Постанова
Іменем України
22 червня 2023 року
м. Київ
справа № 450/1357/17
провадження № 51-3965км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
обвинуваченого ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_6,
представника потерпілих ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
прокурора ОСОБА_8,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу судді Львівського апеляційного суду від 30 січня 2023 року в кримінальному провадженні № 12017140000000197.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. Ухвалою підготовчого засідання Шевченківського районного суду м. Львова від 24 травня 2017 року клопотання прокурора задоволено частково, продовжено обвинуваченому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів без визначення застави з 26 травня 2017 року по 25 липня 2017 року включно.
2. Оскарженою ухвалою судді Львівського апеляційного суду від 30 січня
2023 року на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого
ОСОБА_5 на вищевказану ухвалу місцевого суду, оскільки скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
3. У касаційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5 просить ухвалу судді апеляційного суду скасувати як таку, що постановлена без дотримання норм Конституції України та вимог кримінального процесуального закону, без урахування практики Європейського суду з прав людини і Верховного Суду, та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, при цьому звільнивши його з-під варти. Вважає, що рішення апеляційного суду унеможливило оскарження незаконного рішення суду першої інстанції як такого, що не передбачене нормами кримінального процесуального закону, дія якого триває по теперішній час та внаслідок якого він уже шість років і п`ять місяців незаконно утримується під вартою. При цьому ігнорується рішення Львівського апеляційного суду від 02 лютого 2017 року у справі № 461/5626/16-к, згідно з яким йому було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з альтернативою внесення застави, яку і було внесено. Водночас судом першої інстанції на стадії підготовчого провадження було ухвалено рішення про продовження тримання його під вартою, яке не передбачене ч. 3 ст. 315 КПК України як у редакції, чинній на момент його ухвалення, так і на цей час, оскільки згідно із зазначеною нормою закону в редакції від 16 березня 2017 року під час підготовчого судового засідання суд мав право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого, а не продовжити його. За таких обставин, на переконання обвинуваченого, апеляційний суд не мав права відмовити у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції про продовження строку тримання його під вартою. Також від ОСОБА_5 надійшло пояснення до касаційної скарги.
Позиції інших учасників судового провадження
4. У судовому засіданні суду касаційної інстанції захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_5 підтримали касаційну скаргу останнього.
5. Прокурор та представник потерпілих проти задоволення касаційної скарги заперечили.
Мотиви суду
6. Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
7. Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
8. Згідно із ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
9. Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим (ст. 370 КПК України).
10. Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, ухвали, що перевіряються в апеляційному порядку, тому, безумовно, повинна відповідати вимогам ст. 370 КПК України.
11. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
12. Як убачається з тексту оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції, приймаючи рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5, суд виходив із того, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 392 КПК України в редакції Закону, чинного на час постановлення ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 24 травня 2017 року про продовження йому строку тримання під вартою, ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.