Постанова
Іменем України
21 червня 2023 року
м. Київ
справа № 357/403/20
провадження № 61-16656св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Матюші",
відповідачі: ОСОБА_1, правонаступником якої є ОСОБА_2, Товариство з додатковою відповідальністю "Шамраївський цукровий завод", державний реєстратор Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Євко Володимир Володимирович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Матюші", подану адвокатом Тетерею Світланою Ігорівною, на постанову Київського апеляційного суду від 08 вересня 2021 рокуу складі колегії суддів: Болотова Є. В., Музичко С. Г., Олійника В. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
20 грудня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Матюші" (далі - ТОВ Агрофірма "Матюші") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, правонаступником якої є ОСОБА_2, Товариства з додатковою відповідальністю "Шамраївський цукровий завод" (далі - ТДВ "Шамраївський цукровий завод"), державного реєстратора Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Євка В. В. (далі - державний реєстратор) про визнання недійсним договору про надання права користування земельною ділянкою (емфітевзис) і скасування запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно.
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,2392 га, кадастровий номер 3220483500:0:001:0033, що розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області (далі - земельна ділянка).
19 червня 2014 року між ТОВ Агрофірма "Матюші" та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, згідно з яким вона передала земельну ділянку в оренду позивачу на 10 років.
09 лютого 2015 року цей договір оренди було зареєстровано.
З лютого 2018 року ОСОБА_1 вчиняла дії, спрямовані на позбавлення ТОВ Агрофірма "Матюші" права користування земельною ділянкою.
За зверненням громадян, зокрема ОСОБА_1, наказом від 15 березня 2018 року № 729/5 (далі - наказ № 729/5) Міністерство юстиції України скасувало рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за позивачем.
02 березня 2018 року ОСОБА_1 уклала з ТДВ "Шамраївський цукровий завод" договір оренди землі, відповідно до якого передала земельну ділянку в оренду.
Позивач оскаржив до суду договір оренди від 02 березня 2018 року, однак 05 січня 2019 року ОСОБА_1 уклала з ТДВ "Шамраївський цукровий завод" договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) (далі - спірний договір).
Спірний договір укладений з порушенням законодавства та договору оренди від 19 червня 2014 року, укладеного між ТОВ Агрофірма "Матюші" та ОСОБА_1, а державну реєстрацію права користування земельною ділянкою за ТДВ "Шамраївський цукровий завод" проведено з порушенням законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
З урахуванням уточнення позовних вимог просило суд визнати недійсним спірний договір; скасувати державну реєстрацію і припинити право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) ТДВ "Шамраївський цукровий завод"; вирішити питання про відшкодування судових витрат.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2020 року провадження у справі закрито у зв`язку зі смертю ОСОБА_1 .
Постановою Київського апеляційного суду від 30 червня 2020 року ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду від 06 травня 2020 року скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Скасувавши ухвалу про закриття провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до статті 25 ЦК України припинена, і яка не могла бути стороною у справі, провадження у справі в частині позовних вимог, пред`явлених до ОСОБА_1 підлягало закриттю.
Водночас позовна вимога про визнання недійсним спірного договору заявлена також і до ТДВ "Шамраївський цукровий завод", а вимога про скасування запису про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) - до державного реєстратора.
Суд першої інстанції дійшов передчасних висновків про закриття провадження у справі стосовно інших відповідачів.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2020 року залучено до участі у справі правонаступника ОСОБА_1, її спадкоємця - ОСОБА_2 .
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2021 року у позові відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що скасувавши рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди позивача, держава офіційно не визнає і не підтверджує факт набуття позивачем права оренди на спірну земельну ділянку, оскільки ці відомості були виключені з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Доводи сторони позивача в частині незаконності наказу № 729/5, з огляду на його оскарження в судовому порядку, суд не взяв до уваги, оскільки на момент розгляду справи цей наказ був чинним, рішення про його скасування не надано.
Суд дійшов висновку, що хоча реєстрація договору оренди між ОСОБА_1 та ТДВ "Шамраєвський цукровий завод" не була скасована, договір не розірваний, строк дії не закінчився і одночасно було зареєстровано між тими ж самими сторонами спірний договір, проте це не порушує права позивача, реєстрація права оренди якого скасована, і який не є стороною спірного договору.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 08 вересня 2021 рокуапеляційну скаргу ТОВ Агрофірма "Матюші" задоволено частково.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2021 року скасовано.
