ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2023 року
м. Київ
справа № 640/13028/21
адміністративне провадження № К/990/31558/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Білак М.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 640/13028/21
за позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про визнання бездіяльності протиправною
за касаційною скаргою голови Апарату Верховної Ради України
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2022 року, ухвалене головуючим суддею Балась Т.П.,
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Пилипенко О.Є., суддів: Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. 11 травня 2021 року за допомогою системи "Електронний Суд" ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ), в інтересах якої діє адвокат Цикалевич В.М., звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Апарату Верховної Ради України (далі - відповідач, Апарат ВРУ), у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просила:
1.1. визнати протиправною бездіяльність Апарату ВРУ щодо невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки при звільненні з 27.11.2014 по день фактичного розрахунку, з 05.01.2015 по день фактичного розрахунку, з 07.02.2017 по день фактичного розрахунку, з 29.08.2019 по день фактичного розрахунку;
1.2. зобов`язати Апарат ВРУ виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки при звільненні з 27.11.2014 по день фактичного розрахунку, з 05.01.2015 по день фактичного розрахунку, з 07.02.2017 по день фактичного розрахунку, з 29.08.2019 по день фактичного розрахунку.
2. В обґрунтування позовних вимог позивачка указувала, що на виконання рішення в адміністративній справі № 640/20872/19 відповідачем нараховано та виплачено позивачу грошову компенсацію за невикористані 84 календарних днів щорічної основної відпустки. Разом з тим, у порушення вимог статті 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), відповідачем при здійсненні вказаного розрахунку їй не виплачено середній заробіток за весь час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки при звільненні.
Установлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 працювала на посаді помічника-консультанта народних депутатів України з наступною кількістю календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки:
- VII скликання ОСОБА_2 з 01.02.2013 по 28.11.2014 - 24,5 календарних дні;
- VIII скликання ОСОБА_2 з 28.11.2014 по 05.01.2015 - 3 календарні дні;
- VIII скликання ОСОБА_3 з 06.01.2015 по 07.02.2017 - 62,5 календарних дні;
- VIII скликання ОСОБА_4 з 11.09.2017 по 28.08.2019 - 59 календарних дні.
4. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2020 у справі №640/20872/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2021, зобов`язано Апарат ВРУ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за 84 календарні дні невикористаної щорічної основної відпустки, а саме: з 01.02.2013 по 28.11.2014 - за 23,5 календарних дні, з 28.11.2014 по 05.01.2015 - за 3 календарних дні, з 06.01.2015 по 07.02.2017 - за 0,5 календарний день, з 11.09.2017 по 29.08.2019 - за 57 календарних днів.
5. Це рішення було виконане відповідачем 02.04.2021 у добровільному порядку, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням на суму 35 131,03 грн.
6. Позивачка 06.04.2021 звернулася до Апарату ВРУ із заявою про виплату середнього заробітку за весь час затримки виплати грошової компенсації за невикористану відпустку при звільненні по день фактичного розрахунку.
7. Листом від 29.04.2021 № 15/26-2021/146135 Апарат ВРУ відмовив позивачці у виплаті середнього заробітку за весь час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки по день фактичного розрахунку.
8. Не погоджуючись із такою бездіяльністю відповідача, позивачка звернулася до суду із цим адміністративним позовом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
9. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2022, позов задоволено частково:
9.1. визнане протиправним та скасоване рішення Апарату ВРУ, викладене у листі від 29.04.2021 № 15/26-2021/ НОМЕР_1, про відмову ОСОБА_1 у виплаті середнього заробітку за весь час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки по день фактичного розрахунку;
9.2. зобов`язано Апарат ВРУ на підставі Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки при звільненні з 27.11.2014 по день 02.04.2021, з 05.01.2015 по 02.04.2021, з 07.02.2017 по 02.04.2021, з 29.08.2019 по 02.04.2021;
9.3. у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
10. Задовольняючи позовні вимоги у вказаній частині, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що, оскільки саме на Апарат ВРУ, як роботодавця у розумінні вимог частини першої статті 117 КЗпП України, покладений обов`язок виплати позивачці компенсації за невикористану основну відпустку при звільненні з посади помічника-консультанта народного депутата України, а обставини наявності вини саме відповідача у здійсненні неcвоєчасної виплати їй означеної компенсації встановлені рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2020 у справі № 640/20872/19, то вимоги позивачки про застосування до відповідача відповідальності за частиною першою статті 117 КЗпП України є обґрунтованими.
10.1. При вирішенні цього спору, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходячи з того, що за наявності рішення суб`єкта владних повноважень, яке визнане судом протиправним, оскаржувана бездіяльність поглинається скасуванням прийнятого рішення, оскільки суб`єктом владних повноважень проявлено активну поведінку, а саме прийнято рішення про відмову позивачці у виплаті компенсації, то на підставі статті 9 КАС України з метою ефективного захисту прав останньої уважав за необхідне вийти за межі позовних вимог та, замість визнання протиправною бездіяльності, як про те просила позивачка в позовній заяві, визнати протиправним та скасувати рішення Апарату ВРУ, викладене у листі від 29.04.2021 № 15/26-2021/ НОМЕР_1, про відмову у виплаті середнього заробітку за весь час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки по день фактичного розрахунку.
10.2. Обираючи спосіб захисту порушеного права позивачки та приймаючи до уваги те, що остання не заявляла вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку, а порушувала питання щодо зобов`язання відповідача вчинити певні дії, а саме нарахувати та виплатити їй такий середній заробіток, то з огляду на це суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, не вбачав підстав для здійснення розрахунку середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку із позивачем, натомість уважав за належне зобов`язати відповідача на підставі Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки при звільненні з 27.11.2014 по 02.04.2021, з 05.01.2015 по 02.04.2021, з 07.02.2017 по 02.04.2021, з 29.08.2019 по 02.04.2021.
10.3. Відмовляючи у задоволенні клопотання Апарату ВРУ про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском місячного строку звернення до суду, суд першої інстанції, ураховуючи, що остаточний розрахунок із позивачкою на виконання рішення суду у справі № 640/20872/19 відповідачем проведений 02.04.2021, то подаючи до суду позовну заяву 11.05.2021, за висновком суду цієї інстанції, ОСОБА_1 діяла без зайвих зволікань, а беручи до уваги, що на її письмову заяву про проведення таких виплат відповідач відмовив лише листом від 29.04.2021 № 15/26-2021/ НОМЕР_1, то позивачка не пропустила місячний строк звернення до суду, який слід обраховувати саме з цієї дати (29.04.2021).
10.4. За оцінкою суду апеляційної інстанції, не заслуговують на увагу доводи Апарату ВРУ, викладені в апеляційній скарзі щодо пропуску строку звернення до суду, оскільки відповідно до судової практики Великої Палати Верховного Суду, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, а отже до спірних правовідносин слід застосовувати загальний строк оскарження, передбачений частиною другою статті 122 КАС України, з огляду на що позов від 11.05.2021 поданий у строк, передбачений нормами КАС України.
10.5. Відхиляючи доводи відповідача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині необхідності сплати позивачкою судового збору у більшому розмірі (як за позовну вимогу майнового характеру) як необґрунтовані, суд апеляційної інстанції виходив з того, що прохальна частина позову не містить точної суми до стягнення у той час як містить вимогу "зобов`язати виплатити за відповідні періоди" у той час як визначення суми до стягнення належить до виключної компетенції відповідача.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
11. Із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції не погодився Апарат ВРУ, у зв`язку з чим звернувся до Верховного Суду (далі - Суд) із цією касаційною скаргою, у якій просить рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2022 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
12. Ця касаційна скарга подана з підстав, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
13. В обґрунтування підстав касаційного оскарження за цим пунктом скаржник наголошує, що в оскаржуваних судових рішеннях суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми статей 122 та 123 КАС України без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 240/532/20 та від 18.02.2021 у справі № 640/25034/19, в частині прийняття та розгляду цієї позовної заяви поза межами місячного строку, установленого частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду з позовом про прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з неї, без оцінки поважності причин пропуску позивачкою цього строку та без вирішення питання про його поновлення у встановленому цим Кодексом порядку.
13.1. Також скаржник наполягає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 09.09.2020 у справі №826/3730/16 та у постанові від 17.07.2019 у справі № 524/5572/16-а, відповідно до яких термін проведення остаточного розрахунку зі звільненим працівником відповідно до статті 116 КЗпП України у випадку спірних правовідносин повинен обраховуватися починаючи з дати звернення працівника із зазначеною вимогою до роботодавця.
13.2. У цьому аспекті скаржник наголошує, що станом на дати звільнення ОСОБА_1 27.11.2014, 05.01.2015, 07.02.2017 та 29.08.2019 між позивачкою та відповідачем не існувало спору про розмір належних позивачці сум щодо виплати компенсації за невикористані нею дні щорічної основної відпустки, а такий спір виник лише у вересні 2019 році, а саме 16.09.2019, коли нею була подана заява з вимогою про виплату їй грошової компенсації, а тому до вказаної дати Апарат ВРУ не був обізнаний про її претензії щодо невиплати грошової компенсації за невикористану відпустку.
13.3. Поряд із цим, касатор підкреслює, що зобов`язуючи відповідача здійснити нарахування та виплату позивачці середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суди попередніх інстанцій не визначили його суму та не застосували принцип співмірності, про необхідність застосування якого наголошував Верховний Суд у постановах від 26.02.2020 у справі №821/1083/17 і від 26.06.2019 у справі №761/9584/15-ц.
13.4. Своєю чергою, здійснивши розрахунок середнього заробітку за статтею 117 КЗпП України, розмір якого склав 1148447, 68 грн, Апарат ВРУ наголошує, що виплата позивачці такої значної суми коштів у порівнянні із невиплаченою сумою компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки може призвести до нерозумних та несправедливих наслідків для відповідача, як державного органу, фінансування якого здійснюється виключно з Державного бюджету України.
13.5. Апарат ВРУ також уважає, що суд першої інстанції безпідставно та необґрунтовано вийшов за межі позовних вимог ОСОБА_1 і визнав протиправним та скасував рішення відповідача, викладене у листі від 29.04.2021 № 15/26-2021/ НОМЕР_1 про відмову ОСОБА_1 у виплаті середнього заробітку за весь час затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, чим порушив вимоги частини другої статті 9 КАС України.
13.6. Насамкінець, Апарат ВРУ послався на порушення судом першої інстанції вимог процесуального законодавства, оскільки не зобов`язав позивачку сплатити судовий збір за позовну вимогу про зобов`язання відповідача виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку, як за позовну вимогу майнового характеру, натомість позивачкою сплачений судовий збір як за позовну вимогу немайнового характеру (908,00 грн).
14. Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями для розгляду касаційної скарги від 14.11.2022 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Єресько Л.О., суддів Білак М.В., Соколова В.М.
14.1. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.11.2022 відкрите касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
14.2. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 23.03.2023 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами у відповідності до пункту 4 частини першої статті 345 КАС України.
15. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2023, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 23.06.2023 № 993/0/78-23, у зв`язку з відпусткою судді Соколова В.М., який входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справ, визначено для розгляду цієї справи колегію суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Єресько Л.О. - головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Загороднюк А.Г., Білак М.В.
Позиція інших учасників справи