РІШЕННЯ
Іменем України
27 червня 2023 року
м. Київ
справа №990/73/23
адміністративне провадження № П/990/73/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів: Радишевської О.Р., Кашпур О.В., Шевцової Н.В., Мацедонської В.Е.,
за участю:
секретаря судового засідання - Часник А.О.,
представника позивача - Шадріна О.С.,
представника відповідача - Белінської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
У квітні 2023 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Шадріна О.С. звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним і скасування рішення від 23 березня 2023 року №247/0/15-23 "Про визнання відсутності порушення вимог щодо несумісності начальником відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3".
Позов обґрунтував тим, що висновок Вищої ради правосуддя про відсутність порушення вимог щодо несумісності прокурором ОСОБА_3, який у 2018 році, перебуваючи на цій посаді, отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, суперечить положенням Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 14 квітня 2021 року у справі №826/9606/17. Зазначив, що оскаржуване рішення, прийняте відповідачем за результатом розгляду поданої ним заяви, порушує його право на справедливий судовий розгляд у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №22019000000000215 від 12 липня 2019 року, в якому він є обвинуваченим, а прокурор ОСОБА_3 здійснює процесуальне керівництво.
У відзиві на позовну заяву Вища рада правосуддя просить відмовити у задоволенні позову. Відповідач стверджує, що, приймаючи оскаржуване рішення, Вища рада правосуддя діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, безсторонньо, добросовісно, розсудливо й обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення. Натомість позивач, на думку відповідача, вдається до аналізу змісту висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, та просить суд здійснити їх переоцінку, хоча вирішення питання про порушення прокурором вимог щодо несумісності належить до дискреційних повноважень Вищої ради правосуддя і не може бути предметом оцінки суду.
Спростовуючи доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, представник позивача зазначає, що він не просить переглянути рішення Вищої ради правосуддя по суті, а просить перевірити його законність, що відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є завданням адміністративного суду. При цьому висновок Вищої ради правосуддя про те, що порушення прокурором ОСОБА_3 вимог щодо несумісності не суперечить нормам законодавства, представник позивача вважає абсурдним і таким, що не ґрунтується на нормах права.
У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи і вимоги позовної заяви, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін і дослідивши матеріали справи, Суд установив такі обставини.
До Вищої ради правосуддя 24 січня 2023 року за вх. №М-223/0/7-23 надійшла заява ОСОБА_1 про порушення вимог щодо несумісності начальником відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3
Ідентична заява ОСОБА_1 надійшла на адресу Вищої ради правосуддя з Державної установи "Київський слідчий ізолятор" 15 лютого 2023 року за вх. № М-223/1/7-23.
У заявах ОСОБА_1 зазначив, що прокурор ОСОБА_3 здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 липня 2019 року за №22019000000000215 (справа № 757/31502/20).
Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному реєстрі адвокатів України (https://erau.unba.org.ua/profile/62118), ОСОБА_3, перебуваючи на посаді прокурора, 5 вересня 2018 року отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (№6841/10 від 05.09.2018, видане Радою адвокатів Київської області).
У цьому контексті заявник послався на висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані в постанові від 14 квітня 2021 року у справі №826/9606/17, щодо заборони в допуску діючих співробітників прокуратури до кваліфікаційних іспитів та стажування для отримання статусу адвоката, з огляду на виникнення у такому разі обставин несумісності.
У зв`язку з цим заявник просив визнати порушення прокурором ОСОБА_3 вимог щодо несумісності та внести в установленому порядку подання про звільнення його з посади.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 24 січня 2023 року, протоколом передачі справи раніше визначеному члену Вищої ради правосуддя від 15 лютого 2023 року вказані заяви передано члену Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 для проведення попередньої перевірки.
Ухвалою члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 від 3 березня 2023 року №22/0/18-23 відкрито справу за заявами ОСОБА_1 про порушення начальником відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 вимог щодо несумісності.
Розгляд заяв ОСОБА_1 на засіданні Вищої ради правосуддя призначено на 23 березня 2023 року, про що прокурора ОСОБА_3 і заявника ОСОБА_1 було повідомлено у встановленому порядку.
У засіданні Вищої ради правосуддя 23 березня 2023 року ОСОБА_1 брав участь у режимі відеоконференції з Державної установи "Київський слідчий ізолятор", його представник - адвокат Шадрін О.С. і прокурор ОСОБА_3 - особисто.
Дослідивши матеріали справи, пояснення прокурора ОСОБА_3, заслухавши доповідача - члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2, ОСОБА_1, адвоката Шадріна О.С., прокурора ОСОБА_3, Вища рада правосуддя вирішила визнати відсутність порушення вимог щодо несумісності начальником відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3
Відповідно до витягу з протоколу №22 засідання Вищої ради правосуддя від 23 березня 2023 року за вказане рішення проголосувало 14 із 15 присутніх членів Вищої ради правосуддя.
За змістом частин першої і другої статті 131 Конституції України в Україні діє Вища рада правосуддя, яка складається з двадцяти одного члена та до повноважень якої, зокрема віднесено розгляд справ про порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності.
За приписами частин першої і другої статті 39 Закону України від 21.12.2016 №1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон №1798-VIII) Вища рада правосуддя відкриває та розглядає справи про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності їх посад із діяльністю або статусом, визначеними Конституцією та законами України (справи щодо несумісності). Справа щодо несумісності може бути відкрита за заявою будь-якої особи, якій відомі відповідні факти.
Частиною першою статті 40 Закону №1798-VIII передбачено, що справа щодо несумісності розглядається Вищою радою правосуддя на її засіданні.
Суддя, прокурор, справа щодо несумісності якого розглядається, та його представник мають право давати пояснення, ставити питання учасникам засідання, висловлювати міркування і заперечення з питань, які виникають під час розгляду справи щодо несумісності, заявляти клопотання і відводи (частина друга статті 40 Закону №1798-VIII).
Згідно з частиною першою статті 41 Закону №1798-VIII за результатами розгляду справи щодо несумісності Вища рада правосуддя може ухвалити рішення: 1) про визнання порушення суддею вимог щодо несумісності з іншою діяльністю або статусом і звільнення його з посади; 2) про визнання порушення прокурором вимог щодо несумісності з іншою діяльністю або статусом і внесення в установленому порядку подання про звільнення його з посади; 3) про визнання відсутності порушень суддею або прокурором вимог щодо несумісності з іншою діяльністю або статусом.