ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2023 року
м. Київ
справа № 750/9747/21
адміністративне провадження № К/990/12965/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Коваленко Н.В., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 (суддя Житняк Л.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2022 (колегія суддів: Оксененко О.М., Лічевецький І.О., Мельничук В.П.) у справі №750/9747/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо виплати щомісячної державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі меншому, ніж встановлено статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- стягнути з відповідача на його користь 531413,52 грн шкоди (заборгованість по виплаті державної та додаткової пенсії як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС першої категорії з 01 січня 2015 року по 01 вересня 2021 року з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком, що розраховується з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідної категорії населення згідно статтей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- стягнути з відповідача на його користь 500000 грн за відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
- зобов`язати відповідача з 01.09.2021 нараховувати та виплачувати йому пенсію, із розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком, що розраховується з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідної категорії населення згідно статтей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи, внаслідок захворювання пов`язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської АЕС відповідно до ст. 50, 54 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Незважаючи на прийняття Конституційним Судом України рішення від 07.04.2021 № 1-р(II)/2021, пенсійним фондом було відмовлено у перерахунку пенсії в розмірі, встановленому Законом №796-XII.
3. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.11.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду 10.02.2022, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та справу направити на новий розгляд.
5. Ухвалою Верховного Суду від 09.06.2022 відкрито касаційне провадження на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
6. Відзив на касаційну скаргу не надходив.
7. У зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.
8. Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності як особа з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, призначену відповідно до ст.50, 54 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
10. У зв`язку із прийняттям Конституційним Судом України рішення від 07.04.2021 № 1-р(II)/2021, позивач 22.07.2021 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок з 2014 року пенсії з розрахунку 8 мінімальних пенсій та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
11. Листом від 19.08.2021 ГУПФУ в Чернігівській області відмовило у перерахунку пенсії, оскільки остання обраховується у відповідності до чинної редакції частини першої статті 54 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 1210 від 23.11.2011.
12. Не погоджуючись з отриманою відмовою, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскільки 29.06.2021 Верховною Радою України на виконання рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(II)/2021 прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" № 1584-IX, який набрав чинності 01.07.2021, відсутні підстави для застосування норми частини четвертої статті 54 Закону № 796-XII, яка б передбачала виплату позивачу пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком починаючи з 01.01.2015, як і відшкодування шкоди у зазначеному розмірі.
14. Крім того, враховуючи, що з 01.01.2012 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, якою був затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відтак виплата щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю відповідно до Закону №796-XII, особам з інвалідністю 2 групи у розмірі 379,60 грн відповідає чинному законодавству, що свідчить про безпідставність таких позовних вимог.
15. До того ж, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом відшкодування матеріальної шкоди та обґрунтовування позовних вимог у спосіб, притаманний спорам про відшкодування шкоди з наведенням відповідного нормативного регулювання, не змінює суті спірних правовідносин, що виникли між сторонами в цій справі, і підстави їх виникнення, а отже не робить цей спір спором про відшкодування шкоди, тому у задоволенні позовних вимог у цій частині слід також відмовити.
ІV.ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. В касаційній скарзі скаржник посилається на те, що суд першої інстанції розглянув справу за його відсутності, не повідомивши належним чином про дату, час і місце судового засідання, що є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 353 КАС України.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18. Як вищезазначено, доводи касаційної скарги зводяться лише до того, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності позивача та не повідомивши останнього належним чином про дату, час і місце судового засідання.
19. Судом встановлено, що 30.08.2021 ОСОБА_1 за допомогою засобів поштового зв`язку звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова із цим позовом.
20. Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 01.09.2021 позов ОСОБА_1 передано на розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду у зв`язку з предметною підсудністю.