуального примусу у вигляді штрафу; накладено на начальника ГУ ДПС у Чернівецькій області ОСОБА_1 у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49620,00 грн; половину суми штрафу у розмірі 24810,00 грн стягнуто на користь ТОВ "Мамаївський агропромисловий комбінат"; половину суми штрафу у розмірі 24810,00 грн стягнуто до Державного бюджету України.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2022 року ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 року визнано нечинною, а провадження у справі за заявою ТОВ "Мамаївський агропромисловий комбінат" про застосування наслідків неподання звіту про виконанням судового рішення - закрито. Обираючи такий процесуальний наслідок суд апеляційної інстанції виходив з того, що станом на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ГУ ДПС у Чернівецькій області виконано рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року у справі №600/1424/20- а, відтак, на думку суду, відсутні підстави для накладення штрафу на керівника ГУ ДПС у Чернівецькій області за невиконання рішення суду.
Постановою Верховного Суду від 30 листопада 2022 року скасовано постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2022 року, а справу направлено для продовження розгляду до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2023 року скасовано ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 року.
Не погоджуючись з рішенням Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2023 року, Товариство звернулось із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалене апеляційним судом рішення й залишити в силі ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 року.
Підставами касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
В аспекті заявленої підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, позивач звертає увагу на застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку, висловленого Верховним Судом у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №361/2109/17. Зокрема, у згаданому рішення касаційний суд зазначив: "специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює та яким не забезпечено виконання судового рішення у встановлений строк. Правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, пов`язані з невиконанням судового рішення в цій справі. За своєю правовою природою накладення судом штрафу за не виконання рішення суду є заходом процесуального примусу, передбаченого статтею 144 КАС України, з метою спонукання відповідних осіб до добросовісного виконання процесуальних обов`язків, зокрема, в частині накладеного судом обов`язку щодо подання звіту про виконання рішення суду, що обумовлено обов`язковістю виконання судового рішення як важливої складової права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтями 14 та 370 КАС України.".
У світлі заявленої підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, позивач висловлює намір щодо відступу від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 30 квітня 2020 року у справі №804/2076/17, та застосованого судом апеляційної інстанції. У наведеному рішенні Верховний Суд вказав, що наявність самого лише факту відсутності певного результату не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність.
Окрім викладеного, позивач звертає увагу на нерелевантність до спірних правовідносин застосованих судом апеляційної інстанції постанов Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 та від 01 лютого 2022 року у справі №420/177/20, оскільки такі рішення ухвалені за інших, не подібних правовідносин.
Заявник зазначає, що апеляційний суд, установивши подання ГУ ДПС у Чернівецькій області звіту на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року, не врахував, що такий жодним чином не вплинув на виконання рішення суду, натомість, рішення було виконане лише у серпні 2022 року.
Посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права позивач звертає увагу на те, що суд всупереч пункту 2 частини першої статті 315 КАС України не ухвалив нового судового рішення за результатами розгляду заяви Товариства про встановлення судового контролю (застосування штрафу), та не зазначив про це у мотивувальній та резолютивній частинах свого рішення.
Окрім викладеного, позивач просить здійснити розподіл судових витрат за наслідками касаційного перегляду справи.
У відзиві на касаційну скаргу контролюючий орган просить залишити оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції без змін як законне й обґрунтоване, а скаргу Товариства - без задоволення, повністю підтримуючи висновки й мотиви, з яких виходив суд при ухваленні рішення. Вказує, що матеріали справи містили докази вжиття ГУ ДПС у Чернівецькій області вичерпних заходів, спрямованих на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року, втім, такі не були взяті до уваги судом першої інстанції при розгляді заяви Товариства про застосування наслідків неподання звіту про виконанням судового рішення. Також, звертає увагу, що судом першої інстанції не було встановлено умислу в діях податкового органу в невиконанні рішення окружного суду, ухваленого на корить позивача.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
Особливості судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах регламентовано статтею 382 КАС України.
За змістом указаної норми суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
Ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.