ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 червня 2023 року
м. Київ
справа № 200/4258/22
адміністративне провадження № К/990/15423/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2023 року, ухвалену у складі колегії суддів: Сіваченка І.В. (доповідач), Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г.,
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), у якому просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 01 лютого 2020 року включно відповідно до приписів абз. 3, 4, 5, 6 п. 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
1.2. стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4078,65 грн в місяць за період з 01 березня 2018 року по 01 лютого 2020 року включно в сумі 92540,35 грн відповідно до приписів абз. 3, 4, 5, 6 п. 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року у справі №200/1249/21-а відповідачем нараховано та виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із застосування базового місяця січень 2008 року в сумі 84 607,72 грн., проте за період з 01 березня 2018 року по 01 лютого 2020 року відповідачем нараховано та виплачено тільки поточну індексацію грошового забезпечення в сумі 2225,31 грн. Так, зазначає, позивач відповідачем в порушення приписів абз. 3, 4, 6 п. 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі Порядок № 1078) не виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4 078,65 грн в місяць на загальну суму 93 949,59 грн. Належним способом порушеного права позивач вважає саме стягнення на його користь сум невиплаченої індексації.
3. Відповідач позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Відповідно витягу з наказу військового комісара Добропільського об`єднаного міського військового комісаріату (по стройовій частині) від 01.02.2020 № 25 сержанта ОСОБА_1 прийнято вважати таким, що з 01 лютого 2020 року справи та посаду здав і направлений для зарахування на військовий облік. З 01 лютого 2020 року виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
5. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року у справі № 200/1249/21-а, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2022 року, визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року.
5.1. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року із одночасним відрахуванням передбачених законом податків та зборів.
5.2. У решті позовних вимог відмовлено.
6. На виконання вказаного судового рішення відповідачем нараховано та виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно у сумі 84 607,72 грн. (з відрахуванням військового збору 1,5 %).
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
8. Суд першої інстанцій виходив з того, що частиною 4 ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
8.1. Судом установлено, що предметом судового розгляду у справі №200/1249/21-а, зокрема, були такі вимоги ОСОБА_1 :
8.1.1. визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 березня 2018 року по 01 лютого 2020 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3874,25 грн. відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
8.1.2. зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 3874,25 грн. за період з 01 березня 2018 року по 01лютого 2020 року включно в сумі 89241,34 грн. відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
8.2. У цій частині позовних вимог рішенням суду першої інстанції, яке залишено без змін судом апеляційної інстанції, відмовлено та зазначено, що відповідно до довідки від 10.03.2021 № 09/02/91 сума підвищення грошового забезпечення перевищує суму індексації, яка склалась у березні 2018 року (яка дорівнює нулю, оскільки змінився базовий місяць), а тому підстав для застосування фіксованої суми індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 01 лютого 2020 року немає; нарахована сума індексації за період з 01 березня 2018 року по 01 лютого 2020 року виплачена в повному обсязі.
8.3. На підставі викладеного, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 01 лютого 2020 року включно відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
8.4. Отже, за висновком місцевого суду, преюдиційно встановлено, що підстави для нарахування позивачу фіксованої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 01 лютого 2020 року включно, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 відсутні.
8.5. При цьому, досліджуючи зміст позовної заяви у справі, що розглядається, судом установлено, що позивачем заявлено до стягнення суму фіксованої індексації у розмірі 4078,56 грн., яка розрахована саме відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078.
8.6. Водночас, правових підстав та кореспондуючих їм фактичним підставам для застосування абзаців 3, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 позивачем не наведено.
8.7. Ураховуючи викладене, суд першої інстанції вважав, що підстави для задоволення даного позову відсутні.
9. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2023 року скасовано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року, а провадження у справі №200/4258/22 закрито.
10. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що в розглядуваній справі та у справі №200/1249/21-а спір виник між тими самими сторонами, про той самий предмет (проведення індексації) і з тих самих підстав (застосування абз. 4 пункту 5 Порядку № 1078: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу).
11. Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки спір у цій справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що уже були предметом розгляду судів у інших провадженнях.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
12. Не погоджуючись з таким рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення та неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
13. У скарзі позивач просить скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2023 року у справі №200/4258/22 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
14. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на те, що предмети, які розглядались судами у справах №200/1249/21-а та №200/4258/22, є різними.
14.1. У справі №200/1249/21-а предметом розгляду спору було право позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 01.02.2020 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.12.2015 по 28.02.2018 - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 01.02.2020 - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
14.2. У справі №200/4258/22 предметом спору є право позивача на отримання індексації - різниці грошового забезпечення (даний термін наведено Верховним Судом у постанові від 23 березня 2023 року по справі №400/3826/21), яка розраховується на підставі пункту 5 Порядку №1078 і залежить від суми індексації грошового забезпечення, яка фактично виплачена позивачу у лютому 2018 року.
14.3. Позивач зазначає, що оскільки розрахунок такої суми належав до дискреційних повноважень відповідача і на момент розгляду справи №420/20816/21, такий розрахунок відповідачем проведено не було, то вимоги позивача щодо нарахування та виплати індексації - різниці грошового забезпечення починаючи з 01 березня 2018 року судом не розглядались, оскільки були передчасними. Тільки після того, як відповідачем було визначено суму індексації грошового забезпечення нараховану у лютому 2018 року в розмірі 4258,75 грн. стало можливим визначити, що збільшення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року (грошовий дохід позивача внаслідок підвищення посадових окладів змінився на: 8082,74 грн. - 7698,24 грн. = 384,50 грн.) не перевищило суму індексації нараховану у березні 2018 року (4463,15 грн.) та позивачу належна щомісячна фіксована індексація грошового забезпечення в сумі 4078,65 грн., тому позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами в порядку передбаченому КАС України.
15. При цьому позивач зазначає, що Верховний Суд у постанові від 15 грудня 2022 року у справі №460/3473/21 навів правовий висновок щодо можливості розгляду питання виплати індексації грошового забезпечення у фіксованій величині починаючи з 01 березня 2018 року в окремому провадженні.
16. Скаржник також вказує, що судом апеляційної інстанції проігноровано висновки Верховного Суду у постанові від 23 березня 2023 року по справі №400/3826/21, у якій було надано детальні роз`яснення щодо:
1) Визначення січня 2008 року у якості базового місяця для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям у період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно та відсутність у даному питанні дискреційних повноважень відповідача.
2) Права військовослужбовців на отримання індексації-різниці в період з 01.03.2018 року по дату звільнення з військової служби або по дату підвищення посадових окладів за рішенням Уряду відповідно до норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
3) Необхідності розрахунку судом розміру індексації-різниці в період з 01.03.2018 року по дату звільнення з військової служби та відсутність у даному питанні дискреційних повноважень відповідача.
4) Необхідності визначення судом у рішенні суми індексації грошового забезпечення, яка належить до виплати за періоди 01.12.2015 - 28.02.2018 та 01.03.2018 - дата звільнення з військової служби та відсутність у даному питанні дискреційних повноважень відповідача.
17. Позивач звертає увагу, що питання права позивача на індексацію у фіксованій величині починаючи з 01.03.2018 року не вирішувалось у справі №200/1249/21-а та на відповідача не покладалось жодних зобов`язань з даного приводу.
18. Таким чином, на думку скаржника, пункт 4 частини 1 статті 238 КАС України не підлягає застосуванню, оскільки предмети у двох вищезазначених справах різні, а тому провадження по справі підлягає розгляду по суті позовних вимог.