Постанова
Іменем України
21 червня 2023 року
м. Київ
справа № 753/24473/21
провадження № 61-3360св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, яка подана його представником - адвокатом Савицькою Світланою Леонідівною, на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Суханової Є. М., Сушко Л. П., Олійника В. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних заяв
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про визнання права власності на спільне сумісне майно подружжя та вселення.
Позовна заява мотивована тим, що 20 жовтня 1990 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_3 .
Зазначала, що 27 травня 1996 року вона та ОСОБА_2, перебуваючи у шлюбі, придбали нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 . Квартира придбана за кошти з продажу у цей самий день однокімнатної квартири, що належала відповідачу, та за додані до отриманої суми спільні заощадження.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 27 травня 1996 року, посвідченого державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Румянцевою І. А., право власності на 1/3 частку вказаної квартири належить відповідачу, а 2/3 їх сину.
17 січня 2011 року шлюб між ними було розірвано.
Вважала, що їй на підставі положень статей 22, 28 КпШС України належить 1/6 частина спірної квартири, 1/3 частини якої зареєстрована за ОСОБА_2 .
Позивач зазначала, що до 2021 року могла вільно користуватися спірною квартирою, проте надалі ОСОБА_2 чинить їй перешкоди у користуванні квартирою, що підтверджується її заявами № 34 від 02 вересня 2021 року, № 37 від 16 вересня 2021 року до голови правління Житлово-будівельного кооперативу (далі - ЖБК) "Шовковик-12", листом ЖБК "Шовковик-12" № 40 від 20 вересня 2021 року, заявою № 62227 від 20 вересня 2021 року, листом Дарницького управління поліції № 62227/125/48/04-21 від 28 вересня 2021 року. Оскільки вона є членом сім`ї наймача (матір`ю ОСОБА_3, який є власником 2/3 частини спірної квартири), вважає, що має право проживати у квартирі.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1, просила суд:
- визнати за нею право власності на 1/6 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя;
- усунути перешкоди у користуванні вказаною квартирою шляхом вселення у спірну квартиру.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва у складі судді Гусак О. С. від 05 жовтня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 .
Вселено ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення районного суду мотивовано тим, що право власності на 1/3 частину квартири за адресою: квартира АДРЕСА_1 набуто відповідачем під час укладеного ним з позивачем шлюбу та за спільно набуті у шлюбі кошти.
Районний суд врахував вартість проданого та придбаного спірного майна, наявні у матеріалах справи договори купівлі-продажу від 27 травня 1996 року № 25-1506 та № 25-1504, та відхилив доводи відповідача про те, що реальна вартість квартири АДРЕСА_3, за яку її було продано, зазначено у протоколі про наміри від 29 квітня 1996 року.
Виходячи з принципу рівності часток у спільному майні подружжя, районний суд вважав, що 1/3 квартири АДРЕСА_1 підлягає поділу між сторонами у справі в рівних частках - по 1/6 частині квартири.
Суд задовольнив позовну вимогу про вселення позивача до спірної квартири, оскільки з 2021 року вона не має змоги потрапити до квартири, у зв`язку із чим позбавлена можливості користуватися нею.
При цьому районний суд зазначив, що відсутні підстави для застосування строку позовної давності, оскільки позивачка була зареєстрована та мала змогу користуватися вказаною квартирою до 2021 року.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 жовтня 2022 року.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Запропоновано заявнику подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення та надати докази поважності причин його пропуску. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 лютого 2023 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 жовтня 2022 року відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
Ухвала суду апеляційної інстанції від 20 лютого 2023 року мотивована тим, що відсутні підстави для відкриття апеляційного провадження, оскільки ОСОБА_2 безпідставно пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
При цьому суд взяв до уваги, що у судовому засіданні 05 жовтня 2022 року при проголошенні вступної та резолютивної частини рішення суду був присутній представник ОСОБА_2 - адвокат Савицька С. Л., що підтверджено протоколом судового засідання, яка не була позбавлена можливості своєчасно ознайомитися з рішенням суду та подати скаргу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У березні 2023 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У квітні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2023 року справу призначено до розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2023 року заяву про самовідвід судді Хопти С. Ф. задоволено. Цивільну справу № 753/24473/21 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про невідповідність апеляційної скарги вимогам статті 354 ЦПК України, зокрема, пропуск строку на апеляційне оскарження.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення ОСОБА_2 зазначає те, що апеляційний суд помилково відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України. Вказує, що повний текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції було складено 10 листопада 2022 року, про що є вказівка в рішенні Дарницького районного суду м. Києва від 05 жовтня 2022 року. Зазначає, що його представник отримав повний текст оскаржуваного рішення районного суду 11 листопада 2022 року та 07 грудня 2022 року ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, тобто у 30 денний строк з дня отримання повного тексту рішення суду. Вважає, що судом апеляційної інстанції не було надано належної правової оцінки доводам, наведеним у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення районного суду.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи не надали.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_2, яка подана його представником - адвокатом Савицькою С. Л., підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.