1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2023 року

м. Київ

справа № 420/1491/21

адміністративне провадження № К/9901/30526/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Білак М.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 420/1491/21

за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року, ухвалене головуючим суддею Кравченком М.М.

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Градовського Ю.М., суддів: Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У лютому 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Офісу Генерального прокурора, у якому просив:

1.1. визнати протиправною відмову відповідача у доступі позивачу до публічної служби (до посади прокурора, у тому числі адміністративної посади в органах прокуратури) за критеріями здійснення очищення влади (люстрації), визначеними пунктом 8 частини першої статті 3 Закону України "Про очищення влади" від 16.09.2014 № 1682-VII (далі - Закон № 1682-VII);

1.2. зобов`язати Офіс Генерального прокурора повторно розглянути заяву позивача від 14.01.2021 про призначення на посаду заступника начальника Департаменту захисту інтересів дітей та протидії насильству Офісу Генерального прокурора.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у жовтні 2014 року у зв`язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про очищення влади" від 16.09.2014 № 1682-VII (далі - Закон № 1682-VII) змушений був звільнитися з органів прокуратури за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію.

2.1. У подальшому, перебуваючи на пенсії, позивач звернувся до Генерального прокурора із заявою від 14.01.2021 про призначення його на вакантну посаду заступника начальника Департаменту захисту інтересів дітей та протидії насильству Офісу Генерального прокурора, на яку отримав від Офісу Генерального прокурора лист від 21.01.2021 № 07/1/1-5551вих-21, за змістом якого позивачу відмовлено у призначенні на цю посаду. Ця відмова мотивована тим, що позивач відповідає критеріям здійснення очищення влади (люстрації), передбаченим пунктом 8 частини першої статті 3 Закону № 1682-VII (з жовтня 2011 року по липень 2014 року обіймав посаду першого заступника прокурора Одеської області), а тому на нього поширюється 10-ти річна заборона обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), зазначені, зокрема, у частині першій статті 3 цього Закону.

2.2. Відмову Офісу Генерального прокурора у доступі йому до публічної служби на підставі відповідності його особи критеріям здійснення очищення влади (люстрації) уважає протиправною та такою, що не відповідає принципам верховенства права і законності, порушує надані йому як громадянину конституційні гарантії на право рівного доступу до праці (публічної служби) без ознак дискримінації, передбачені статтями 21, 38, 43 Конституції України, а також суперечить положенням презумпції невинуватості та індивідуальної відповідальності (стаття 64 Конституції України), а загалом становить втручання у його конвенційне право на приватне життя.

Установлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 14.01.2021 звернувся до Генерального прокурора Венедіктової І.В. із заявою про призначення на вакантну посаду заступника начальника Департаменту захисту інтересів дітей та протидії насильству Офісу Генерального прокурора.

4. Листом від 21.01.2021 року № 07/1/1-5551вих-21 Офіс Генерального прокурора відмовив ОСОБА_1 у прийнятті на роботу до органів прокуратури та призначенні на посаду прокурора, у тому числі адміністративну в органах прокуратури.

5. Відмова мотивована тим, що позивач повністю відповідає критеріям здійснення очищення влади (люстрації), передбаченими пунктом 8 частини першої статті 3 Закону № 1682-VII, і на нього поширюється 10-ти річна заборона обіймати посаду, на яку він претендував.

6. З жовтня 2011 року по липень 2014 року ОСОБА_1 обіймав посаду першого заступника прокурора Одеської області, що підтверджується відповідними записами у його трудовій книжці серія, тобто у зазначений частиною першою статті 3 Закону №1682-VII період з 22.02.2010 по 22.02.2014 сукупно не менше одного року обіймав посаду, передбачену пунктом 8 частини першої статті 3 Закону № 1682-VII.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

7. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021, позовні вимоги задоволені, визнана протиправною відмова Офісу Генерального прокурора у доступі ОСОБА_1 до публічної служби (до посади прокурора, у тому числі адміністративної посади в органах прокуратури) за критеріями здійснення очищення влади (люстрації), визначеними пунктом 8 частини першої статті 3 № 1682-VII, зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.01.2021 про призначення на посаду заступника начальника Департаменту захисту інтересів дітей та протидії насильству Офісу Генерального прокурора.

8. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач відмовляючи позивачу у призначенні на відповідну посаду з підстав відповідності позивача критеріям передбаченим пункту 8 частини першої статті 3 Закону № 1682-VII діяв протиправно та з порушенням прав позивача, оскільки сам факт зайняття позивачем посади не достатньо для застосування заборон, передбачених Законом № 1682-VII, вина особи повинна бути доведена в кожному конкретному випадку, відповідальність має носити індивідуальний, а не колективний характер.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції

9. Касаційна скарга Офісу Генерального прокурора надійшла до Верховного Суду 17.08.2021, у якій відповідач просить рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.03.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021 скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

10. Ця касаційна скарга подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку з відсутністю правового висновку у питанні щодо призначення на посаду прокурора, у тому числі адміністративну в органах прокуратури до спливу 10 річного строку з моменту набрання чинності Законом № 1682-VII, установленого частиною третьою статті 1, статтею 2, частиною першою статті 3 цього Закону.

11. В обґрунтування цієї підстави відповідач підкреслив, що ОСОБА_1 наказом Генерального прокурора України від 10.10.2014 № 2417ц звільнено з посади старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності управління нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ Головного управління нагляду у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за вислугою років з 10.10.2014 на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ. Тож у цій справі, на відміну від тих, які розглядалися Верховним Судом з приводу звільнення прокурорів з посад, щодо яких здійснювалося очищення влади (люстрація), зазначені, зокрема, у частині першій статті 3 означеного Закону, на підставі пункту 7-2 частини першої статті 36 КЗпП України, у зв`язку із застосуванням до них обмежень, передбачених статтями 1, 3 Закону № 1682-VII, до позивача обмеження у вигляді звільнення з посади не застосовувалося.

11.1. Поряд із цим скаржник наголошує, що поза увагою судів попередніх інстанцій залишилася та обставина, що позивач, будучи звільненим з органів прокуратури на пенсію, подав заяву про призначення його на адміністративну посаду, передбачену пунктом 4-15 частини першої статті 39 Закону України "Про прокуратуру", в той час, коли набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 № 113-ІХ (далі - Закон № 113-ІХ), яким запроваджено реформування органів прокуратури та, серед іншого, змінено порядок та процедуру призначення на адміністративні посади в органах прокуратури. Зокрема, підпунктом 6 пункту 22 розділу ІІ указаного Закону передбачено, що призначення на адміністративні посади, здійснюється Генеральним прокурором після подання кандидатом усіх необхідних документів та відповідного схвалення призначення на цю посаду Комісією з добору керівного складу органів прокуратури. Водночас, підкреслює скаржник, позивачем до заяви від 14.01.2021 щодо призначення на посаду заступника начальника Департаменту захисту інтересів дітей та протидії насильству Офісу Генерального прокурора відповідні документи не долучені.

12. Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями для розгляду касаційної скарги від 17.08.2021 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Єресько Л.О., суддів Білак М.В., Соколова В.М.

13. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.09.2021 відкрите касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

14. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 21.06.2023 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

15. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2023, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 23.06.2023 № 993/0/78-23, у зв`язку з відпусткою судді Соколова В.М., який входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справ, визначено для розгляду цієї справи колегію суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Єресько Л.О. - головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Загороднюк А.Г., Білак М.В.

Позиція інших учасників справи

16. У письмовому відзиві, який надійшов до Верховного Суду 28.09.2021, ОСОБА_1 просить касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора залишити без задоволення з мотивів її безпідставності, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

16.1. Позивач підкреслює, що предметом розгляду цієї справи є оскарження відмови у прийнятті на роботу до органів прокуратури та призначені на посаду прокурора, у тому числі адміністративну, в органах прокуратури, у зв`язку з чим існує спір про право на працю з приводу застосування приписів пункту 8 частини першої статті 3 Закону №1682-VII в частині 10-ти річної заборони обіймати посаду, на яку позивач претендував.

16.2. У зв`язку з цим посилається на висновки Європейського суду з прав людини у рішенні по справі "Полях та інші проти України" (заяви № 58812/15, № 53217/16, № 59099/16, № 23231/18, № 47749/18), яке стосувалося звільнення п`ятьох державних службовців на підставі приписів Закону № 1682-VІІ, серед яких були і працівники прокуратури.

Позиція Верховного Суду

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

17. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

18. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

19. Спір у цій справі виник у зв`язку із реалізацією особою, звільненою з посади прокурора за власним бажанням у зв`язку виходом на пенсію за вислугою років на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ до набрання чинності Законом України "Про очищення влади", права на призначення на адміністративну посаду в органах прокуратури, передбачену пунктом 5 частини першої статті 39 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII.

20. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної інстанції за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.

21. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суди попередніх інстанцій виходили з того, що лист від 21.01.2021 № 07/1/1-5551вих-21 за підписом начальника Департаменту кадрової роботи та державної служби С.Яновича, наданий позивачу у відповідь на його заяву від 14.01.2021, є відмовою відповідача у доступі позивачу до публічної служби у зв`язку із застосуванням до нього обмежень, передбачених пунктом 8 частини першої статті 3 Закону № 1682-VII, що, з урахуванням рішення Європейського суду з прав людини у справі "Полях та інші проти України", а також правової позиції Верховного Суду, викладеної в рішеннях від 18.09.2018 та 31.01.2019 у справі №800/186/17, від 03.06.2020 у справі № 817/3431/14, від 04.06.2020 у справі №821/4571/14, від 25.06.2020 у справах № 825/1262/15-а, № 826/18037/14, від 19.06.2020 у справі № 822/256/16, є порушенням права на працю останнього у контексті його конституційного права на рівний доступ до державної служби без ознак дискримінації, яке становить аспект права на повагу до приватного та сімейного життя, гарантованого статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

22. Частиною першою статті 1 Закону №1682-VII, який набрав чинності 16.10.2014, визначено, що очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

23. Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України В.Януковичем, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини (частина друга статті 1 Закону №1682-VII).


................
Перейти до повного тексту