ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 червня 2023 року
м. Київ
справа № 200/4409/22
адміністративне провадження № К/990/8543/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2023 (головуючий суддя: Сіваченко І.В., судді: Блохін А.А, Казначеєв Е.Г.) у справі № 200/4409/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У вересні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУПФУ в Донецькій області або відповідач), в якому просив:
визнати протиправними дії відповідача відповідача щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у меншому розмірі ніж у розмірі 7 (семи) мінімальних пенсій за віком, передбаченому статтею 13 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551-XII);
зобов`язати відповідача відповідно до статті 13 Закону № 3551-XII нарахувати і виплатити на користь позивача суму щорічної допомоги до 5 травня за 2022 рік, за винятком вже сплаченої суми, у розмірі 10 147 грн.
Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 02.12.2022 позов задовольнив:
визнав протиправними дії ГУПФУ в Донецькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у меншому розмірі ніж 7 (сім) мінімальних пенсій за віком, передбаченому статтею 13 Закону № 3551-XII;
зобов`язав відповідача нарахувати і виплатити позивачу суму щорічної допомоги до 5 травня за 2022 рік, у розмірі 7 семи мінімальних пенсій за віком, передбаченому статтею 13 Закону № 3551-XII із урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 07.03.2023 скасував рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.12.2022 і ухвалив нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 21.03.2023 відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 27.06.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
З інформації, зазначеній у посвідченні серії НОМЕР_1 від 27.12.2005, суди попередніх інстанцій встановили, що позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни.
У 2022 році позивачу виплачено одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік в розмірі 3391 грн, визначеному Порядком використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 540 "Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - постанова № 540; Порядок № 540, відповідно).
Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо здійснення перерахунку та виплати разової грошової допомоги позивачу як інваліду війни до 5 травня за 2022 рік у розмірах, встановлених статтею 13 Закону № 3551-ХІІ.
Листом від 23.09.2022 14183-12071/Р-15/8-0500/2, ГУПФУ в Донецькій області повідомило позивача про те, що виплата разової грошової допомоги законно здійснена у розмірах, встановлених Постановою Уряду № 540.
Не погодившись із діями відповідача щодо проведення нарахування та виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у меншому розмірі, ніж передбачено частиною п`ятою статті 13 Закону № 3551-ХІІ, позивач звернувся із цим позовом до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
На обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що він є особою з інвалідністю внаслідок війни 3-ої групи та відповідно до статті 13 Закону № 3551-XII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020, має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі семи мінімальних пенсій за віком (13 538 грн (1934 грн*7)), а не у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 540. Сума недоплаченої разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік становить 10 147 грн.
Відповідач позов не визнав. Зазначає, що він є неналежним відповідачем у цій справі, оскільки питання перерахунку (нарахування) та виплати разової грошової допомоги до 5 травня належить до повноважень структурних підрозділів з питань соціального захисту населення за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання. Одночасно пенсійний орган наполягає, що нарахування та виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 540, відповідає вимогам законодавства.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що Конституційний Суд України рішенням від 27.02.2020 № 3-р/2-2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яким передбачалося, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 відновлено дію частини п`ятої статті 13 Закону №3551-ХІІ в редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком. Водночас, Кабінет Міністрів України у Постанові №540 установив, що у 2022 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-ХІІ, особам з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи здійснюється у розмірі 3391 грн, тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п`ятою статті 13 цього Закону.
Водночас, виходячи із визначених у частині третій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2022 році необхідно застосовувати не Постанову № 540, а Закон № 3551-ХІІ, який має вищу юридичну силу.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанцій дійшов висновку, що разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році повинна виплачуватися особі з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи у розмірі, встановленому частиною п`ятою статті 13 Закону № 3551-ХІІ, у редакції Закону № 367-ХІV. Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.
Апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції про те, що з дня ухвалення рішення (27.02.2020) Конституційним Судом України розмір разової грошової допомоги до 5 травня підлягає нарахуванню і виплаті органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) у розмірі, визначеному статтями 12, 13, 14, 15, 16 Закону № 3551-ХІІ, у редакції Закону № 367-XIV.
Проте, оскільки в Україні введений воєнний стан, а правовідносини щодо соціального захисту громадян регулюються статтею 46 Конституції України, яка не передбачена частиною другою статті 64 Основного Закону, такі права можуть бути обмежені в умовах воєнного стану. Тому враховуючи положення статті 64 Конституції України, частини другої статті 20 Закону № 389-VІІІ, частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня має здійснюватися у розмірах, визначених в додатку до Порядку, затвердженого Постановою № 540.
Одночасно апеляційний суд констатував, що позивач не був позбавлений права на щорічну разову грошову допомогу до 5-го травня та отримав її у розмірі, встановленому в додатку до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 540.
При вирішенні справи, апеляційний суд послався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 01.12.2022 у справі № 580/2869/22.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Касаційна скарга позивача обґрунтована тим, що апеляційним судом неправильно застосовані норми права, що призвело до скасування законного рішення суду першої інстанції. Скаржник зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" не введено обмеження конституційних прав і свобод громадян України, передбачених статтею 46 Конституції України, зокрема в частині розміру разової грошової допомоги до 5 травня, яка передбачена статтею 13 Закону № 3551-ХІІ. Також скаржник зазначає, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов Кабінету Міністрів України, не можуть змінювати приписів законів України і не позбавляють позивача права на отримання щорічної разового грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі, визначеному Законом № 3551-ХІІ, який має вищу юридичну силу. За таких обставин, скаржник просить відступити від правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 01.12.2022 у справі №580/2869/22.
Додатково скаржник зазначив, що постанова Уряду № 540 визнана протиправною і нечинною в судовому порядку (справа № 640/8186/22).
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому з посиланням на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. Наполягає, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня має здійснюватися у розмірах, визначених в додатку до Порядку, затвердженого Постановою № 540. Така правова позиція узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 01.12.2022 у справі № 580/2869/22. Також відповідач наполягає, що останній є неналежним відповідачем у цих правовідносинах, оскільки питання перерахунку (нарахування) та виплати разової грошової допомоги до 5 травня належить до повноважень структурних підрозділів з питань соціального захисту населення за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування апеляційним судом норм матеріального права та дійшов таких висновків.
У справі, яка розглядається, ключовим є питання визначення в умовах воєнного стану розміру виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році для осіб з інвалідністю, яка настала внаслідок війни.
Вирішуючи зазначений спір, апеляційний суд послався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 01.12.2022 у справі № 580/2869/22.
Так, Верховний Суд у постанові від 01.12.2022 у справі № 580/2869/22 дійшов таких правових висновків щодо застосування спірних норм права:
(1) право позивача як особи з інвалідністю внаслідок війни ІІ-ї групи на виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 13 Закону № 3551-XII підпадає під гарантії, передбачені статтею 46 Конституції України, які відповідно до статті 64 Конституції України можуть бути тимчасово обмежені в умовах воєнного або надзвичайного стану;
(2) положення частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України як спеціального закону, що прийняті у 2022 році, не визнавалися Конституційним Судом України неконституційними, а тому є чинними та обов`язковими для виконання всіма суб`єктами приватного та публічного права;
(3) Кабінет Міністрів України відповідно до пунктів 3, 7 статті 116 Конституції України, частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, з огляду на запровадження в Україні воєнного стану та для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування, може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, зокрема і щодо порядку використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань;