ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2023 року
м. Київ
справа № 937/8569/20
провадження № 61-10566св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:
ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5,
відповідач - Військова частина НОМЕР_1,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя Міністерства оборони України,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного
суду Запорізької області від 23 лютого 2021 року, ухвалене у складі
судді Ковальової Ю. В., та постанову Запорізького апеляційного суду
від 12 травня 2021 року, прийняту колегією у складі суддів: Бєлки В. Ю.,
Кухаря С. В., Крилової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії
В обґрунтування позову вказував, що з 15 листопада 1991 року він проходив військову службу в Збройних силах України у Військовій частині НОМЕР_1
у АДРЕСА_1 і наказом командувача Повітряних сил Збройних Сил України від 21 травня 2019 року № 217 звільнений в запас відповідно до підпункту "к" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
Зазначав, що на підставі рапорту від 13 грудня 2001 року житловою комісією Військової частини НОМЕР_2, правонаступником якої є Військова частина НОМЕР_1, його зараховано на квартирний облік у вказаній військовій частині з 13 грудня 2001 року.
При розформуванні військової частини НОМЕР_2 були втрачені рішення житлової комісії, у зв`язку з чим його зараховано на квартирний облік відповідно до дати перебування у списках осіб, які потребують поліпшення житлових умов, тобто з 13 грудня 2001 року, зі складом сім`ї з 3 осіб (дружина - ОСОБА_6 та дочка ОСОБА_3 ), що підтверджується витягом з протоколу житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 28 березня 2006 року № 11.
На підставі рапорту від 1 серпня 2007 року та наданих документів його і членів його родини у складі 3-х осіб зараховано на квартирний облік з 13 грудня
2001 року та внесено до списку осіб на першочергове отримання житла
з 13 грудня 2001 року.
Вказував, що 11 січня 2008 року розірвано шлюб між ним та ОСОБА_6, після чого на підставі його рапорту житловою комісією військової частини НОМЕР_1 внесено відповідні зміни щодо позивача до списків осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
14 червня 2012 року позивач уклав шлюб з ОСОБА_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 у вказаному шлюбі народився син - ОСОБА_4 .
На підставі рапорту від 30 червня 2015 року прийнято рішення про внесення змін в його облікову справу у зв`язку з досягненням дати вислуги
(25 років) та набуттям права на першочергове отримання житла, згідно з яким його та членів його родини внесено до списку осіб на першочергове отримання житла, що перебувають на квартирному обліку у Військовій частині НОМЕР_1,
з 4 серпня 2015 року. 6 травня 2016 року позивачу видано ордер на право проживання у службовій квартирі АДРЕСА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача народилася дочка ОСОБА_5 28 січня
2019 року на підставі рапорту внесено зміни до облікової справи позивача та зараховано його з сім`єю у складі чотирьох осіб (дружина ОСОБА_2, дочки ОСОБА_3 та ОСОБА_5 і син ОСОБА_4 ) до загальних та першочергових списків осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у Військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 .
Після звільнення у запас та зарахування до військового оперативного резерву першої черги в особливий період на підставі Указу Президента України
від 18 червня 2015 року № 274/215 позивачу стало відомо, що 1 липня 2019 року на засіданні житлової комісії військової частини НОМЕР_1 прийнято рішення про його виключення із загальних та першочергових списків осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом отримання постійного житла.
Позивач вважав незаконними вказане рішення житлової комісії та виданий на його підставі наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 19 липня 2019 року.
За таких обставин просив суд визнати незаконними та скасувати рішення (об`єднаної) житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 1 липня
2019 року № 13, наказ тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 від 19 липня 2019 року № 384/агд в частині виключення майора
ОСОБА_1 з сім`єю у складі п`яти осіб з обліку в загальній та першочерговій чергах квартирного обліку військової частини і зобов`язати відповідача поновити його у вказаних чергах.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області
від 23 лютого 2021 року позов задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 1 липня 2019 року про виключення майора ОСОБА_1 зі складом сім`ї - дружина ОСОБА_2 та діти ОСОБА_4 ОСОБА_5,
ОСОБА_3 з обліку у загальній та першочергової чергах квартирного обліку у Військовій частині НОМЕР_1 як військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які потребують поліпшення житлових умов в м. Мелітополі Запорізької області, з 1 липня 2019 року.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 поновити майора ОСОБА_1 зі складом сім`ї - дружина ОСОБА_2 та діти - ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_3 на обліку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які потребують поліпшення житлових умов, в місті Мелітополі Запорізької області в загальній та першочерговій чергах за тим же номером у списку станом на 1 липня 2019 року зі збереженням часу перебування на обліку у Військовій частині НОМЕР_1 .
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що позивач звільнений з військової служби в запас у зв`язку з виходом на пенсію за вислугою років і має право нарівні із військовослужбовцями Військової частини НОМЕР_1 залишатися на квартирному обліку.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 12 травня 2021 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення, а рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23 лютого 2021 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про існування правових підстав для задоволення позову, зазначивши про відповідність таких висновків обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У червні 2021 року Військова частина НОМЕР_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення процесуального права, просить скасувати рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23 лютого 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 12 травня 2021 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована відсутністю у подібних правовідносинах висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 27 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470.
Також заявник вказує про необхідність відступлення від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 639/302/18-ц (провадження № 61-1618св19), від 17 березня 2020 року у справі № 487/5835/17 (провадження № 61-15884св19), від 1 квітня 2020 року у справі № 638/5769/18, (провадження № 61-18058св19), від 8 квітня 2020 року у справі № 683/2197/18 (провадження №61-14634св19), від 19 травня 2020 року у справі № 683/2198/18 (провадження № 61-14222св19), від 16 грудня 2020 року у справі № 748/122/20 (провадження № 61-9785св20).
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
Підставою для відкриття касаційного провадження були доводи заявника про необхідність відсутність у подібних правовідносинах висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 27 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470 (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 15 листопада
1991 року він проходив військову службу в Збройних силах України.
Зі змісту витягу з послужного списку, виданого начальником штабу в/ч НОМЕР_1, суди встановили, що 9 лютого 1999 року ОСОБА_1 переведено для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_2, правонаступником якої є Військова частина НОМЕР_1 .
Згідно з витягом з протоколу засідання (об`єднаної) житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 28 січня 2019 року № 2 та витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 45/ачу від 28 січня 2019 року ОСОБА_2 з сім`єю у складі чотирьох осіб (дружина ОСОБА_2, дочки ОСОБА_3 та ОСОБА_5 і син ОСОБА_4 ) зараховано до загальних та першочергових списків осіб, які потребують поліпшення житлових умов у Військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1, з 28 січня 2019 року.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 /по стройовій частині/ № 106
від 6 червня 2019 майора ОСОБА_1 звільнено у запас та зараховано до військового оперативного резерву першої черги в особливий період.
З витягу з протоколу засідання (об`єднаної) житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 1 липня 2019 року № 13 суди встановили, що позивача з сім`єю виключено із загальних списків і першочергових списків осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом отримання постійного житла у Військовій частині НОМЕР_1, з 1 липня 2019 року.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 19 липня 2019 року № 374/ачу позивача виключено із загальних і першочергових списків осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом отримання постійного житла у Військовій частині НОМЕР_1, з 1 липня 2019 року.
Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частина друга статті 414 ЦПК України).
Вивчивши матеріали цивільної справи і перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та додержання норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд дійшов таких висновків.
У справі, що переглядається, позивач просив визнати незаконними та скасувати рішення (об`єднаної) житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 1 липня
2019 року № 13 про виключення його з житлового обліку і виданий на його підставі наказ та зобов`язати відповідача поновити його на відповідному обліку.
Суди першої й апеляційної інстанцій вважали, що такий спір необхідно розглядати за правилами цивільного судочинства.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на додержання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства
(абзац перший частини першої статті 19 ЦПК України).
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів в будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, такий суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких, зазвичай, хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення процесуальні закони не віднесли до юрисдикції інших судів.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункти 1 і 2 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у чинній редакції).