ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 червня 2023 року
м. Київ
справа № П/320/221/20
адміністративне провадження № К/9901/20025/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Берназюка Я.О., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року у складі судді Лисенко В.І. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року у складі колегії суддів: Парінова А.Б. (головуючий), суддів: Земляної Г.В., Ключковича В.Ю. у справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - ГУ ПФУ у Київській області) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:
1.1 визнати протиправною відмову ГУ ПФУ у Київській області щодо перерахунку його пенсії;
1.2 зобов`язати ГУ ПФУ у Київській області, починаючи з 25 квітня 2019 року провести перерахунок та обчислення його державної (основної) пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року (5х4173,00 грн = 20865,00 грн), у відповідності до положень частини третьої статті 59 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-XII), згідно висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 25 квітня 2019 року №1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/20ІІ (409/19, 1737/19).
2. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 18 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року, у задоволенні позову відмовив.
2.1 Ухвалюючи рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив із того, що участь позивача під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у заходах з охорони громадського порядку та цивільної оборони в населених пунктах зони відчуження не є доказом проходження позивачем військової служби та не прирівнює його до військовослужбовців в розумінні статті 59 Закону №796-XII.
З огляду на зазначене та враховуючи, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не як військовослужбовець, відповідно, дія статті 59 Закону №796 на нього не поширюється. За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що приймаючи рішення про відмову в перерахунку пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства.
3. Судами попередніх інстанцій встановлено:
3.1 Згідно довідки начальника цивільної оборони, 1-го заступника голови правління ВАТ АТП - 13255 від 29 лютого 2008 року №67, ОСОБА_1 працював у Кагарлицькому автопідприємстві 11032 на посаді водія вантажного автомобіля та наказом від 13 квітня 1985 року №31-к зарахований у штат автоколони військового типу 2254.
3.2 Згідно довідки Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації №01-08/140 від 18 лютого 2008 року ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі невоєнізованого формування служби цивільної оброни Кагарлицького району від АТП 11032. У період з 7 по 20 липня 1986 року був залучений до перевезення будівельних матеріалів зі станції Тетерів до м. Чорнобиль.
3.3 Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії НОМЕР_1, яке 28 березня 2019 року видане Київською обласною державною адміністрацією.
3.4 Згідно довідки обласної спеціалізованої МСЕК серія КИО-І №304528 від 3 грудня 2007 року, ОСОБА_1 з 3 грудня 2007 року присвоєно довічно другу групу інвалідності. Причина інвалідності: захворювання, пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
3.5 Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 12 серпня 2008 року, виданим Управлінням праці та соціального захисту населення м. Кагарлик, позивач має статус інваліда війни другої групи, що дає йому право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
3.6 З 11 вересня 2003 року позивач знаходиться на обліку в ГУ ПФУ у Київській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону №796-XII.
3.7 5 грудня 2019 року позивач звернувся до ГУ ПФУ у Київській області з заявою про перерахунок пенсії від 18 червня 2018 року, у якій просив здійснити йому з 1 червня 2019 року перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону №796-XII.
3.8 ГУ ПФУ у Київській області, листом від 10 грудня 2019 року №2390/Ш-01, повідомило позивача про те, що оскільки він не належить до категорії військовослужбовців, підстав для виплати йому пенсії, виходячи з положень статті 59 Закону №796-XII, немає.
3.9 Уважаючи відмову відповідача у перерахунку пенсії протиправною, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду з цим позовом.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
4.1 На обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує на те, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Скаржник уважає, що був призваним до участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у статусі військовозобов`язаного у зв`язку із чим він належить до числа осіб, на яких поширюється дія статті 59 Закону №796-ХІІ та яким, на її підставі має бути здійснений перерахунок пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Зазначає, що у суді апеляційної інстанції існує неоднаковий підхід щодо вирішення цієї категорії справ. Також позивач вказує на те, що при вирішенні цієї справи судами не була взята до уваги правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 11 вересня 2018 року (справа №211/121/17-а).
5. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу. Уважає, що рішення судів попередніх інстанцій відповідають вимогам матеріального і процесуального права, тому у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
6. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та дійшов таких висновків.
7. Закон №796-XII спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
8. Статтею 9 Закону №796-XII визначено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:
1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;
4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
9. Відповідно до статті 10 Закону №796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС уважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі, проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
10. Згідно примітки "*" до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
11. Так, статтею 59 Закону №796-XII (у редакції, чинній до 1 жовтня 2017 року), було передбачено, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
12. Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.
13. Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
14. Отже, частиною третьою статті 59 Закону №796-XII (у редакції, чинній до 1 жовтня 2017 року), визначено лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
15. З 1 жовтня 2017 року редакція частини третьої статті 59 Закону №796-XII була змінена Законом України від 3 жовтня 2017 року №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" (далі - Закон №2148-VIII) та з того часу регулювала, що "особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".
16. Отже, Законом №2148-VIII розширено перелік категорій осіб, які мають право на отримання пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, а також змінена підстава обрахунку: замість "з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження" на "з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року".