Постанова
Іменем України
24 травня 2023 року
м. Київ
справа № 439/1127/18
провадження № 61-11429св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Підкамінська селищна рада Бродівського району Львівської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Підкамінської селищної ради Бродівського району Львівської області на постанову Львівського апеляційного суду від 18 березня 2021 року у складі колегії суддів: Крайник Н. П., Ванівського О. М., Мельничук О. Я.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Підкамінської селищної ради Бродівського району Львівської області (далі - Підкамінська селищна рада, селищна рада) про відшкодування моральної шкоди.
Позов обґрунтований тим, що згідно з договорами купівлі-продажу від 29 вересня 1998 року та від 09 вересня 1998 року, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Джерело" (далі - ТОВ "Джерело") та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, товариство продало, а вказані фізичні особи купили водозабірну свердловину, що становить 1/20 ідеальну частку цілісного майнового комплексу, а також насосну станцію площею 17,6 кв. м та водонапірну башту, що становить 1/100 ідеальну частку цілісного майнового комплексу - цеху безалкогольних напоїв, що знаходиться на АДРЕСА_1 .
На підставі свідоцтва про право на спадщину від 27 грудня 2010 року він є власником 1/3 частки вказаного нерухомого майна, а саме: насосної станції, водонапірної башти, водозабірної свердловини, що знаходяться за вказаною адресою.
20 жовтня 2010 року Підкамінська селищна рада прийняла рішення № 322 "Про продаж земельної ділянки" щодо продажу земельної ділянки площею 0,0676 га, кадастровий номер 4620355400:10:005:0003. На підставі цього рішення 28 жовтня 2010 року між Підкамінською селищною радою і ТОВ "Джерело" укладено договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки.
Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 09 лютого 2016 року у справі № 439/212/14-ц за позовом ОСОБА_1 до реєстраційної служби Бродівського районного управління юстиції Львівської області, ОСОБА_5, Підкамінської селищної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Артеменко Н. В., ОСОБА_3, про визнання незаконним рішення селищної ради, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію права власності визнано незаконним рішення Підкамінської селищної ради від 20 жовтня 2010 року № 322 в частині продажу ТОВ "Джерело" земельної ділянки площею 0,0676 га та скасовано в цій частині; визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 28 жовтня 2010 року, укладений між Підкамінською селищною радою і ТОВ "Джерело", щодо продажу земельної ділянки площею 0,0676 га, кадастровий номер 4620355400:10:005:0003, яка розташована на АДРЕСА_1 .
Внаслідок порушення його прав у зв`язку з прийняттям Підкамінською селищною радою рішення від 20 жовтня 2010 року № 322, незаконність якого підтверджена рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 09 лютого 2016 року у справі № 439/212/14-ц, йому завдано моральної шкоди.
У період з листопада 2010 року до жовтня 2018 року, з часу набуття спірної земельної ділянки у власність ТОВ "Джерело", а надалі ОСОБА_5, він не має доступу до належного йому на праві власності нерухомого майна, не може вільно ним володіти, користуватися, здійснювати його ремонт, підтримувати у належному стані та розпоряджатися, що позбавляє його засобів для існування. Через психічний стан, стреси, розчарування, спричинені незаконним рішенням селищної ради, у нього почали виникати часті конфлікти та непорозуміння з дочкою, що зіпсувало стосунки у родині.
Підкамінська селищна рада ігнорує можливість повернути у власність земельну ділянку та пропозицію відшкодувати завдану йому моральну шкоду у добровільному порядку.
Просив суд стягнути з Підкамінської селищної ради на його користь 714 816,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Справу суди розглядали неодноразово.
Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 26 червня 2019 року позов задоволено. Стягнено з Підкамінської селищної ради на користь ОСОБА_1 714 816,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої в період з листопада 2010 року до жовтня 2018 року порушенням його прав у зв`язку з прийняттям Підкамінською селищною радою рішення від 20 жовтня 2010 року № 322 "Про продаж земельної ділянки" щодо продажу ТОВ "Джерело`земельної ділянки площею 0,0676 га, незаконність якого підтверджена рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 09 лютого 2016 року у справі № 439/212/14-ц.
Задовольнивши позов, суд першої інстанції виходив з того, що завдана позивачу моральна шкода, протиправність дій Підкамінської селищної ради, причинний зв`язок між шкодою і протиправним діянням Підкамніської селищної ради та її вина підтверджені рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 09 лютого 2016 року у справі № 439/212/14-ц.Розмір моральної шкоди визначено виходячи з двох мінімальних розмірів заробітної плати за кожний місяць порушення прав позивача, починаючи з дати прийняття Підкамінською селищною радою незаконного рішення і до часу звернення з позовом.
Постановою Львівського апеляційного суду від 30 липня 2020 року апеляційну скаргу Підкамінської селищної ради задоволено. Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 26 червня 2019 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в позові.
Відмовивши у позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 09 лютого 2016 року у справі № 439/212/14-ц не встановлено завдання позивачу моральної шкоди діями Підкамінської селищної ради. Позивач не довів належними та допустимими доказами обставини і підстави моральної шкоди, не надав обґрунтованих доказів на підтвердження факту завдання йому моральної шкоди саме діями відповідача.
Постановою Верховного Суду від 25 листопада 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Львівського апеляційного суду від 30 липня 2020 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Передавши справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходив з того, що суд апеляційної інстанції не врахував, що у справі № 439/212/14-ц про визнання незаконним рішення селищної ради, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію права власності та у справі, яка переглядається, різні предмет та підстави позову. У справі, що переглядається, необхідно довести і позивач доводив, у чому полягає завдана йому шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її завдано, з яких міркувань він виходив, визначаючи її розмір, і причинний зв`язок між ними.
Суд апеляційної інстанції не дав належної правової оцінки доказам, які надав позивач, не мотивував підстав їх відхилення, не встановив усіх фактичних обставин справи.
Постановою Львівського апеляційного суду від 18 березня 2021 року апеляційну скаргу Підкамінської селищної ради задоволено частково. Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 26 червня 2019 року змінено. Стягнено з Підкамінської селищної ради на користь ОСОБА_1 200 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що факт завдання позивачу діями відповідача моральної шкоди є доведеним, оскільки порушення його права встановлено судовими рішеннями, і таке порушення триває дотепер. Підкамінська селищна рада не мала права продавати спірну земельну ділянку без з`ясування її правового статусу та забезпечення прав власників об`єктів нерухомого майна, оскільки на момент прийняття рішення та укладення договору купівлі-продажу цієї земельної ділянки на ній перебували об`єкти нерухомості (насосна станція, водонапірна башта, водозабірна свердловина), які належать на праві власності трьом фізичним особам, зокрема ОСОБА_1, а сама земельна ділянка перебувала у правомірному користуванні зазначених осіб.
Суд апеляційної інстанції, змінивши рішення суду першої інстанції в частині розміру моральної шкоди, виходив з характеру порушення прав позивача, глибини його душевних страждань, наслідків позбавлення його можливості реалізації своїх намірів щодо належного йому майна, ступеня вини особи, яка завдала моральну шкоду, та дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 200 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, що є достатньою моральною сатисфакцією його порушеного права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2021 року Підкамінська селищна рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 18 березня 2021 року, просила її скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване судове рішення є незаконним, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Відповідач не порушував прав позивача рішенням від 20 жовтня 2010 року № 322, оскільки на час його прийняття позивач не був власником об`єктів нерухомості на спірній земельній ділянці.
Підкамінська селищна рада не порушила ні майнових прав позивача, ні його особистих немайнових прав, тому відсутній зв`язок між стражданнями позивача і рішенням Підкамінської селищної ради щодо відчуження землі.
Суди не надали правової оцінки доводам позивача, який, обґрунтовуючи розмір завданої шкоди, включив до її складу перелік абстрактних негараздів свого життя, зокрема і ті, які були завдані природною невідворотністю з листопада 2010 року до жовтня 2018 року.
Суд апеляційної інстанції не обґрунтував розміру відшкодування моральної шкоди, який має бути не більшим ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її безпідставного збагачення.
Позивач не вчиняв жодних визначених законом дій з метою відновлення, як він вважає, його порушеного права.
Суди взяли до уваги лише обставини та аргументи, наведені позивачем, проте не звернули уваги та не дали оцінки аргументам відповідача, які викладені у відзиві на позов, запереченнях на відповідь на відзив, письмових поясненнях.
Суд апеляційної інстанції не застосував правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі № 6-1790цс15, Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц, провадження № 14-538цс19.
Аргументи інших учасників справи
Відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу мотивований тим, що оскаржуване судове рішення є законним, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи касаційної скарги, що відсутній зв`язок між стражданнями позивача і рішенням Підкамінської селищної ради щодо відчуження землі і те, що позивач не має стосунку до майна, розташованого на спірній земельній ділянці, є безпідставними, тому що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 439/212/14-ц, провадження № 14-75цс18, зазначила, що, оскільки на момент прийняття оспорюваного рішення сільради та укладення договору купівлі-продажу цієї земельної ділянки між Підкамінською селищною радою і ТОВ "Джерело" на цій земельній ділянці перебували об`єкти нерухомості (насосна станція, водонапірна башта, водозабірна свердловина), які належать на праві власності трьом фізичним особам, у тому числі й позивачу, а сама земельна ділянка перебувала у правомірному користуванні зазначених осіб, то селищна рада не мала права продавати цю земельну ділянку без з`ясування її правового статусу та забезпечення прав власників об`єктів нерухомого майна.
Отже, існує преюдиційне рішення суду, яким встановлено, що позивач є співвласником спірної земельної ділянки, та яке обґрунтовано врахували суди.
Безпідставними є доводи касаційної скарги, що позивач не вчиняв жодних визначених законом дій з метою відновлення його порушеного права, оскільки він протягом багатьох років вживає заходи для відновлення своїх прав у зв`язку з бездіяльністю відповідача, зокрема і в судовому порядку.
Він звертався до суду з позовом про витребування незаконно відчуженої земельної ділянки з чужого незаконного володіння, який рішенням Бродівського районного суду Львівської області у справі № 439/1026/18 було задоволено, проте постановою Львівського апеляційного суду відмовлено у позові з підстав, що із вказаним позовом має право звертатися лише Підкамінська селищна рада.
Проте Підкамінська селищна рада проігнорувала всі судові засідання, до позову не приєдналася.
Крім того, позивач із квітня 2018 року систематично звертався до органів прокуратури з проханням сприяти у витребуванні земельної ділянки, в результаті чого щодо посадових осіб Підкамінської селищної ради розпочато досудове розслідування, яке триває до сьогодні.
Підкамінська селищна рада у касаційній скарзі не зазначає, які дії мав вчинити позивач для захисту своїх прав, крім тих, які він зазначив.
Також, Підкамінська селищна рада не вказує в чому полягає неправильна оцінка судами доказів у справі та показань свідків при визначенні розміру моральної шкоди.
Посилання відповідача у касаційній скарзі на постанови Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі № 6-1790цс15, Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц, провадження № 14-538цс19, є безпідставними, оскільки у вказаних справах встановлені відмінні від цієї справи фактичні обставини.
Визначена судом сума відшкодування моральної шкоди у розмірі 200 000,00 грн нє є належною та достатньою компенсацією позивачу щоденних моральних страждань за вісім років, проте він не оскаржує постанову апеляційного суду, тому доводи касаційної скарги щодо збагачення позивача та завищенної суми компенсації моральної шкоди є безпідставними.
Підкамінська селищна рада була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи судом апеляційної інстанції, проте на судове засідання не з`явилася, отже, не виявила бажання надати свої пояснення щодо незгоди з розміром відшкодованої шкоди.
Просив відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді касаційної інстанції в розмірі 6 000,00 грн, витрати, пов`язані з його явкою до суду касаційної інстанції, витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи, інші судові витрати.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи. Відмовлено у зупиненні виконання постанови Львівського апеляційного суду від 18 березня 2021 року.
У жовтні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2021 року клопотання Підкамінської селищної ради Бродівського району Львівської області про зупинення виконання постанови Львівського апеляційного суду від 18 березня 2021 року задоволено. Зупинено виконання постанови Львівського апеляційного суду від 18 березня 2021 року до закінчення касаційного розгляду справи.
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2023 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що згідно з договорами купівлі-продажу від 29 вересня 1998 року та від 09 вересня 1998 року, укладених між ТОВ"Джерело" - з однієї сторони та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - з іншої сторони, товариство продало, а вказані фізичні особи купили водозабірну свердловину, що становить 1/20 ідеальну частку цілісного майнового комплексу -цеху безалкогольних напоїв, а також насосну станцію площею17,6 кв. м та водонапірну башту, що становить1/100 ідеальну частку цілісного майнового комплексу - цеху безалкогольних напоїв за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказане нерухоме майно на момент його відчуження знаходилось на земельній ділянці площею 0,0676 га, якій у подальшому присвоєно кадастровий номер 4620355400:10:005:0003.
На підставі свідоцтва про право на спадщину від 27 грудня 2010 року ОСОБА_1 є власником 1/3 частки нерухомого майна, а саме: насосної станції, водонапірної башти, водозабірної свердловини.
20 жовтня 2010 року Підкамінська селищна рада прийняла рішення № 322 "Про продаж земельної ділянки" щодо продажу земельної ділянки площею 0,0676 га, кадастровий номер 4620355400:10:005:0003. На підставі цього рішення 28 жовтня 2010 року між селищною радою і ТОВ "Джерело" укладено договір купівлі-продажу цієї земельної ділянки.
Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 09 лютого 2016 року у справі № 439/212/14-ц за позовом ОСОБА_1 до реєстраційної служби Бродівського районного управління юстиції Львівської області, ОСОБА_5, Підкамінської селищної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Артеменко Н. В., ОСОБА_3, про визнання незаконним рішення селищної ради, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію права власності визнано незаконним рішення Підкамінської селищної ради від 20 жовтня 2010 року № 322 в частині продажу ТОВ "Джерело" земельної ділянки площею 0,0676 га та скасовано в цій частині; визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 28 жовтня 2010 року, укладений між Підкамінською селищною радою і ТОВ "Джерело", в частині продажу спірної земельної ділянки.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 07 червня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилено, рішення Бродівського районного суду Львівської області від 09 лютого 2016 року залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року рішення Бродівського районного суду Львівської області від 09 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 07 червня 2016 року залишено без змін.
Зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду зазначено, що ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, спадкоємцем якої є ОСОБА_1, у 1998 році набули право власності на нерухоме майно (водозабірну свердловину, водонапірну башту та насосну станцію), яке знаходиться на земельній ділянці, щодо якої виник спір, а отже, набули право користування земельною ділянкою під належними їм спорудами відповідно до принципу цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, закріпленого у статті 30 ЗК України 1990 року (чинній на час укладення договорів купівлі-продажу нерухомого майна), за правилами частини першої якої при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об`єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди.
ТОВ "Джерело" ліквідоване, про що 06 вересня 2013 року вчинена державна реєстрація припинення юридичної особи.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Предметом позову є відшкодування моральної шкоди, завданої протиправними діями відповідача - органу місцевого самоврядування, внаслідок прийняття незаконного рішення та невчиння дій щодо повернення позивачу земельної ділянки.
Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способи захисту захисту цивільних прав та інтересів визначені статтею 16 ЦК України.
Згідно з частиною першою, пунктом 9 частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду по захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (стаття 21 ЦК України).
Згідно з частинами першою і другою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.
Задовольнивши позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач довів належними доказами завдання йому моральної шкоди Підкамніською селищною радою.