ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2023 року
м. Київ
справа № 671/1727/21
провадження № 51-2338 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Волочиського районного суду Хмельницької області від 16 січня 2023 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 09 березня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021243200000212, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Волочиського районного суду Хмельницької області від 16 січня 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 09 березня 2023 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що він, 10 жовтня 2021 року близько 00:40 год, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння поруч із приміщенням бару за адресою: АДРЕСА_2, під час конфлікту, який виник на ґрунті особистих неприязних відносин між ним та ОСОБА_8, умисно наніс останньому один удар кулаком лівої руки в праву ділянку голови, внаслідок чого ОСОБА_8 не втримавши рівноваги упав на асфальтне покриття. В результаті цих протиправних дій ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_8 згідно з висновком судово-медичної експертизи №218 від 29 жовтня 2021 року, спричинено тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції і закрити кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КК України, у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримання. Обґрунтовуючи скаргу, наводить доводи про невідповідність висновків суду викладеним у вироку фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду, не погоджується з оцінкою доказів, посилаючись на недопустимість деяких із них, в тому числі, висновку судово-медичної експертизи № 218 від 29 жовтня 2021 року. В зв`язку з цим вважає, що в справі не встановлено обов`язкового елементу складу інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення - ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілому.
Посилається на безпідставність кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 121 КК України, оскільки в його діях вбачається необережна форма вини, яка характерна для злочину, передбаченого ст. 128 КК України.
Зазначає, що апеляційний суд, всупереч вимогам ст. 419 КПК України, не перевірив належним чином всіх доводів апеляційної скарги сторони захисту та безпідставно залишив її без задоволення.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор під час касаційного розгляду, посилаючись на безпідставність наведених у касаційній скарзі захисника доводів, просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно зі ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Отже, касаційний суд не перевіряє вироки щодо неповноти та однобічності судового слідства, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.
Натомість, зазначене є предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
Зі змісту касаційної скарги захисника ОСОБА_6 убачається, що він наводить доводи про неповноту судового розгляду, зазначає про невідповідність висновків суду викладених у вироку фактичним обставинам кримінального провадження, просить доказам по справі дати іншу оцінку, ніж її дали суди першої і апеляційної інстанцій, тоді як перевірка цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесена.