ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2023 року
м. Київ
справа № 161/15601/20
провадження № 51-548км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючогоОСОБА_1,суддівОСОБА_2, ОСОБА_3,за участю: секретаря судового засідання прокурора захисника представника потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого на ухвалу Волинського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1
Обставини справи
1. Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 грудня 2020 року ОСОБА_8 засуджено за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
2. Суд визнав доведеним, що 07 жовтня 2019 року близько 06:45 засуджений на автомобілі "Toyota Auris" рухався в напрямку міста Устилуг і поблизу села Богушівка, побачивши на своїй смузі руху невстановлений зустрічний легковий автомобіль, в порушення вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, натомість виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з автомобілем "Toyota Avensis". Внаслідок зіткнення водій автомобіля "Toyota Avensis" ОСОБА_9 отримав смертельні тілесні ушкодження, а пасажир автомобіля "Toyota Auris" ОСОБА_10 - тяжкі тілесні ушкодження.
3. Апеляційний суд оскарженою ухвалою залишив вирок суду першої інстанції без змін.
Вимоги і доводи касаційної скарги
4. Захисник, посилаючись на пункти 1, 2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
5. Суть доводів касаційної скарги засудженого зводиться до наступного:
- протокол огляду місця події (далі - ОМП) від 07 жовтня 2019 року, є недопустимим доказом, оскільки:
інформація в ньому не відповідає фотознімкам, зробленим на місці події;
під час проведення ОМП використовувалися не повірені вимірювальні прилади та не проводилась відеозйомка;
для проведення ОМП слідчим не залучено відповідних спеціалістів-автотехніків;
здійснював вимірювання та складав схему дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) не слідчий, який проводив ОМП, а інші слідчі, відомості про яких не було відображено у протоколі огляду місця події;
- в ході проведення слідчого експерименту 18 березня 2020 року, слідчий перевіряв дані щодо подій, наявність чи відсутність яких об`єктивно не була встановлена, а також відтворював зі свідком обставини, які ґрунтувались виключно на припущеннях слідчого, крім цього, при проведенні вимірювань використав неповірений прилад;
- висновки судових транспортно-трасологічних експертиз № 8812 від 21 грудня 2019 року та № 8813 від 23 грудня 2019 року, судової інженерно-транспортної експертизи № 8177 від 27 липня 2020 року є недопустимими доказами тому, що проведені з порушеннями, оскільки використані вихідні дані, отримані під час проведення огляду місця події та слідчого експерименту;
- висновок експерта № 22-6930/6931 від 31 січня 2023 року спростовує висновки судів про винуватість засудженого;
- суд апеляційної інстанції відмовив у повторному дослідженні доказів та проведенні експертиз;
- ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статті 370 КПК.
6. Потерпілі направили на адресу Суду заперечення, в якому заперечили проти доводів касаційної скарги та просили залишити оскаржене судове рішення без зміни.
Позиції учасників касаційного розгляду
7. У судовому засіданні захисник підтримав доводи касаційної скарги, просив її задовольнити.
8. Прокурор заперечив проти задоволення касаційних вимог, просив залишити оскаржене судове рішення без зміни.
9. Представник потерпілих заперечив проти задоволення касаційних вимог, просив залишити оскаржене судове рішення без зміни.
10. Іншим учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
Оцінка Суду
11. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скарзі доводи, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу належить задовольнити.
12. Відповідно до статті 433 КПК касаційна інстанція є судом права, а оцінка доказів у справі є завданням перш за все судів попередніх інстанцій. Проте, за наявності відповідних доводів сторони кримінального провадження, Суд здійснює перевірку того, чи додержалися суди процесуальної вимоги про доведення винуватості поза розумним сумнівом.
13. Суд відхиляє доводи сторони захисту про недопустимість протоколу огляду місця події, слідчого експерименту та висновків експертиз, оскільки вони стосуються не порушення правил допустимості доказів, а оцінки їх достовірності та достатності, що є завданням перш за все судів попередніх інстанцій. У Суду немає підстав ставити під сумнів оцінку судами попередніх інстанцій достовірності вказаних доказів.
14. При цьому стороною захисту не обґрунтовано, на встановленні яких саме обставин позначилися зазначені в касаційній скарзі недоліки при проведенні огляду місця події, слідчого експерименту та експертиз.
15. У той же час Касаційний суд зобов`язаний перевірити, чи були дотримані судами першої і апеляційної інстанцій процесуальні норми, що регулюють розгляд судами пред`явленого обвинувачення, у тому числі положення, що стосуються оцінки достатності доказів для висновків суду про винуватість особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину. При вирішенні цього питання суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК.
16. Суд нагадує, що відповідно до статті 91 КПК, доказуванню у кримінальному провадженні підлягають, серед іншого, винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
17. В цій справі однією з ключових обставин, від з`ясування якої залежала винуватість засудженого у інкримінованому злочині, є встановлення наявності або відсутності в нього технічної можливості уникнути зіткнення з невстановленим автомобілем, який рухався йому назустріч його смугою руху.