ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 червня 2023 року
м. Київ
справа №380/17179/22
адміністративне провадження № К/990/11981/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року (головуючий суддя Москаль) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 березня 2023 року (головуючий суддя: Шевчук С.М., судді: Кухтей Р.В., Нос С.П.) у справі № 380/17179/22 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
30 листопада 2022 року ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації (далі також Управління соціального захисту, відповідач) з такими вимогами:
визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації у перерахунку та виплаті позивачу щорічної разової грошової допомоги позивачу до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком;
зобов`язати Управління соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з врахуванням виплачених сум.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 22 грудня 2022 року у задоволені позову відмовив.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 08 березня 2023 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року залишив без змін.
04 квітня 2023 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, надіслана 27 березня 2023 року, в якій скаржник просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 березня 2023 року і прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Ухвалою Верховного Суду від 03 травня 2023 року відкрито касаційне провадження. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надходило, що не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач повідомив, що є учасником бойових дій, в 2022 році отримав разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 1491 грн. Вказує, що частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону від 25.12.1998 передбачено виплату щорічно учасникам бойових дій разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28.12.2014 №79-VIII (набрав чинності з 01.01.2015) доповнено розділ VІ Бюджетного кодексу пунктом 26, відповідно до якого делеговано повноваження Кабінету Міністрів України самостійно визначати розмір виплат до 5 травня в межах наявних фінансових ресурсів бюджетів. Проте з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 N3-р/2020 положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України втратили чинність, тому Кабінет Міністрів України втратив повноваження визначати порядок та розмір соціальних допомог, передбачених статтями 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Позивач стверджує, що виплачений відповідачем розмір грошової допомоги до 5 травня 2022 року є заниженим та не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскаржує відмову відповідача перерахувати соціальну допомогу в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.
Відповідач заперечував щодо задоволення позову з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказує, що на час проведення нарахування одноразової грошової допомоги до 5 травня в 2022 році Управління соціального захисту керувалось постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 540 "Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі також Порядок № 540), яка не була визнана неконституційною, а тому виплата разової грошової допомоги до 5 травня в 2022 році проводились в порядку та у розмірі, який встановлений цією постановою. Стверджує, що він, як орган місцевого самоврядування здійснює лише перерахування грошових коштів в межах переданих йому фінансових ресурсів та не наділений повноваженнями самостійно визначати розмір грошової допомоги, яка виплачується щорічно до 5 травня.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується інформацію з посвідчення серії НОМЕР_1 від 01.10.2015.
В 2022 році позивач отримав щорічну допомогу до 5 травня, передбачену частиною п`ятою статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі також Закон № 3551-XII) в сумі 1491 грн., - розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №540 від 07.05.2022 "Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"".
Позивач звернувся до Управління соціального захисту із заявою, просив здійснити перерахунок як учаснику бойових дій разової грошової допомоги до 5 травня в 2022 році виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком.
Управління соціального захисту листом № Г-453/01-11 від 14.11.2022 повідомив заявника, що при призначенні щорічної грошової допомоги до 5 травня орган соціального захисту керувався постановою Кабінету Міністрів України № 540 від 07.05.2022. Зазначив, що законодавством України не передбачено нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі більшому, ніж передбачено у прийнятій в 2022 році постанові Уряду.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
За позицією судів попередніх інстанцій, враховуючи положення статті 64 Конституції України, пункт 3 Указу Президента України № 64/2022, частини 2 статті 20 Закону № 389-VІІІ, частини 7 статті 20 та абзацу 3 підпункту 2 пункту 22 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня має здійснюватися у розмірах, визначених в додатку до Порядку, затвердженого Постановою № 540.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
В касаційній скарзі позивач наголошує на порушенні судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
За позицією скаржника, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 не введено обмежень прав і свобод громадян України, зокрема в частині розміру одноразової грошової допомоги до 5 травня, яка передбачена статтями 12-16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Кабінет Міністрів України не уповноважений приймати рішення щодо розмірів державних соціальних та гарантій, а отже у спірних правовідносинах не підлягає застосуванню Постанова № 540.
Наполягає на необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2022 року у справі № 580/2869/22.
VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі також КАС України), виходить з наступного.
У зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року у справі №1-247/2018(3393/18) та визнанням таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремого положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, стаття 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" діяла та мала застосовуватись у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998.