Постанова
Іменем України
21 червня2023 року
м. Київ
справа № 403/337/17
провадження № 61-15899св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 06 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Мурашка С. І. Єгорової С. М., Чельник О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов обґрунтований тим, що 08 січня 2014 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, згідно з яким відповідачка отримала кредит у розмірі 4 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 30% на рік за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає дії картки.
ОСОБА_1 у порушення умов кредитного договору від 08 січня 2014 року допустила заборгованість за кредитом, яка станом на 19 червня 2017 року становила 41 651,86 грн.
Відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала та не сплатила своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом.
Просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 41 651,86 грн, з яких: 3 759,19 грн - заборгованість за кредитом; 32 433,06 грн - за процентами за користування кредитом; 3 000,00 грн - за пенею, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг: 500,00 грн - штраф (фіксована частина); 1 959,61 грн - штраф (процента складова).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 27 травня 2019 року позов задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 08 січня 2014 року у розмірі 9 911,02 грн, з яких: 3 759,19 грн - заборгованість за кредитом; 3 692,22 грн - за відсотками за користування кредитом; 2 459,61 грн - штрафи. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольнивши позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала та не повернула своєчасно банку кредитні кошти, тому заборгованість за договором підлягає стягненню.
Короткий зміст судових рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 01 лютого 2021 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 27 травня 2019 року відмовлено.
Відмовивши у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення за відсутності передбачених частиною другою статті 358 ЦПК України виключень.
Постановою Верховного Суду від 28 липня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 01 лютого 2021 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження.
Направивши справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, Верховний Суд виходив з того, що Кропивницький апеляційний суд помилково постановив у складі судді одноособово ухвалу від 01 лютого 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 06 вересня 2021 року, яка оскаржується в касаційному порядку,у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 27 травня 2019 року відмовлено.
Відмовивши у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення за відсутності у ОСОБА_1 обставин непереборної сили, внаслідок яких вона була позбавлена можливості скористатися своїм процесуальним правом щодо звернення з апеляційною скаргою у передбачений законодавством строк. Наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 06 вересня 2021 року, просилаїї скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване судове рішення є незаконним, ухвалене з порушенням норм процесуального права.
Суд апеляційної інстанції неправильно застосував частину четверту статті 287 ЦПК України.
У судовому засіданні від 27 травня 2019 року під час ухвалення заочного рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області вона участі не брала та не знала про це рішення.
На початку січня 2021 року вона знайшла в будинку конверт із заочним рішенням, проте повісток до суду і заочного рішення суду вона не отримувала.
Через стан здоров`я, викликаний атеросклеротичним кардіосклерозом, гіпертонічною хворобою, дисциркулярною енцелопатією другого ступеню змішаного ґенезу, яка проявляється в зниженні пам`яті та неможливості запам`ятовувати, усвідомлювати і передавати інформацію, вона не пам`ятає хто і коли отримав лист із заочним рішенням суду.
Ознайомившись із заочним рішенням, вважає його незаконним, оскільки кредитну картку не отримувала, договір не підписувала, тому бажає його оскаржити.
Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки вона надала клопотання про поновлення строку на апеляційне провадження із обґрунтуванням причин пропуску строку на апеляційне оскарження та неотримання заочного рішення.
Суд апеляційної інстанції не врахував правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 333/1020/16-ц, провадження № 61-10922св20.
Аргументи інших учасників справи
Відзив ПАТ КБ "ПриватБанк" на касаційну скаргу мотивований тим, що оскаржуване судове рішення є законним, ухвалене з додержанням норм процесуального права.
Суд апеляційної інстанції правильно встановив, що ОСОБА_1 знала про розгляд справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями, заявами про відкладення розгляду справи, розписками про повідомлення про призначення судових засідань, зверненням із зустрічним позовом, клопотанням про призначення експертизи.
Крім того, заочне рішення ОСОБА_1 отримала 05 червня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подала 23 січня 2021 року, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження заочного рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської областівід 27 травня 2019 року.
Доказів щодо поважності пропуску строку відповідачка не надала, а наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У серпні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2023 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абзац другий частина друга статті 389 ЦПК України).
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Як на підставу касаційного оскарження ОСОБА_1 посилалася на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а також вказала, що суд не застосував постанову Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 333/1020/16-ц, провадження № 61-10922св20.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) таке конституційне право має забезпечуватися справедливими судовими процедурами.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.