Постанова
Іменем України
21 червня 2023 року
м. Київ
справа № 757/948/21-ц
провадження № 61-1339св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 серпня 2022 року у складі судді Батрин О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Желепи О. В., Кравець В. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон" (далі - ТОВ "ФК "Фінілон"), про захист прав споживачів, стягнення коштів.
Позовна заява мотивована тим, що між нею та Публічним акціонерним товариством (далі - ПАТ) комерційним банком "ПриватБанк", правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк", на території Автономної Республіки (далі - АР) Крим було укладено три договори банківського вкладу, а саме: договір № SAMDN80000730232081 від 02 листопада 2012 року на суму 26 930 доларів США з процентною ставкою 9 % річних, строком до 02 листопада 2013 року; договір № SAMDN80000736972771 від 06 серпня 2013 року на суму 41 195 доларів США з процентною ставкою 6,5 % річних, строком до 06 листопада 2013 року та договір № SAMDN80000736972750 від 06 серпня 2013 року на суму 40 000 доларів США з процентною ставкою 6,5 % річних, строком до 06 листопада 2013 року.
Вказувала, що 02 грудня 2020 року вона направила відповідачу заяву про розірвання трьох договорів банківського вкладу, яку банк отримав 04 грудня 2020 року, а враховуючи що 05 та 06 грудня 2020 року вихідні дні, то датою розірвання договорів є 09 грудня 2020 року, відповідно до умов цих же договорів. Однак, після розірвання договорів банк не повернув їй суми вкладів та нараховані відсотки за умовами договору.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" суму вкладів за договорами банківського вкладу в загальному розмірі 108 125 доларів США, відсотки за вкладами в загальному розмірі 51 281,59 доларів США, а також 3 % річних за період з дня розірвання договору до дати подання позову та пеню на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" у сумі 1 384 261,30 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 10 серпня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 суму вкладів з нарахованими відсотками у розмірі 148 628,22 доларів США, 3% річних у розмірі 3 318,71 грн, без відрахування податків і зборів, які підлягатимуть у подальшому утриманню в установленому законом порядку, з яких:
за договором № SAMDN80000730232081 від 02 листопада 2012 року: сума вкладу у розмірі 26 930 доларів США, відсотки за вкладом у розмірі 16 023,23 доларів США, 3% річних у розмірі 33,11 доларів США, що еквівалентно 822,78 грн;
за договором № SAMDN80000736972771 від 06 серпня 2013 року: сума вкладу у розмірі 41 195 доларів США, відсотки за вкладом у розмірі 12 420,15 доларів США, 3% річних у розмірі 50,64 доларів США, що еквівалентно 1 258,40 грн;
за договором № SAMDN80000736972750 від 06 серпня 2013 року: сума вкладу у розмірі 40 000 доларів США, відсотки за вкладом у розмірі 12 059,84 доларів США, 3% річних у розмірі 49,18 доларів США, що еквівалентно 1 237,53 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 доведено факт укладення з банком договорів банківського вкладу. Ураховуючи те, що банк належно не виконав своїх зобов`язань за вказаним договором, наявні підстави для стягнення суми вкладу, нарахованих відсотків та 3 % річних у визначених судом розмірах.
При цьому, врахувавши, що між позивачем та банком 09 грудня 2020 року припинені правовідносини з договорів банківського вкладу (на підставі поданої заяви позивачем про розірвання договорів банківського вкладу), тому частина п`ята статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" не поширюється на спірні правовідносини після розірвання договорів банківського вкладу, а позовні вимоги стосуються пені за період з 09 грудня 2020 року до 24 грудня 2020 року.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 серпня 2022 року в частині стягнення суми банківських вкладів залишено без змін.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 серпня 2022 року змінено в частині стягнення відсотків за вкладами, зменшивши загальний розмір відсотків з 51 281,59 доларів США до 3 978,68 доларів США.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 серпня 2022 року змінено в частині стягнення 3% річних.
Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 :
за договором вкладу № SAMDN80000730232081 від 02 листопада 2012 року відсотки за вкладом у розмірі 193,68 доларів США та 3% річних у розмірі 33,11 долари США;
за договором № SAMDN80000736972771 від 06 серпня 2013 року відсотки за вкладом у розмірі 1 920,45 доларів США та 3% річних у розмірі 50,64 доларів США;
за договором № SAMDN80000736972750 від 06 серпня 2013 відсотки за вкладом у розмірі 1 864,55 долари США та 3% річних у розмірі 49,18 доларів США.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи, дійшовши обґрунтованого висновку про невиконання банком зобов`язань за договорами депозитних вкладів.
При цьому, апеляційний суд встановив, щоіз заявою про розірвання договорів банківського вкладу ОСОБА_1 вперше звернулася до банку 22 січня 2015 року. А тому відповідно до вимог частини третьої статті 651 ЦК України вищевказані договори банківського вкладу є розірваними через два банківських дні з дати отримання заяви банком, тобто з 29 січня 2015 року. Враховуючи цю обставину, суд здійснив інший розрахунок відсотків за користування коштами вкладів та 3% річних, передбачених статтею 625 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2023 року до Верховного Суду, АТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що АТ КБ "ПриватБанк" не є належним відповідачем за вимогами позивача, оскільки внаслідок укладення між банком та ТОВ "ФК "Фінілон" договору переведення боргу та переведення боргу за зобов`язаннями банку щодо виплати коштів за депозитними договорами, які є предметом спору у цій справі, АТ КБ "ПриватБанк" не несе зобов`язань за такими договорами, а ТОВ "ФК "Фінілон" є новим боржником за ними. Вважає, що належним відповідачем у справі є ТОВ "ФК "Фінілон".
Крім того, вказує на те, що позивачем не надано оригіналів договорів та квитанцій про внесення коштів, тому висновки судів про часткове задоволення позову ОСОБА_1 вважає незаконними.
Відзив на касаційну скаргу позивач до суду не подала.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
23 лютого 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2023 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк" було укладено три договори банківського вкладу:
договір № SAMDN80000730232081 від 02 листопада 2012 року на оформлення вкладу "Стандарт" на суму 26 930 доларів США з процентною ставкою 9% річних, строком на 366 днів до 02 листопада 2013 року включно (а. с. 12);
договір № SAMDN80000736972771 від 06 серпня 2013 року на оформлення вкладу "Стандарт" на суму 41 195 доларів США з процентною ставкою 6,5% річних, строком на 92 дні до 06 листопада 2013 року включно (а. с. 14);
договір № SAMDN80000736972750 від 06 серпня 2013 року на оформлення вкладу "Стандарт" на суму 40 000 доларів США з процентною ставкою 6,5 % річних, строком на 92 дні до 6 листопада 2013 року включно (а. с. 16).
За змістом вищевказаних договорів банківського вкладу, у кожному з договорів банківського вкладу між сторонами погоджено умови, що договори вкладу передбачають автоматичне продовження дії на той самий строк, якщо сторони не виявляють бажання розірвати ці договори. У разі, якщо одна із сторін хоче розірвати договір, вона повідомляє про це іншу сторону. Дострокове розірвання договору відбувається через два банківські дні після здійснення такого повідомлення.
Після внесення ОСОБА_1 коштів за договорами, у розмірі відповідно до умов договорів, їй було видано банком квитанції (касові чеки), з огляду на надані нею копії (а. с. 26).
22 січня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до банку з вимогою про розірвання договорів та видачі їй коштів за вкладами, яка отримана банком 27 січня 2015 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень АТ КБ "ПриватБанк" зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), від 20 березня 2019 року у справі № 161/4985/17 та постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі 757/1536/15-ц, від 18 травня 2018 року у справі 761/18883/15-ц, від 31 липня 2019 року у справі № 201/13687/16-ц, від 30 січня 2020 року у справі 761/30025/16-ц (провадження № 61-43404св18), від 19 лютого 2020 року у справі № 201/15704/15, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга АТ КБ "ПриватБанк" задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Судові рішення судів першої, в незміненій після апеляційного перегляду частині, та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Статтею 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору; клієнт банку - будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов
та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.