ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2023 року
м. Київ
справа № 757/1166/23
провадження № 51-1665км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах власника майна - ОСОБА_7 на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 лютого 2023 року про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року про накладення арешту на майно.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на майно ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 42019000000001779 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Це рішення адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 оскаржив в апеляційному порядку та просив апеляційний суд поновити йому строк на оскарження цього рішення.
Київський апеляційний суд ухвалою від 27 лютого 2023 року відмовив у задоволенні вказаного клопотання.
Своє рішення апеляційний суд обґрунтував тим, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно було розглянуто слідчим суддею у відкритому судовому засіданні за участю адвоката та ОСОБА_7, які давали пояснення щодо поданого клопотання. Цього ж дня слідчим суддею було проголошено вступну та резолютивну частину ухвали, копію якої вручено під розписку прокурору та адвокату (а. п. 126).
При цьому апеляційний суд визнав безпідставними доводи адвоката про необізнаність із мотивами ухваленого рішення та зазначив, що не вбачає об`єктивних підстав вважати підтвердженими обставини на які він посилався у клопотанні про поновлення пропущеного строку, які перешкодили йому оскаржити ухвалу слідчого судді в передбачений законом строк.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у цьому суді.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував, що він не знав і не міг знати мотиви з яких слідчий суддя задовольнив клопотання прокурора, а тому у визначений законом строк п`ять днів не зміг подати апеляційну скаргу та навести обґрунтованих доводів щодо незаконності оскаржуваної ухвали, копію якої отримав на електронну пошту лише 30 січня 2023 року та 02 лютого того ж року, на його думку в межах строку на апеляційне оскарження, подав на це рішення апеляційну скаргу. Вважає, що всупереч правовій позиції, викладеної у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 травня 2019 року, суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив йому в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку.
Позиція учасників у суді касаційної інстанції
Прокурор вважав, що оскаржувана ухвала є законною та просив відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Інших учасників було належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони у судове засідання не з`явилися, що не перешкоджає розгляду справи.
Мотиви Суду
Колегія суддів (далі - Суд), заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, дійшла висновку про таке.
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє оскаржуване судове рішення в межах доводів касаційної скарги.
Відповідно до положень ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Умотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Забезпечення права на апеляційний перегляд судового рішення є однією з основних засад судочинства. Ці правові норми конкретизовано в пунктах 1, 2, 17 ст. 7 КПК, де вказано, що зміст і форма кримінального провадження повинні узгоджуватися з загальними засадами кримінального провадження, в тому числі і з забезпеченням права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до ст. 395 КПК апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Згідно з ч. 3 ст. 395 КПК, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
За правилами ч. 1 ст. 117 КПК пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Як убачається з матеріалів провадження, ухвала про накладення арешту на майно була ухвалена слідчим суддею в судовому засіданні 17 січня 2023 року за участю прокурора, адвоката ОСОБА_6 та власника майна ОСОБА_7 . Відповідно до положень ст. 376 КПК місцевий суд обмежився проголошенням резолютивної частини ухвали, копію якої у той же день було вручено сторонам.
Адвокат ОСОБА_6 був ознайомлений з клопотанням прокурора про накладення арешту на майно ОСОБА_7 і подав на нього письмові заперечення (а. п. 111, 112-117).