Провадження у справі в частині позову до ОСОБА_1 закрито. Провадження у справі в частині позову до ТДВ "Шамраївський цукровий завод", державного реєстратора закрито.
Закривши провадження у справі за позовом до ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції виходив з того, що не може бути відкрито провадження у справі, а відкрите провадження підлягає закриттю, якщо позов пред`явлено до особи, яка на час його подання померла.
Закривши провадження у справі за позовом до ТДВ "Шамраївський цукровий завод" і державного реєстратора, суд апеляційної інстанції врахував суб`єктний склад правовідносин: позивач - ТОВ Агрофірма "Матюші", а відповідачі - ТДВ "Шамраївський цукровий завод" і державний реєстратор, тому спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2021 року ТОВ Агрофірма "Матюші" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року про закриття провадження, просило її скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, не врахував правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 607/19075/15, провадження № 61-1330св20, постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 753/1534/16-ц, провадження № 14-56цс19, від 03 липня 2019 року у справі № 127/2209/18, провадження № 14-149цс19, від 27 березня 2019 року у справі № 200/15135/14-ц, провадження № 14-56цс19, від 02 жовтня 2019 року у справі № 640/13144/16-ц, провадження № 14-417цс19, від 15 травня 2018 року у справі № 686/22036/15-ц, провадження № 14-104цс18, від 26 травня 2020 року у справі № 910/15585/19, провадження № 12-26гс20, від 20 травня 2020 року у справі № 806/2421/16, провадження № 11-675апп19, від 27 березня 2019 року у справі № 200/15135/14-ц, провадження № 14-23цс19, від 07 квітня 2020 року у справі № 473/1433/18, провадження № 14-35цс20.
Постановою Київського апеляційного суду від 30 червня 2020 року скасовано ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження та направлено справу на продовження розгляду. Оскаржуваною постановою повторно було вирішено питання про закриття.
Суд апеляційної інстанції не врахував, що спір виник не лише між ТОВ Агрофірма "Матюші та ТДВ "Шамраївський цукровий завод", а й між ТОВ Агрофірма "Матюші" та державним реєстратором.
Доводи інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшли.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У січні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2023 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 була власником земельної ділянки на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 21 грудня 2006 року (т. 1. а. с. 9-11).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 померла, 28 січня 2020 року була зведена спадкова справа щодо майна спадкодавця. Відповідно до заяви від 28 січня 2020 року спадщину прийняла ОСОБА_2 (т. 1, а. с. 183-188).
19 червня 2014 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ Агрофірма "Матюші" договір оренди землі, згідно з яким передала в оренду позивачу земельну ділянку строком на 10 років (т. 1, а. с. 8).
09 лютого 2015 року державний реєстратор реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Бурімська М. І. прийняла рішення про державну реєстрацію прав, індексний номер 19206000, про реєстрацію права оренди на земельну ділянку за позивачем (т. 1, а. с. 15).
15 березня 2018 року Міністерство юстиції України на підставі колективної скарги громадян, зокрема ОСОБА_1, скасувало рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за позивачем (т. 1, а. с. 27).
02 березня 2018 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ "Шамраївський цукровий завод" договір оренди землі, відповідно до якого передала в оренду земельну ділянку. 15 березня 2018 року здійснено державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за ТДВ "Шамраєвський цукровий завод" (т. 1, а. с. 28).
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 357/8112/18 позивачу відмовлено у визнанні недійсним договору оренди землі від 02 березня 2018 року. Рішення суду набрало законної сили, відкрито касаційне провадження.
05 січня 2019 року між ОСОБА_1 і ТДВ "Шамраївський цукровий завод" укладено спірний договір, згідно з яким ТДВ "Шамраївський цукровий завод" отримало право використовувати земельну ділянку для сільськогосподарських потреб (т. 1, а. с. 36-37).
07 березня 2019 року державний реєстратор прийняв про державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) за ТДВ "Шамраївський цукровий завод", індексний номер 45855123, у зв`язку з чим було внесено запис про інше речове право № 30599422 (т. 1, а. с. 38, 39).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ).
Європейський суд з прав людини зазначає, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (рішення від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України", заяви № № 29458/04 і 29465/0, пункт 24).
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив із того,що оскільки провадження у справі в частині позову до ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв`язку зі смертю відповідачки до відкриття провадження у справі, а інші учасники справи є юридичними особами, то спір не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до частини четвертої статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.